Б.Галушко: “Очікуємо, що кількість приватних компаній в нафтовидобувній галузі буде зростати”
РБК-Україна: Борисе Павловичу, яку діяльність у Полтавській області проводить на сьогодні скандально відома компанія «Лівела»? Яка її частка на ринку нафтопродуктів на даний момент?
Борис Галушко: Я б сказав так: компанія «Лівела» - нова на території Полтавської області. Раніше вона була зареєстрована у Львові, а на даний час - у Кременчуці. Її частка впливова, але все ж таки не визначальна на ринку. Діяльність «Лівели» пов'язана із ввезенням і торгівлею світлими нафтопродуктами (здебільшого російського походження).
РБК-Україна: І як діяльність цієї компанії позначається на роботі інших підприємств галузі, а також на ціні на нафтопродукти? Чи стримує вона, зокрема, ріст цін на пальне? Чи довго ще працюватиме «Лівела» за «безакцизною» схемою, чи може якось влада вплинути на цю ситуацію й вирівняти умови для всіх гравців ринку?
Б.Г.: «Лівела» ввозить нафтопродукти на пільгових умовах, а от продаж їх відбувається за ринковими. Тому кінцевому споживачеві практично ніякої вигоди від присутності цієї компанії на ринку немає, на стримування росту, зниження роздрібних цін на нафтопродукти «Лівела» фактично не впливає.
Але присутність її в області негативно позначається на підприємствах. Наприклад, такі компанії, як «Надєжда», «Полтаваавтотранс» та інші, які працюють на Полтавщині, мали певні збитки від діяльності «Лівели». Найбільше, мабуть постраждала «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ), наше переробне підприємство. А воно ж бюджетоутворююче, від цього підприємства великою мірою залежить наповнення бюджету області.
Якщо пригадуєте, відсутність нормальної конкуренції на ринку світлих нафтопродуктів стала причиною зупинки Одеського НПЗ. Тож, щоб наше підприємство не спіткала така ж доля, на початку лютого ми ініціювали лист-звернення до міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі першого віце-прем'єр-міністра Андрія Клюєва. Нам повідомили, що ця комісія вже почала вивчати негативні явища, які пов'язані з діяльністю компанії «Лівела». Маємо надію, що буде певний результат.
РБК-Україна: Наскільки сильно вплинула діяльність «Лівели» на роботу Кременчуцького НПЗ? Нарощує чи скорочує він зараз обсяги виробництва? Чи освоює нові ринки збуту, нові технології, нові види продукції?
Б.Г.: Незважаючи на діяльність «Лівели» в Полтавській області, «Укртатнафті» вдалося збільшити свої виробничі показники. Обсяги переробки нафти збільшилися на приблизно на 18% відносно минулого року. Усі соціальні виплати проводяться в повному обсязі. Крім того, на даний момент триває технічне переозброєння даного підприємства, направлене на те, щоб покращити продукцію та розширити її асортимент і ринки збуту.
РБК-Україна: Завдяки чому підприємство отримало змогу провести таке оновлення?
Б.Г.: Переозброєння зараз іде за рахунок того, що налагоджені контакти, підписані контракти на поставку азербайджанської нафти. Завдяки цьому відбулося розширення переробки, збільшилося виробництво. Загалом вплинуло те, що при нинішньому керівництві в державі набагато міцніші з'явилися стосунки з підприємствами, розташованими в країнах колишнього Радянського Союзу.
РБК-Україна: На сьогодні в нафтогазовидобувній галузі Полтавщини, крім державних, працює ще й ряд приватних компанії.
Б.Г.: Так, на сьогодні в нас на території області працює 17 приватних видобувних підприємств, вісім із них - із іноземним капіталом.
РБК-Україна: Яка частка іноземного капіталу в цих компаніях?
Б.Г.: По-різному. Якщо вести мову про ТОВ СП «Полтавська газонафтова компанія», то там велика частка, у деяких - половина. Ми вітаємо будь-яку кількість інвестицій, які приходять в область, а особливо в нафтогазову галузь, тому що вона економічно ємна і треба багато сюди вкласти. Від 60 до 80 млн грн потрібно на одну тільки свердловину, щоб вона запрацювала.
РБК-Україна: Газ, нафта, видобуті цими приватними компаніями, ідуть за кордон чи лишаються в Україні?
Б.Г.: Усі ці приватні компанії реалізують нафту й газ на внутрішньому ринку України. Практично весь газ вони направляють на потреби як населення, так і промисловості держави. Нафта і конденсат ідуть теж на переробку на українські заводи.
РБК-Україна: Чи допускають ці компанії порушення надрового законодавства? Якщо так, то скільки було таких зафіксовано за минулі роки? І що робить влада, щоб припинити порушення?
Б.Г.: За останній час не було допущено серйозних порушень законодавства у сфері користування надрами. Я маю на увазі такі, через які могли б анулювати ліцензійні документи, дозвільні документи. Хоча, наприклад, у минулому році мало місце призупинення дії спеціального дозволу для таких компаній, як Regal Petroleum, Cadogan Petroleum. Там були технічні порушення.
РБК-Україна: Зараз ці компанії відновили свою діяльність?
Б.Г.: Так, вони усунули порушення. Дія спеціальних дозволів для Cadogan Petroleum уже відновлена, а для Regal Petroleum - на стадії відновлення.
РБК-Україна: Чи допомагають ці приватні компанії в соціальному розвитку регіону?
Б.Г.: Усі з цих компаній без винятку беруть участь у соціальному розвитку області. У минулому році ними за різними напрямками було витрачено близько 18 млн грн на соціальний розвиток. Це тільки за договорами між територіальними громадами, адміністраціями.
Кошти виділяли на будівництво або ремонт доріг, медичних закладів, шкіл, придбання шкільних автобусів тощо. Найактивніше допомагають області ТОВ СП «Полтавська газонафтова компанія», ЗАТ «Нафтогазвидобування» (в Шишаках вклала близько 1,5 млн грн), ЗАТ «Природні ресурси» та Regal Petroleum.
А додайте сюди ще й обов'язкові податки й збори. Минулого року ці приватні компанії сплатили їх приблизно на 1,5 млрд грн. Ці кошти пішли до державного та місцевих бюджетів. Крім того, у цих компаніях вчасно і в нормальних розмірах сплачують зарплату. Загальний річний фонд оплати праці по приватних нафтогазовидобувних підприємствах у нас близько 120 млн грн.
РБК-Україна: Чи очікується найближчим часом прихід інших приватних компаній, які хотіли б займатися розробкою нафти, газу в Полтавській області?
Б.Г.: Ми очікуємо, що кількість приватних компаній буде зростати. Навіть при тому, що, на відміну від державних компаній, спеціальні дозволи вони отримують на аукціонах за гроші, а державним ці документи просто видаються.
Ми вели переговори з двома компаніями, з якими очікується співпраця. Одна з них - шведська. Перспективи її приходу в наш регіон більш-менш реальні.
РБК-Україна: Ця шведська компанія збирається зайти одразу в Полтавську область чи вже десь працює в Україні?
Б.Г.: Ні, вони збираються зайти одразу в Полтавську область. Але поки немає остаточних домовленостей, тож не хотілося б розголошувати інформацію.
Спілкувалась Віолета Скрипнікова
