Авіаційний серіал: Ryanair полетів, Омелян залишився

Переговори з найбільшим лоукостером Європи авіакомпанією Ryanair зайшли в глухий кут. У ситуацію змушений був втрутитися уряд на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, однак, схоже, Україна потрапила в цугцванг.

При цьому, очевидно, що будь-який з можливих сценаріїв розвитку може бути невигідним для українців. Ryanair або іде і більше не повертається в найближчі роки, намагаючись забути українські реалії як страшний сон, або підвищує ставки в переговорах в рази, адже вже був зроблений задній хід, і стало зрозуміло, що зважена економічна політика не на першому плані.

Втрачений шанс

У першу чергу потрібно нагадати, що в сформованому авіаційному трикутнику є кілька головних дійових осіб. Крім Ryanair прийняття рішення про угоду залежить від ще двох сторін – Міністерства інфраструктури, очолюваного Володимиром Омеляном, і керівництва аеропорту "Бориспіль".

У березні цього року гендиректором держпідприємства був призначений Павло Рябікін. Тоді ж сталася зав'язка драматичного авіаційного серіалу під умовною назвою "заманити Ryanair будь-якою ціною". У провалі переговорів з авіакомпанією Омелян звинувачував саме Рябікіна. "Метою "Борисполя" було заблокувати вхід компанії Ryanair в Україну, а не вести переговори. Вже з самого початку переговорів було зрозуміло, що відбувається повний зрив і саботаж угоди", - заявив Омелян.

Такі заяви міністра здаються як мінімум дивними з урахуванням того, що Рябікін був притягнутий до переговорів вже на тому етапі, коли угода з Ryanair була фактично укладена. Правда, не у формі договору за канонами міжнародного права, а у вигляді розписки на листку паперу, причому з односторонніми зобов'язаннями.

Відповідно цій розписці, лоукостер отримував право літати по чотирьох цікавих йому маршрутах, в тому числі по дуже високорентабельному напрямку Київ-Лондон, за зручним йому розкладом. Україна ж в особі міністра інфраструктури, що поставив підпис під цим "фіговим листком", брала на себе зобов'язання забезпечити їй всі необхідні умови. Але головне, вплутуватися в можливу фінансову кабалу, адже вимога гарантувати "all inclusive" ставку в розмірі 7,5 доларів за пасажира, як того вимагала компанія, інакше не назвеш.

"З української сторони переговорами з бюджетним перевізником керував міністр інфраструктури Володимир Омелян – людина, що не має досвіду жорстких ділових комерційних переговорів з авіакомпаніями, тим більше з такою акулою авіаційного бізнесу як Ryanair", - говорить авіаційний експерт Олександр Ланецький.

Здається, зрозумілим, що домовленості міністра з авіакомпанією були лише формальністю. У реальності під контрактом з лоукостером повинен стояти підпис директора аеропорту, який буде відповідальним за виконання покладених на аеропорт зобов'язань. Тому варто задатися питанням: що робить Рябікін, вступивши на посаду в березні — фактично вже після того, як міністр презентував публіці Ryanair і провів гучну прес-конференцію з анонсом польотів?

Як грамотний керівник він починає рахувати економіку всього заходу, на яку, як, ймовірно, сподівався Омелян, кадрової метушні просто не звернуть уваги Розрахунки показали, що, на жаль, "Борипосль" поки не є настільки багатим аеропортом, щоб дозволити собі дешеву компанію.

Ситуація така, що низькі ціни на квитки роблять авіакомпанію дуже дорогою в обслуговуванні. Лоукостер вимагає в два рази більш високої швидкості обслуговування, а у випадку з "Борисполем" проблема ще й у тому, що він не спеціалізований під таку модель бізнесу, і для перебудови під неї теж потрібні певні інвестиції.

"Витрати на одного пасажира у нас зараз становлять 25 дол. А 7,5 – це просто не реально, тому з нами переговори швидко закінчилися", - говорить гендиректор аеропорту "Київ" (Жуляни) Денис Костржевський.

Треба згадати, що спочатку Ryanair прийшла зі своєю привабливою пропозицією в "Жуляни". Але так як він знаходиться в приватній власності, то люди, які звикли рахувати гроші і спиратися на реальні розрахунки, а не популізм та політичні рішення, змушені були відмовити.

"Зменшувати ставку можна, але тільки якщо компанія буде більше літати, і тоді питома вага витрат скоротиться. Але компанія не пропонувала збільшення обсягу перевезень від спочатку запланованого", - говорить Костржевський.

Коротка передісторія

Протягом довгого часу в "Борисполі" відмовлялися оприлюднити деталі переговорів з авіакомпанією, посилаючись на комерційну таємницю. Судячи з новин, які все ж таки просочувалися в ЗМІ, аеропорт намагався знайти способи зацікавити візаві, але, при цьому, не зраджуючи державний інтерес.

Наприклад, на початку травня керівництво "Борисполя" презентувало оновлену публічну оферту для всіх авіакомпаній, на підставі якої будь-яка компанія, яка активно розвиває польоти і збільшує пасажиропотік, отримувала можливість знижок до 80%. Був також розроблений наказ про зниження пасажирського збору, правда, не до 7,5 доларів, як хотів ірландський перевізник, а до економічно обґрунтованих 13 доларів.

Але ніякі компроміси наполегливого лоукостера не влаштовували. Ryanair тільки підтвердила свою репутацію перемовника, який не йде на компроміси. Коли ірландці зрозуміли, що всі їхні "хотілки" не можуть бути задоволені, вони стали говорити мовою ультиматумів.

"Вони в ультимативній формі вимагали, щоб ми дотримались всіх вимог, які містяться в підписаниому ними з міністром інфраструктури протоколі про наміри. А ми точно також сказали, що не можемо цього зробити", - розповів пізніше Рябікін.

