ua en ru

Б.Данилишин: "Є можливість втримати інфляцію цього року в межах 10%".

Автор: RBC.UA

І незалежні аналітики, і чиновники Секретаріату Президента вже давно засумнівались в можливості втримати макроекономічні показники 2008 р. в рамках, закладених в бюджет. Не дивлячись на це, представники уряду на чолі з амбітним прем'єр-міністром, продовжують гнути свою лінію. Яким чином мають бути виконані прогнозні показники РБК-Україна розповів міністр економіки Богдан Данилишин. РБК-Україна: Юлія Тимошенко заявила про можливість втримати інфляцію в 2008 р. на рівні 10%. Яким чином можна це зробити? Богдан Данилишин: За підсумками 2007 р. індекс споживчих цін становив 116,6% (грудень до грудня), що є найвищим показником, починаючи з 2001 р. У січні 2008 р. ціни на споживчі товари зросли на 2,9%, у лютому - 2,7%. Таке суттєве зростання інфляції є наслідком високої інфляційної динаміки другої половини минулого року та перенесення її дії на поточний рік. Невирішені проблеми, що накопичувались в економіці протягом 2007 р. інерційно справлятимуть негативний вплив на розвиток інфляційних процесів у поточному році. Мінекономіки разом з іншими органами центральної виконавчої влади та Національним банком розробило план антиінфляційних дій на 2008 р., серед яких комплекс заходів, спрямованих на посилення ефективності грошово-кредитної та бюджетної політики в напрямку зниження інфляційного тиску, сформованого надлишковим попитом; заходи, спрямовані на зменшення тимчасових дисбалансів на продовольчих ринках та недопущення необґрунтованого підвищення цін на окремі соціально важливі товари; заходи, спрямовані на підвищення ефективності адміністрування цін і тарифів на продукцію та послуги суб"єктів природних монополій та послуги ЖКГ. Крім того, запланований ряд заходів з оптимізації державного регулювання цін, а також заходи, спрямовані на розвиток фінансового та фондового ринків, підвищення ефективності процесів енергозбереження, дія яких сприятиме зменшенню інфляційного тиску у середньостроковій перспективі. Варто зазначити, що широке застосування прямого адміністративного втручання у ціноутворення не дає тривалого позитивного ефекту та в подальшому може призвести до більш суттєвого прискорення інфляційних процесів. Тому, саме заходи економічного характеру переважають у зазначеному комплексі заходів антиінфляційної політики. План антиінфляційних заходів було опрацьовано незалежними експертами, які в цілому підтримують запропоновані дії уряду та НБУ. Реалізація цього плану дозволить попередити та знівелювати дію негативних чинників на формування інфляційних процесів, недопустити необґрунтованого зростання цін, і за підсумком року утримати рівень інфляції у визначених межах. РБК-Україна: Якими можуть бути реальні макроекономічні показники в Україні до закінчення 2008 р.? Б.Д.: Динаміка розвитку економіки України у 2008 р. буде формуватись в умовах чергового підвищення ціни на газ (до 179,5 дол.) та високого рівня середньорічних цін на нафту на світових ринках (більшість експертів прогнозують не менше 80-85 дол. за барель в середньому за рік). Крім того, на економічний розвиток України в цьому році впливатиме її вступ до СОТ, підвищення розмірів державних соціальних стандартів, проведення грошових компенсаційних виплат громадянам по знеціненим грошовим заощадженням та збереження високої інвестиційної активності. У 2008 р. основним чинником зростання економіки буде розширення споживчого попиту домогосподарств. Зростання реальної середньомісячної заробітної плати на 14,5 % буде обумовлено підвищенням розміру мінімальної заробітної плати до 90,4 % від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та запровадженням з 1 листопада третього етапу єдиної тарифної сітки. Зростанню доходів населення також сприятиме збільшення соціальних виплат і допомоги та компенсація втрат громадян від знецінення грошових заощаджень у грошовій формі. В умовах збереження економічної та політичної стабільності зросте схильність населення до заощаджень, збільшуючи потенційні можливості для інвестування. Важливу роль у підтримці високої динаміки росту ВВП відіграватиме продовження інвестиційного оновлення виробництва. У 2008 р. зростання обсягів інвестицій на 9,6% буде зумовлено прагненням товаровиробників