Б.Данилишин: Україна проходить період відносної стабілізації економіки

З початком економічної кризи восени минулого року Україна зазнала чи не найбільших втрат серед європейських країн. Не дивлячись на запевнення уряду у власній спроможності владнати ситуацію, протягом місяців стан економіки країни погіршувався: найбільша в Європі інфляція, скорочення прибутків підприємств та доходів населення. В останній місяць уряд звітує про стабілізацію ситуації. Як боротися з новими хвилями кризи, що очікують вже восени, в якому стані перебуває нині українська економіка, чи допомогла співпраця з МВФ і чи має Україна перспективи в рамках зони вільної торгівлі з Євросоюзом РБК-Україна розповів міністр економіки України Богдан Данилишин. РБК-Україна: Богдане Михайловичу, нещодавно уряд спільно з Національним банком затвердили лист до Міжнародного валютного фонду. Чого завдяки цьому листу чекаєте і, якщо не секрет, що в тому листі? Б.Д.: У листі зазначається яка поточна ситуація в економіці України, під впливом яких чинників вона перебуває, у тому числі пов"язаних зі світовою фінансовою кризою, внутрішніх протиріч. Висвітлено, що Україна виконує взяті на себе раніше зобов"язання. Також ми наголосили, що Україна бере на себе нові зобов"язання, які повинні покращити економічний стан на сучасному етапі. До листа ще додається меморандум про фінансово-економічну політику. Там зазначаються заходи з врегулювання макроекономічної ситуації. Зокрема, що для України не є значним фактором індекс споживчих цін, як це було в 2008 році. Покращено показник інфляції. Скорегований торгівельний баланс, за 5 місяців імпорт товарами скоротився на 52%, експорт - на 44%. У травні показник зовнішнього боргу також виглядав досить непогано, і очікується, що баланс рахунку поточних операцій в 2009 матиме профіцит приблизно 0,5%. Крім того, в сфері фіскальної політики було зосереджено увагу на питання дефіциту сектору державного управління, який може бути менше за встановлену попередньою програмою верхню межу 2,4% (очікуємо 1,8%). На думку сторін, доцільно було б розширити перелік фіскальних агрегатів, моніторинг яких здійснюється за програмою - для того, щоб вони покривали дефіцит НАК "Нафтогаз України". Говориться про те, що державні фінанси будуть добре структуровані, а корегуючі заходи проводитимуться у межах 0,6% ВВП. В системі грошово-кредитної та валютно-фінансової політики було зосереджено увагу Фонду на те, що докладуться зусилля до поліпшення функціонування валютного ринку. Зокрема, офіційний курс має узгоджуватися з середнім курсом міжбанківського ринку попереднього дня і має не перевищувати 2% від ринкового. Було також порушено питання щодо посилення незалежності НБУ і щодо того, що до кінця року має бути введене в силу законодавство, спрямоване на загальне зміцнення структури корпоративного управління НБУ відповідно до зобов"язань, взятих ним за програмою. Було також взяте зобов"язання, що в стислі строки буде розв"язане питання проблемних системних банків, акціонери яких не можуть забезпечити необхідний капітал. Було констатовано те, що вже розпочата рекапіталізація трьох банків, і до вересня будуть розроблені заходи щодо зміцнення їх стабільності. Вказаний також ще цілий ряд додаткових заходів, які спрямовані на стабілізацію економічної ситуації. Зокрема, передбачається ввести поправки до законодавства щодо ефективного розв"язання проблем банків. Якщо Верховна Рада буде розблокована, мають бути розглянуті зміни до законодавства, зокрема закон "Про особливості проведення заходів з фінансового оздоровлення банків". Це досить системний закон, який очікують зараз всі, в тому числі і міжнародні фінансові