Б.Данилишин: “Український бізнес подорослішав і не мінімізуватиме податки через ТПР”
РБК-Україна: 27 січня 2010 р. Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про території перспективного розвитку" (ТПР). У багатьох журналістів та експертів склалося враження, що цей документ носить передвиборчий характер, адже передбачає суттєві податкові пільги для бізнесу, і розглядався акурат між турами президентських виборів. Розробляло цей документ Ваше міністерство. Цей документ справді передвиборчий?
Богдан Данилишин: Я вам скажу відверто: незважаючи на те, це 2008 чи 2009 рік, я завжди був прихильником існування у нас територій пріоритетного чи перспективного розвитку, відновлення наукових і промислових парків. До речі, саме ми вносили в ВР такий законопроект. Так що законопроект про ТПР - це не є передвиборчий законопроект. Території перспективного розвитку, у тому числі і вільні економічні зони, але не в тому вигляді в якому вони були, - у нас повинні існувати. Тому я не вважаю, що законопроект про ТПР мав якийсь передвиборчий зміст. До речі, до винесення цього документу на Кабмін, Міністерство економіки виношувало його ідею рік.
РБК-Україна: На кого передусім орієнтований даний законопроект?
Б.Д.: Насамперед документ буде направлений на підтримку так званих депресивних територій і міст з населенням менше 50 тис. жителів. Реалізація положень закону збільшить можливості таких територій, покаже їх привабливість і створить усі умови для активізації підприємницької діяльності. Не створюючи конкуренції на внутрішньому ринку, інвестори створять нові робочі місця, забезпечать працівникам гідну заробітну плату та відрахування до місцевих бюджетів.
РБК-Україна: Які території вважаються депресивними в Україні?
Б.Д.: У міжнародній практиці існують чіткі критерії депресивності, і класичних депресивних територій, відповідно до цих критеріїв, в Україні немає. Хоча, деякі регіони можна віднести до депресивних, але не буду їх називати.
РБК-Україна: Все ж таки, скільки в Україні адміністративно-територіальних одиниць, які потенційно розглядаються як майданчики для ТПР?
Б.Д.: Якщо дивитися крізь призму системи так званих проблемних ситуацій, найбільша проблема України в територіальному плані, це є проблема малих міст. У нас зараз є 352 малі міста (з населенням до 50 тис. жителів) , з них 152 - так звані малі монофункціональні міста, тобто це міста, які базуються на одному-двох виробництвах.
РБК-Україна: Тобто, ці міста - перші в черзі на створення ТПР?
Б.Д.: Так. Це території, органи самоврядування яких першими після прийняття цього Закону проявлять ініціативу з пошуку інвесторів та направлять Кабінетові міністрів пропозиції щодо створення ТПР.
РБК-Україна: Є вже конкретні сигнали від муніципалітетів цих міст про створення ТПР?
Б.Д.: Зараз іде напрацювання конкретних пропозицій. Заперечень не було.
РБК-Україна: «Заперечень не було» - це ще не свідчення зацікавленості. Є суспільний запит на ТПР знизу? Чи в сьогоднішніх умовах ТПР це забаганка центральної влади?
Б.Д.: Суспільний запит є. Передусім, щоб стимулювати виробництво у конкретних містах. Концепція законопроекту була опрацьована і підтримана регіонами. До нас надійшло достатньо звернень і пропозицій щодо підтримки територій, що мають ознаки депресивності.
РБК-Україна: Ідея створення спеціальних територій, на яких діятимуть пільги для бізнесу, в Україні не нова. На початку 2000 рр. були засновані багато ТПР і ВЕЗ (вільних економічних зон), які використовувалися у тому числі і для незаконної діяльності. Скільки їх діє зараз, скільки було ліквідовано?
Б.Д.: Юридично, на сьогодні не було ліквідовано жодної СЕЗ та ТПР. Усі 11 СЕЗ ("Миколаїв", "Інтерпорт-Ковель", "Порто-франко", "Порт Крим", "Рені", "Донецьк", "Азов", "Закарпаття", "Славутич", "Курортополіс Трускавець", "Яворів") і 9 ТПР (у Автономній республіці Крим, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Луганській та Чернігівській областях, а також у містах Харків та Шостка) продовжують своє функціонування.