Директор був змушений вийти на прес-конференцію і оприлюднити всі ці обіцяні міністром умови, які для самого аеропорту виявилися нездійсненними.

"По-перше, вони вимагають, щоб ставка аеропортового збору в 7,5 доларів була фіксованою і безумовною. По-друге, вони хочуть, щоб вона поширювалася і на рейс Київ-Лондон. По-третє, вони хочуть, щоб всі можливі суперечки між "Борисполем" і Ryanair розбиралася англійським арбітражем по англійському праву", - пояснив Рябікін.

За його словами, погодитися на вимогу лоукостера означало підписати аеропорт на збитки в 2 млрд грн.

Була налаштована Ryanair домовлятися? Безумовно, так. Український ринок, який зростає на 25-40% в рік при тому, що літає лише 5% усього населення, дуже цікавий для європейської компанії. Але ніяк не домовлятися після того, як таке високопоставлена особа як міністр інфраструктури, висловив готовність погодитися на будь-які умови, аби зберегти під собою крісло і залишитися в історії тим міністром, при якому в Україну зайде найбільший лоукост. За фактом, ці переговори були приречені з самого початку, адже починалися вони не з позиції аргументів, а з позиції популізму.

За словами самого Омеляна, "Бориспіль" зірвав переговори, які велися багато років. Наскільки високо тоді можна оцінити дипломатичні якості переговірників, якщо перше ж заглиблення в фінанси та розрахунки зарубало всю благу ідею на корню? Якби Мінінфраструктури спочатку будувало свою лінію захисту на економічних аргументах, показуючи, що саме Ryanair може дати Україні, а що Україна авіакомпанії, то, можливо, все склалося б зовсім по-іншому.

"Чм повинен український міністр потурбуватися зниженням цін на квитки? Безсумнівно. Чи повинен він для цієї мети залучати лоукости? Повинен, але не шляхом проведення таємних переговорів, а шляхом створення привабливих умов для авіакомпаній. Проведення таємних переговорів з однією авіакомпанією та просування її інтересів, підписання з нею угоди, що створює для неї преференції, і порушує закон - корупція", - прокомментував ситуацію у себе на Facebook сторінці співвласник авіакомпанії МАУ Арон Майбер, також назвавши дії міністра популізмом.

Що далі?

На думку Олександра Ланецького, авіакомпанії Ryanair повернеться, але вже на інших умовах. Він упевнений, що Україні дійсно потрібно бути готовою до того, що компанія все-таки продовжить переговори, але тоді говорити знову про свої інтереси буде вже вдвічі складніше.

"Зараз в Євросоюзі починається нова битва авіагігантів, коли лоукости готуються кинути прямий виклик найбільшим традиційних авіакомпаній Західної Європи. І ринок України, нехай бідної, але великий, стає дуже цікавим для лоукостерів. Тим більше українці отримали в цьому році безвіз", - відзначає Ланецький.

Ще одним важливим фактором є те, що Ryanair втрачає свої позиції в Європі у зв'язку з Brexit: ЄС зайняв жорстку позицію щодо її центрального офісу, та компанії, можливо, доведеться реєструвати більше баз всередині Євросоюзу. То істотне розширення на схід, яке може дати їй Україна, також здатне зіграти в одну з провідних ролей.

"Чому Ryanair потрібен зараз? Тому, що вони літають у 208 міст Європи і з Німеччини й Англії можна буде летіти далі. Тому, що рейсів з часом стане більше, головне, почати", - вважає директор компанії ATN-International Костянтин Тимонькін.

Він упевнений, що будувати новий аеропорт, ЗПС або термінал для цих цілей не потрібно: незадіяних потужностей в одному тільки "Борисполі" достатньо. Capacity (пропускна здатність) будь-якого аеропорту складається з двох головних елементів – терміналів і смуг, роз'яснює Тимонькін.

Крім побудованого більш ніж за мільярд доларів терміналу D, є ще чинний F, який використовується для особливих випадків (приліт хасидів, футбол і т. д.) і законсервований B, який теж збільшили у півтора рази і моментально закрили в рік Євро-2012.

Термінал B сам по собі до добудови пропускав 3+ мільйони пасажирів на рік.

"Є дві дуже довгих смуги. Обидві можуть приймати все, аж до Мрії. Лондонський Хітроу з двох смуг вичавлює 75,7 мільйонів пасажирів і 1293 рейсу в день. Сьогодні за нашим летить 8 мільйонів. Є місце?", - задає риторичне питання експерт.

"Всі смуги і термінали повністю обладнані. Все обладнання від навігації смуг до сканерів безпеки і багажних стрічок пройшло міжнародну сертифікацію і працює. Нічого не потрібно робити – просто "ввімкніть світло", - додав Тимонькін, наводячи дані про "Борисполі" з відкритих джерел.

Є й інші думки. Наприклад, Ланецький вважає, що інтерес до нас лоукостерів - це відмінний шанс вдихнути життя в регіональні аеропорти.

"Всі ці вимоги, які висунула Ryanair і які виявилися нереальні для Борисполя – це все можна було б обговорювати в умовному аеропорту міста Біла Церква, де без Ryanair дійсно ніхто не літає", - каже експерт.

Він висловив надію, що оголошення компанії про вихід з переговорів не пов'язано з тим, що її продажі квитків в Україні не виправдали очікувань, а також про те, що наступний етап переговорів буде вести досвідчений парламентер з авіаційного бізнесу, який не буде піддаватися пресингу і маніпуляціям і не буде залежний від установки "лоукост будь-яку ціну". Тоді, можливо, райдужні мрії українців про вільні польоти до Європи за низькими цінами коли-небудь стануть реальністю.