підвищити рівень конкурентоспроможності та зберегти ринки збуту в умовах подальшого зростання цін на газ та загострення конкурентної боротьби у світі. Високу динаміку експортно-імпортних операцій у 2008 р. буде обумовлювати як зростання світових цін та збереження високого світового попиту, так і підвищення ціни на імпортований газ та високий рівень середньорічних цін на нафту. Вступ України до СОТ не матиме значного впливу на темпи зростання імпорту, оскільки існуючий рівень тарифного захисту вітчизняних товаровиробників більше, ніж на 80 % відповідає рівню зобов"язань, взятих в рамках переговорного процесу по вступу України до СОТ. Поряд з цим, вступ України до СОТ сприятиме зменшенню втрат від антидемпінгових розслідувань та послабить тарифні бар"єри для експорту вітчизняної продукції на зовнішніх ринках. В цілому за підсумком 2008 р. збережеться тенденція перевищення темпів приросту обсягів імпорту товарів та послуг (22,6%) темпів приросту обсягів експорту (20,9%) . Тому, сальдо торгівлі товарами та послугами залишиться від"ємним і становитиме 9,2 млрд дол. Враховуючи позитивну динаміку всіх складових попиту, зростання буде забезпечено збільшенням валової доданої вартості за всіма видами економічної діяльності. В основному зростання ВВП відбуватиметься за рахунок збільшення обсягів виробництва у сфері соціальних та фінансових послуг, а також прискорення зростання обсягів виробництва у сільському господарстві, зважаючи на прогнозовані суттєво вищі обсяги валового збору продукції рослинництва. Отже, розвиток економіки у 2008 р. буде характеризуватись наступними макроекономічними параметрами: зростання реального ВВП на рівні 6,8%, промислового виробництва – на 7,8%; зростання цін на споживчому ринку на рівні 9,6% (грудень до грудня), цін виробників промислової продукції – на 19,2%; зростання реальної середньомісячної заробітної плати працівників – на 14,5%; сальдо торгівлі товарами та послугами за методологією платіжного балансу – на рівні "мінус" 9,2 млрд дол.; темп приросту обсягів експорту товарів та послуг (за методологією платіжного балансу) – 20,9%, імпорту – 22,6 %. РБК-Україна: Коли, на Вашу думку, українська економіка відчує переваги вступу до СОТ? Б.Д.: За попередніми експертними оцінками, вступ України до СОТ - це додаткове підвищення добробуту населення на 3% та збільшення ВВП на 2%. Членство України в СОТ сприятиме додатковому зростанню реального ВВП за рахунок збільшення експорту української продукції в обсязі щонайменше 1 млрд дол. , а при сприятливих умовах – до 1,5 млрд дол., що буде пов"язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних бар"єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішніх ринках. Крім того, вступ до СОТ стимулюватиме додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в Україну до 500 млн дол. щорічно, що сприятиме структурній перебудові економіки України, насиченню ринку виробничого та невиробничого споживання за рахунок українських товарів, зростанню ВВП шляхом природного заміщення імпортних товарів народного споживання тривалого користування на українські і, відповідно, додаткового зростання ВВП за рахунок скорочення імпорту. Однак це можливо за умов цілеспрямованої структурної перебудови промисловості України. Серед інших переваг, які отримає Україна з моменту вступу у СОТ буде одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 151 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі. Крім того, Україна отримає: можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів СОТ; набуття офіційного статусу переговорного процесу з створення зони вільної торгівлі з ЄС; скасування квоти на експорт української продукції металургії до ЄС; доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини; забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг; ширший вибір товарів, послуг і цін для споживачів. Економіка України вже сьогодні функціонує в умовах, які в основному відповідають умовам членства України в СОТ, і адаптація економіки до цих вимог відбувається вже зараз, а деякі галузі промисловості вже є адаптованими (металургія, хімія, текстиль, транспорт, зв"язок). РБК-Україна: Які методи будуть задіяні для захисту національного товаровиробника? На яких галузях української економіки вступ до СОТ може відобразитись позитивно і негативно? Б.