У зв'язку з тим, що закон №2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 р. та деяких інших законодавчих актів України скасовано пільги з оподаткування на територіях усіх СЕЗ і ТПР, суб'єкти господарювання реалізують інвестиційні проекти на цих територіях у загальному режимі оподаткування, без надання податкових пільг.
РБК-Україна: Якими були результати для України існування ТПР та СЕЗ, скільки робочих місць було створено, скільки інвестицій залучено, проектів реалізовано? Чиїми - українськими чи іноземними коштами реалізовуються проекти?
Б.Д.: Станом на 1 січня 2010 р. в СЕЗ і на ТПР у стадії реалізації знаходиться 233 інвестиційні проекти (на ТПР - 109, у СЕЗ - 124) кошторисною вартістю 2,7 млрд дол. (у тому числі, іноземні інвестиції - 0,8 млрд. дол., або 30% загальної кошторисної вартості проектів).
За рахунок інвестиційних проектів, які продовжують свою реалізацію, з початку функціонування було залучено інвестицій на суму 2,2 млрд дол. (81,5% кошторисної вартості проектів), у тому числі іноземних на суму 0,7 млрд дол. (31,8% залучених інвестицій). Усього освоєно інвестицій на суму 9,5 млрд грн (53,4% загального обсягу залучених інвестицій). Створено 24,6 тис. та збережено 25,4 тис. робочих місць. Реалізовано товарів, робіт, послуг на суму 41,8 млрд грн, у тому числі на експорт - 15,5 млрд грн (37,1% загального обсягу реалізації).
РБК-Україна: І все ж, про неприємне. Хіба що лінивий не говорив про зловживання у ТПР та ВЕЗ, доки у них діяли податкові пільги. У законі, що схвалив Кабмін, передбачене покарання для компаній, які порушуватимуть умови діяльності в ТПР. Зокрема, вони муситимуть сплатити усі несплачені податки та збори. Але ж бізнес знову може використати ТПР для отримання надприбутків, які опиняться на офшорних рахунках. Як збанкрутілу компанію змусити сплатити сотні мільйонів несплачених податків?
Б.Д.: Це питання врегулювання фінансових відносин. Для врегулювання цих відносин КМУ створюватиме ліквідаційні комісії. Це питання не критичне, його можна буде розв'язати. У нас уже немає того наївного бачення можливостей ведення бізнесу, яке було до 2005 р., коли формувалися ВЕЗ. Бізнес подорослішав, подорослішали і контролюючі органи. Тому такі схеми будуть майже неможливі. Крім того, законопроектом надаються повноваження адміністрації ТПР, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами господарювання умов виконання зобов'язань з реалізації інвестиційних проектів у ТПР, що забезпечить колегіальне прийняття рішень.
РБК-Україна: Якого ефекту Мінекономіки планує досягти від реанімації режиму ТПР?
Б.Д.: Цей законопроект не передбачає реанімацію територій пріоритетного розвитку, які існували до цього часу. Мова йде про створення територій перспективного розвитку, на яких запроваджуватиметься новий механізм інвестиційної привабності - митний режим спеціальної митної зони. Уряд встановлює напрямки розвитку основних видів економічної діяльності, що запроваджуються в межах такої території, пріоритетні сфери спрямування інвестиційних ресурсів, перелік товарів, які передбачається ввозити на територію спеціальної митної зони для реалізації інвестиційних проектів.
Позитивною ознакою для інвесторів є те, що на території митних зон передбачено запровадження спеціального режиму переміщення товарів (без сплати ввізного мита та податку на додану вартість) через межі митної зони, що ввозяться (вивозяться) на територію (з території) зони для реалізації інвестиційних проектів. Водночас виключається можливість виникнення недобросовісної конкуренції на внутрішньому ринку, оскільки ввезення товарів з території митної зони на митну територію України для вільного обігу, здійснюватиметься зі сплатою всіх податків (ввізне мито, акцизний збір, податок на додану вартість), як під час ввезення їх на митну територію України у митному режимі імпорту.