організації. Було наголошено також питання щодо публічного встановлення на 2010 рік цільового показника дефіциту бюджету на рівні маастрихтського показника з урахуванням трансфертів "Нафтогазу". Тобто, не більше 3%, але можна буде погоджуватися і на 4%. Бо зараз це не є тим чинником, який би впливав на всі показники. РБК-Україна: А чи брала Україна на себе зобов"язання щодо збільшення чи зменшення податків та соціальних витрат бюджету? Бо попереднього разу у меморандумі йшлося, наприклад, про збільшення пенсійного віку на 5 років, хоча потім від цього відмовилися. Б.Д.: Поки такі питання взагалі не розглядалися, і вони не є предметом розгляду даного листа. РБК-Україна: І як будуть надалі розвиватися події? Б.Д.: За інформацією МВФ, це питання буде розглядатися десь наприкінці липня чи у перші дні серпня. Рада директорів розглядатиме надання Україні 3,3 млрд доларів. РБК-Україна: Якщо рішення буде позитивним, коли Україна реально отримає гроші? Б.Д.: Я думаю, що одразу. Протягом 2-3 тижнів. РБК-Україна: Цього разу гроші отримуватиме Нацбанк чи уряд? Б.Д.: Самий перший транш пішов цілком Нацбанку. Другий пішов і Нацбанку, і уряду. А третій, сподіваємося, піде на програми розвитку, тобто для уряду. РБК-Україна: Загалом Україна отримає 16,5 млрд дол. Звідки взагалі саме така сума? Б.Д.: Світова криза в першу чергу вдарила по країнах, де не була диверсифікована структура експорту. Довгий час експорт України складався з сировинної продукції. При цьому металургія, хімічна промисловість, частково машинобудування зазнали через експортну свою залежність найбільшого впливу кризи. Тому було вирішено, що кредит МВФ в першу чергу буде використано для підтримки стану національної економіки та фінансової системи. Уже зараз кошти, які є, уряд спрямовує в реальний сектор - сільське господарство, промисловість. І це в найближчий період має принести результати. РБК-Україна: Як Україна повертатиме гроші? Б.Д.: Відповідно до угод, які були ще на першому етапі. По мірі покращення ситуації - виходу з кризи - будуть сформовані механізми раціонального для України повернення цих коштів в тих обсягах, які були заплановані. РБК-Україна: На Вашу думку, коли саме Україна почне виходити з кризи? Б.Д.: Саме зараз Україна проходить період відносної стабілізації економіки. За перше півріччя, порівняно з минулим роком, в сільському господарстві ми маємо зростання на 2,6%, а в минулому році ми мали показник, близький до нуля. Якщо брати місяць до попереднього місяця, ми вже маємо непогані показники промислового виробництва – до 2% зростання. Відносно до минулого року вони від"ємні, але мають тенденції до покращення. Наприклад, у металургії показники виплавки сталі були найнижчими у листопаді минулого року, а сьогодні вони на рівні серпня-вересня 2008 року. Непогані дані по добовому виробництву на структуроформуючих підприємствах. Так що маємо тенденції до покращення стану економіки. Думаю, що заходи уряду по окремим секторам та підприємствам скоро дадуть свої результати. РБК-Україна: Можете назвати основні заходи уряду, про які Ви говорите? Б.Д.: По-перше, є антикризова програма уряду, яка ухвалена ще наприкінці минулого року. Наприклад, програма підтримка металургійної галузі, однієї з найбільш постраждалих від кризи. Це певні преференції у перевезенні їхньої продукції, преференції в оплаті за спожиті ресурси. Натомість ми вимагаємо, щоб вони корегували свої експортні та внутрішні ціни. Бо в деяких випадках було так, що ціни на внутрішньому ринку були вищі за експортні. Також уряд бере на себе фінансування програм, які пов"язані із машинобудуванням. Підтримуємо через державне оборонне замовлення, яке може надати імпульс розвитку різним секторам. Зараз такі заходи розроблені для автомобіле-, суднобудування, низки підприємств ВПК, де буде фінансування під урядові гарантії та створення преференцій для залучення інвесторів. На цей рік уряд має приблизно 37 мільярдів гривень для фінансової підтримки підприємств. РБК-Україна: Щодо преференцій. Ви згадали автомобілебудування – Україна підтримує свого виробника 13%-ним імпортним митом. А коли Україна повернеться до виконання вимог СОТ? Б.