Д.: Стосовно заходів із захисту виробників треба зазначити, що Мінекономіки разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади визначило ризики та переваги, які можуть з"явитися для національної економіки та її галузей після вступу до СОТ. За результатами аналізу підготовлено відповідні пропозиції, спрямовані на підготовку національної економіки до функціонування в умовах членства в СОТ, відповідно до ймовірних ризиків. Ці заходи цілком підпадають за цільовою направленістю в рамки Державної програми забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Поряд із лібералізацію торговельного режиму та відкриття своїх ринків для імпортної продукції, угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку, а саме: антидемпінгові заходи у випадку імпорту за демпінговими цінами; компенсаційні заходи у випадку використання заборонених СОТ субсидій; підвищення ставок митного тарифу та застосування квот у разі суттєвого погіршення платіжного балансу країни; надання державної підтримки вітчизняним виробникам, у тому числі експортерам; використання субсидій, які не створюють негативного впливу на конкуренцію і спрямовані на підвищення конкурентоздатності вітчизняних виробників, у тому числі експортерів; надання внутрішньої підтримки для розвитку сільського господарства, зокрема, застосування спеціального режиму оподаткування. Професійне використання зазначених інструментів захисту гарантовано посилить позиції України у міжнародній торгівлі. Стосовно впливу вступу до СОТ на галузі необхідно зазначити, що на сьогоднішній день діючий рівень тарифного захисту більше ніж на 80% відповідає рівню зобов'язань, взятих в рамках переговорного процесу з вступу України до СОТ. Тобто вже зараз українська економіка фактично на 80% працює за правилами СОТ. Середньоарифметична ставка ввізного мита діючого Митного тарифу складає 6,5%, кінцевого зв"язаного рівня в рамках приєднання до СОТ – 6,28%. Таким чином, можна стверджувати, що на сьогоднішній день митно-тарифна політика відповідає вимогам членства України у СОТ. Від вступу до СОТ в першу чергу виграють орієнтовані на експорт галузі промисловості. Частка промислової продукції, що експортується, коливається на рівні 50% від загального обсягу промислового виробництва і становить близько 45-50% від ВВП. Більше третини вартості загального експорту припадає на продукцію металургійної галузі, а частка в експорті продукції хімічної та нафтохімічної промисловості дорівнює 20% , машинобудівної – 10%, аграрного сектору та харчової промисловості – понад 10%. Система норм та правил СОТ має регуляторний вплив практично на всі структурні елементи економіки України. Вимоги щодо лібералізації доступу до внутрішнього ринку впливатимуть в основному на обробну галузь промисловості, сільське господарство, оптову та роздрібну торгівлю, транспорт та зв"язок, тобто на частку економіки, яка дорівнює близько 60% ВВП. Також варто зазначити, що вплив вступу до СОТ на сектори торгівлі, транспорту та зв"язку, частка яких в структурі ВВП дорівнює 25% матиме позитивний характер виходячи з прогнозу збільшення обсягів торгівлі та її інфраструктурного забезпечення. Водночас з цілою низкою переваг існують певні ризики від приєднання України до СОТ- це загострення конкуренції на внутрішньому ринку та необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції. РБК-Україна: Що робить сьогодні уряд для забезпечення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій? Б.Д.: Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається стратегічно важливим питанням, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки. Програма діяльності уряду містить конкретні шляхи та механізми проведення соціально-економічних реформ, в тому числі й в інвестиційній сфері. З метою активізації інвестиційної діяльності підприємств та громадян України, враховуючи іноземних інвесторів, уряд спрямовує свої зусилля на запровадження механізму державно-приватного партнерства, на створення нормативно-правової бази для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій та удосконалення режиму реєстрації іноземних інвестицій. Діяльність уряду буде також спрямована на сприяння укладанню угод про розподіл продукції; на запровадження прозорих схем концесійної