РБК-Україна: І все ж таки, яких конкретних показників зростання ви плануєте досягти у ТПР? Наприклад, що стосується зростання зайнятості, інвестицій у капітал тощо? Чи є конкретні розрахунки?
Б.Д.: Конкретні розрахунки і показники будуть визначатися в кожному конкретному випадку під час опрацювання стратегії ТПР, яка затверджуватиметься Кабінетом міністрів України, конкретних інвестиційних проектів, бізнес-планів.
РБК-Україна: Гаразд, якщо розрахунків немає, розкажіть про критерії. Зрозуміло, що ініціативи органу влади недосить для створення ТПР. Мають бути якісь критерії. У законопроекті міститься лише відсилка, що Кабмін має розробити ці критерії. Якими ви бачите ці критерії?
Б.Д.: Наша головна мета - забезпечити створення робочих місць.
РБК-Україна: Богдане Михайловичу, це ж мета, а не критерій.
Б.Д.: Так от вам і критерій - скільки робочих місць буде створено за профілем діяльності ТПР за відповідний період. Наприклад, ми будемо бачити у плані формування ТПР, що передбачається створення 500 місць, далі дивимося, за рахунок чого це буде реалізовано. Чи є це досяжні результати, чи недосяжні. Який обсяг інвестицій буде залучено до ТПР, який обсяг ресурсів місцевих, який державних. Що встановити, щоб ця ТПР мала найбільшу вигоду діяльності.
До того ж, нагадаю, що розпорядженням Кабміну від 13 січня 2009 р. №110-р "Про схвалення Концепції Закону України "Про території перспективного розвитку" передбачені критерії, за якими територіям надаватиметься статус території перспективного розвитку. Зокрема, це: наявність економічно активного населення; високий рівень безробіття; високий рівень дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам; наявність земель несільськогосподарського призначення для створення спеціальних митних зон та відповідної інфраструктури з метою залучення інвестицій для забезпечення розвитку виробництва, оптової торгівлі, транспорту, туризму тощо.
РБК-Україна: Тобто, буде якийсь мінімальний поріг - наприклад, кількість нових робочих місць, нижче якого проекти не реєструватимуться?
Б.Д.: Закон надасть повноваження Кабміну визначати всі ці критерії і створювати відповідні пороги для конкретної ТПР.
РБК-Україна: Тобто після ухвалення закону Кабміну видасть спеціальне розпорядження чи постанову, у якій визначить чіткі критерії, чи по кожній пропозиції визначатиме критерії окремо?
Б.Д.: Критерії та показники, які встановить Кабмін, будуть уніфікованими для всіх територій, а їх мінімальний рівень планується визначати, виходячи із соціально-економічного становища адміністративно-територіальної одиниці. Так, після ухвалення закону КМУ видасть спеціальне розпорядження чи постанову, у якій визначить чіткі критерії, за якими розглядатимуться конкретні пропозиції щодо створення ТПР. Кожна пропозиція буде розглядатися окремо за уніфікованими для всіх територій критеріями.
РБК-Україна: Наскільки мені підказує досвід, саме такий порядок і є корупційним. Адже немає чітких критеріїв, затверджених законом, за якими КМУ був би зобов'язаний зареєструвати ТПР, а за яких відхилити. Просто Уряду дається право розглянути пропозицію і на власний розсуд і критерії визначити і зареєструвати ТПР.
Б.Д.: Я не думаю, що ви праві. Адже закон вже визначив основні критерії - забезпечення ефективного функціонування і розвитку території. Це і є основний критерій кожної ТПР.
Після набрання законом чинності, Кабінет міністрів в разі потреби прийме рішення щодо уніфікованих та чітких для всіх ТПР критеріїв і показників та їх граничних рівнів. Законопроект ще не поданий до ВР. Зараз він опрацьовується у секретаріаті Кабміну. Не виключено, що вони будуть прописані в законі. Давайте для конкретних запитань та відповідей дочекаємося прийняття закону Верховною Радою.