Д.: Україна чітко дотримується тих зобов"язань, які вона брала на себе в рамках вступу до СОТ. Точніше, уряд намагається чітко їх дотримуватись. А от питання митного регулювання – це преференція Верховної Ради. І тільки ВР може надавати комусь доручення щодо регулювання ставок ввізного мита. Таке доручення було надано уряду законом у лютому цього року. Але Конституційний суд скасував норму, де уряду дозволялося збільшити мита, і було відповідне звернення Генпрокуратури на рішення уряду. В даний час уряд звернувся до ГПУ з листом, яким відхиляє їхній протест, і таким чином буде відбуватися подальше реагування. Зараз ми маємо статус-кво, яке було до рішення КСУ, тобто зберігається 13% тільки для холодильників і автомобілів. Я думаю, що воно буде тривати, поки діятиме закон, тобто до 7 вересня 2009 року. РБК-Україна: Ви кажете, уряд звернувся до Генпрокуратури з приводу митних ставок. Яка мета цього звернення? Б.Д.: Ми хочемо зберегти існуючий статус-кво, з урахуванням двох позицій, які втратять свою чинність у вересні. РБК-Україна: І надалі їхню дію не продовжувати? Б.Д.: Так. Бо для цього потрібен новий закон. Ви знаєте, що уряд вніс проект закону, яким буде скасовано всі надбавки до мит, але думаю, що розгляду цього закону у Верховній Раді до вересня не буде. РБК-Україна: ЄС заявляв, що незадоволений такою надбавкою до мита. Ви отримували їхню реакцію? І як Україна буде реагувати в такому разі? Б.Д.: Україна реагує на всі звернення. У тому числі і ЄС. Ми також неодноразово зверталися до ЄС з приводу їхніх захисних заходів. У тому числі з приводу нашої хімічної промисловості. До цього часу відповідної реакції немає. Так само, як вони захищають свої ринки, ми будемо захищати свої. Крім того, середнє арифметичне митних ставок в Україні є одним із найменших. РБК-Україна: Є прогнози експертів, багатьох експертів, що друга хвиля кризи буде вже у вересні-жовтні цього року. Який Ваш прогноз з цього приводу? Чи очікує уряд погіршення ситуації? Б.Д.: Експерти багато говорять. У тому числі експерти світових організацій, які неодноразово говорили і про погіршення, і про покращення. Я не можу чогось чекати. Ми повинні готуватися. Виробляти відповідні заходи, які дадуть змогу забезпечити стабільність економіки, умови для розвитку бізнесу. Тут ми підготували вже все, що тільки можна було підготувати. РБК-Україна: Наскільки великий ризик, що ситуація буде погіршуватись? Б.Д.: Повторюся: зараз ми бачимо ознаки відносної стабілізації. РБК-Україна: І очікуєте, що це продовжиться і восени? Б.Д.: Я би хотів на це сподіватися. При умові політичної стабільності в країні. РБК-Україна: Президент нещодавно заявив, що очікує підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС до кінця цього року. Наскільки це реально, на Ваш погляд? Б.