діяльності; формування системи стимулів інвестиційної діяльності підприємств та інвестиційного кредитування; розробку нормативно-правової бази спільного кредитування великих інвестиційних проектів. На мою думку, поштовхом до нарощування інвестицій повинно стати створення сприятливих умов для дії ринкових регуляторів, а саме – формування надійного правового поля, надійний захист прав власності, розвиток системи ринків і ринкових інструментів, розвиток інформаційної інфраструктури ринку, тощо. Треба зауважити, що протягом останніх років показник надходження прямих іноземних інвестицій стабільно зростає. Так, за підсумками 2007 р. приріст прямих іноземних інвестицій склав 7882,1 млн дол., що на 67,1% більше цього показника в 2006 р. Значний приріст іноземного капіталу у 2007 р. спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність,– на 2277,8 млн дол., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 782,0 млн дол., будівництво – на 779,4 млн дол., а також на підприємствах промисловості – на 2026,9 млн дол., у т.ч. видобувної – на 627,9 млн дол. та переробної – на 1393,5 млн дол. Аналізуючи статистичні дані щодо напрямів інвестування в економіку України, слід зазначити, що більша частка коштів спрямовується у промисловість (27,6%), в т.ч. переробну промисловість (23,5%), і фінансову діяльність (16,3%). Я переконаний, що така тенденція, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, оскільки інвестиції йдуть, як правило, в першу чергу на оновлення основних фондів та започаткування нових технологій виробництва. РБК-Україна: Як проходять перемовини України з ЄС про створення зони вільної торгівлі, на якому етапі Україна знаходиться зараз і коли можна очікувати закінчення цих переговорів? Б.Д.: Питання створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) належить до стратегічних цілей співробітництва та, на сьогодні, відіграє значну роль у розбудові двосторонніх торговельно-економічних відносин між сторонами на середньострокову перспективу. Передбачається, що створення ЗВТ між Україною та ЄС сприятиме досягненню значного зменшення нетарифних обмежень у торгівлі товарами шляхом гармонізації та взаємного визнання оцінки відповідності технічним стандартам з ЄС; наближенню внутрішньої політики у сфері конкуренції, корпоративного управління і регулювання внутрішнього ринку до загальноприйнятих правил європейської практики; створенню умов для заохочення інвестицій в розбудову інфраструктури, залучення технічної допомоги. У лютому 2006 р. було розпочато неформальні технічні консультації у рамках підготовки до офіційних переговорів стосовно створення ЗВТ. Було проведено шість раундів двосторонніх консультацій. 18 лютого 2008 р. у Києві під головуванням Президента України та Комісара Єврокомісії з питань торгівлі відбулось офіційне відкриття переговорного процесу щодо створення ЗВТ між Україною та ЄС. Сторони зазначили, що формат та наповнення майбутньої зони вільної торгівлі буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Також варто додати, що відповідно до світової практики, переговори щодо створення ЗВТ, у разі наявності між сторонами принципової згоди по усіх питаннях та забезпечення конструктивних обговорень на технічному рівні, можуть тривати 2-3 роки. РБК-Україна: Як Ви вважаєте, чи може бажання нашої держави прийняти План Дій з Членства в НАТО негативно вплинути на товарообіг з Росією? Б.Д.: Слід зазначити, що показники товарообігу між Україною та Росією протягом останніх 7 років мають чітко виражену стабільну тенденцію росту. Обсяги торгівлі товарами і послугами виросли майже в 3 рази (з 11,57 млрд дол. у 2000 р. до близько 33,1 млрд дол. у 2007 р.). Економіки Росії і України продовжують розвиватися високими темпами. Так за 2007 р. приріст ВВП Російської Федерації становив 8,1 %, в Україні – 7,3 %, що є найвищими показниками серед країн Східної Європи. Такі високі темпи росту обумовлюють ріст внутрішнього попиту на промислові товари, а зростання доходів населення, що має місце як в Росії, так і в Україні сприяють зростанню попиту на споживчі товари. Виходячи з зазначеного, можна прогнозувати, що у 2008 і наступних роках взаємні поставки товарів і послуг між Україною та. Російською Федерацією і надалі тільки зростатимуть. Розмовляла Наталія Шульц