РБК-Україна: Тобто, конкретних вимог щодо робочих місць, динаміки виробництва чи експорту немає і бути не може?
Б.Д.: Так. Наприклад, візьмемо Вінницьку обл. Там ми очікуємо створення ТПР - аналогу Силіконової долини у США. Тут одні підходи і одні критерії, тому що особлива система організації. До цього не буде залучено все населення відповідного населеного пункту, а буде сформована своєрідна структура і організація, яка буде передбачати залучення туди спеціалістів, які мають відповідний рівень технічної підготовки і зможуть формувати виробництво технологій. Тут одні критерії потрібні. В Івано-Франківській обл. галицькі промисли, які можуть іти на експорт, - тут зовсім інші критерії. В цілому, давайте дочекаємося затвердження закону, створення перших ТПР, і тоді будемо розвивати критеріальний підхід.
РБК-Україна: Скільки, за оцінками Мінекономіки, ТПР буде створено за перший рік дії закону?
Б.Д.: Ми зараз ведемо підготовчу роботу для формування 7 ТПР в різних регіонах. Двох на Заході - у Львівській та Івано-Франківській обл., також у Вінницькій обл., в АРК, у Київській обл. на території м. Славутич, у Харківській обл. і Донецькій обл. Ми очікуємо значну активність регіонів, адже запровадження спеціальних митних режимів для підприємств, що працюють на експорт, це усталена світова практика.
РБК-Україна: Ви бачите основою діяльності нових ТПР український капітал чи закордонний?
Б.Д.: Я б хотів щоб це був український капітал.
РБК-Україна: «Хотіли б», чи є конкретні сигнали від інвесторів, які готові інвестувати у ТПР?
Б.Д.: Будуть. ... Хоча, я не думаю, що приймемо закон і всі побіжать формувати ТПР. Буде пропозицій багато, можемо мати в кожній області по ТПР, особливо у малих містах, думаю, там усі захочуть.
РБК-Україна: Скільки буде коштувати створити ТПР під ключ, з урахуванням витрат на облаштування спеціальної митної зони?
Б.Д.: Треба дивитися, яке призначення буде даної ТПР. В різних регіонах по-різному. Наприклад, в Івано-Франківській обл. ТПР, яка буде спеціалізуватися на художніх промислах, - це одна ціна. Якщо ТПР для промисловості на Донбасі - інша. Для кожного окремого випадку буде йти окреме обрахування. В залежності від охоплення ТПР, які види діяльності будуть присутні, що ТПР буде собою являти.
РБК-Україна: Хочу уточнити. Цікавлять витрати на облаштування СМЗ, вони теоретично мають бути однаковими для всієї України. Назвіть хоча б «вилку» витрат на створення СМЗ і адміністративне оформлення ТПР?
Б.Д.: Зараз важко сказати. Вартість облаштування спеціальної митної зони буде визначатися в кожному конкретному випадку, це залежить від площі на якій вона буде створюватися, видів діяльності в цій зоні, забезпечення існуючою інфраструктурою.
РБК-Україна: Хто буде нести ці витрати?
Б.Д.: Адміністрація, яка буде формувати ТПР, місцева влада і держава відповідно до повноважень.
РБК-Україна: У якому співвідношенні? Звідки адміністрації ТПР візьмуть гроші на облаштування ТПР і СМЗ, якщо вони за визначенням депресивні?
Б.Д.: Законопроектом встановлено чітку процедуру щодо облаштування митної та виробничої інфраструктури спеціальної митної зони (СМЗ). Саме адміністрація ТПР, яка є юридичною особою, утвореною органом місцевого самоврядування, здійснюватиме забезпечення загальних умов функціонування ТПР. Одним із основних завдань адміністрації буде здійснення за рахунок власних та залучених коштів огородження та облаштування території СМЗ. Таким чином, кошти на облаштування СМЗ можуть виділятися і інвесторами, залученими для реалізації інвестиційних проектів у ТПР. Також участь в облаштуванні митної та виробничої інфраструктури СМЗ зможуть брати органи місцевого самоврядування.