Д.: Переговори тривають. Сім раундів вже проведено, домовились, що принаймні ще два проведемо до кінця року. Ми сподіваємося, що в цьому році зможемо деталізувати наші позиції. Але відверто, нам є ще багато про що говорити по всіх питаннях. І до кінця року ми, можливо, підпишемо угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (входять 4 країни: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, – РБК-Україна). Щодо ЄС, то я думаю, що доведеться ще здорово попрацювати до кінця року, і лише тоді зможемо говорити, коли воно буде підписано. З нашої сторони ми робимо все, щоб інтенсифікувати цей процес. Але в більшій мірі тут все залежить від позиції ЄС, а не України. РБК-Україна: Але ж представник Єврокомісії в Україні заявив 1 липня, що саме Україна затягує переговори не надаючи своїх пропозицій по окремим тарифам. Що він мав на увазі? Б.Д.: Так, як відкриває свої позиції Україна, їх не відкриває ніхто. Це показав і вступ до СОТ. Така саме позиція і стосовно зони вільної торгівлі. Питання, наскільки готовий ЄС. РБК-Україна: Чи передбачаються угодою про ЗВТ захисні заходи для українського виробника? Бо якраз після вступу до СОТ ми побачили і зростання імпорту, і негативного торгового сальдо. Б.Д.: Потрібно розуміти систему торговельного балансу і вміти його регулювати. Зараз ми кожного місяця аналізуємо ситуацію і за допомогою тарифних та інших методів намагаємося створювати преференції для вітчизняних виробників, водночас не порушуючи міжнародні норми. Так що ми залишаємо за собою право застосовувати всі ті механізми, які допускаються СОТ та іншими міжнародними організаціями. РБК-Україна: Це вже вирішено, чи переговори з цього приводу ще тривають? Б.Д.: Питання дискутується. Але все, що стосується захисту національного виробника, ми будемо відстоювати. РБК-Україна: Зараз опозиція вимагає від уряду підвищити соціальні видатки. Наскільки це прийнятно для уряду, і на яке підвищення можна розраховувати? Б.Д.: Це питання вже розглядалося. У ВР була створена спеціальна комісія під головуванням Олега Ляшка та Миколи Азарова, від уряду в ній працював я. Було прийнято рішення на першому етапі затвердити оновлені набори продуктів харчування, робіт та послуг (на основі яких розраховується прожитковий мінімум, – РБК-Україна), і за результатами 9 місяців, тобто у жовтні, ми готові внести пропозиції щодо збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Але тільки у разі перевиконання бюджету. Також вирішено передбачити збільшення цих видатків у бюджеті на наступний рік. За нашими оцінками, сьогодні для цього потрібно додатково 46 млрд грн. З них на оплату праці бюджетників – 27 млрд грн, додаткові видатки пенсійного фонду – 8 млрд грн, пенсії військовослужбовцям – 3,5 млрд грн, допомога малозабезпеченим – 5,6 млрд грн. Але ми не погоджуємося з джерелами надходжень, які були запропоновані. Вони реально не можливі за нинішніх умов. Тим більше, що підставою для збільшення видатків бюджету, за законом про бюджет, є перевищення його виконання на 15% за результатами трьох кварталів. Так що на даний час це є передчасним. Про це можна говорити, починаючи з вересня. РБК-Україна: Богдане Михайловичу, уряд відмовився від щомісячної публікації даних щодо ВВП країни. Чим це викликано і не плануєте повернутися до попередньої схеми публікації інформації? Б.Д.: Фактично уряд нічого не забороняв. Ми привели розрахунки ВВП до тих норм, які використовуються у всьому світі. Розрахунок на квартальній основі є більш коректний, ніж щомісячний, навіть у попередні роки хорошої економічної кон"юнктури. Потім Держкомстат його все одно перераховував. РБК-Україна: Президент вже давно закликає уряд переглянути бюджет. Чи будуть зміни, і як Ви їх вноситиме, враховуючи заблоковану Раду? Б.Д.: Без Верховної Ради жодного корегування бюджету не відбувається. Навіть якщо уряд і вносить свої корективи, він все одно подає їх на затвердження ВР. Тому ми за підсумками першого півріччя, коли будуть оприлюднені офіційні дані, зможемо провести оцінку і вирішити, наскільки обґрунтована потреба змінювати макропоказники.