РБК-Україна: Тобто, орган місцевої влади у депресивному регіоні має спочатку знайти інвестора, переконати його в доцільності створення ТПР і вже потім ініціювати створення ТПР, і у такий спосіб покривати адміністративні витрати, оскільки власних коштів у нього немає?
Б.Д.: В якійсь мірі так. Спочатку визначається коло потенційних інвесторів та їх пропозиції щодо реалізації проектів. Здійснюються відповідні розрахунки щодо доцільності створення ТПР та вносяться пропозиції Уряду щодо її створення.
РБК-Україна: Як на мене, якщо уявити, що інвестор вже є, і він хоче працювати в ТПР, така схема є корупційною класикою: треба спочатку заплатити місцевим чиновникам, які ініціюють створення ТПР і нададуть пільги. Чи Ви іншої думки?
Б.Д.: Нічого подібного. Не треба забувати, що мова йде про депресивні території, куди інвестор іде неохоче. Тому спочатку потрібно створити сприятливі умови, щоб інвестор був зацікавлений вкласти інвестиції в розбудову саме цієї території, а не кудись інде. Законопроектом передбачено запровадження нового інструменту державного стимулювання місцевої ініціативи на територіях, які мають перспективи розвитку , в чому ще потрібно переконати інвестора. Щоб інвестор прийшов в Київ його переконувати не треба.
РБК-Україна: Територією перспективного розвитку керуватиме адміністрація ТПР. Хто формуватиме і затверджуватиме її склад?
Б.Д.: Адміністрація ТПР формуватиметься місцевим органом влади, в юрисдикції якого створюється ТПР.
РБК-Україна: Мінімальна кошторисна вартість проекту для реалізації в ТПР встановлюється законопроектом на рівні 10 млн євро. Чому саме 10 млн євро? Адже такий обсяг не дає можливості користуватися перевагами ТПР малому та середньому бізнесу.
Б.Д.: Бралася сума, яка є прийнятною як кошторисна вартість проекту. Враховуючи досвід реалізації проектів в вже в існуючих зонах менше є недоцільно. Якщо буде менше, всяка територія пріоритетного розвитку буде нерентабельною, не буде мати перспектив існування. Це той показник, який може викликати бажаний ефект на відповідній території.
Створення конкурентоздатного середовища в умовах світової глобалізації потребує залучення значних інвестицій. Така мінімальна кошторисна вартість проекту дозволить залучити стратегічного інвестора на територію перспективного розвитку, яка має стати точкою зростання економіки слаборозвиненого регіону.
РБК-Україна: Чому у законопроекті передбачається використання ТПР виключно для експорту? Чому поза увагою залишився розвиток імпортозамісних галузей, або створення у межах ТПР структур на кшталт інкубаторів, які б працювали на внутрішній ринок?
Б.Д.: Нарощування експорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки держави та потребує значних фінансових ресурсів. Інкубатори у нас передбачаються в інших законах. Ми подавали цілий ряд законопроектів і про наукові парки, і про промислові парки, та інші, які будуть передбачати режим підвищення внутрішньої конкуренції. В даному законопроекті про ТПР, ми, передусім, хочемо не допустити руйнування внутрішньої конкуренції і стимулювати впровадження виробництва продукції, яка зорієнтована експорт. Крім того, ми справді прагнемо стимулювати виробництво імпортозамісної продукції. Власне, для цього ми і передбачили пільги для реалізації на експорт і загальні умови для реалізації на внутрішній український ринок. Так що розвиток заміщення імпорту передбачено.
РБК-Україна: І на останок. Експерти кажуть, що після розширення ЄС у 2004-2007 рр. гостро постало питання про перенесення багатьох виробництв, у тому числі шкідливих, на територію країн-сусідів. Правда, що відновлення режиму ТПР активно лобіювали чиновники та бізнесмени з Європейського Союзу, які планують використати Україну як платформу для розміщення виробництва?
Б.Д.: Я не думаю, що це основний підхід, який стояв в основі розвитку інституту ТПР. ЄС не лобіював це питання. У мене такої інформації немає.
Спілкувався Володимир Бойко
