ru ua

Антитютюновий закон. Навіщо в проект знову додали суворі норми

Антитютюновий закон. Навіщо в проект знову додали суворі норми У Верховній рде знову подали правки до антитютюнового проекту (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

1 червня Верховна рада прийняла в першому читанні проект закону №4358 "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну". У ході тривалих дискусій, що передували цьому, рішенням комітету ВР з питань здоров'я нації з проекту прибрали більшість сумнівних і навіть небезпечних для економіки і бізнесу норм, які просувала антитютюнова громадська організація "Життя".

Через два тижні депутат з фракції "Голос" Ольга Стефанишина подала свої поправки до проекту. Поправки виявилися тими ж, які вже були виключені з документа. За словами Стефанишиної, допомогу в цьому їй надала "Життя". Не виключено, що комітету доведеться знову прибирати суворі норми проекту або зовсім зняти його з голосування – таке теж вже траплялося.

"Кожен 5-й підліток в Україні курить електронні сигарети. Кожен другий страждає від шкідливого диму в громадських місцях. 233 людини в день помирає від хвороб викликаних курінням. Це треба припинити", - написала Стефанишина у своєму Facebook.

З повною впевненістю в тому, що виправити ситуацію можна всього одним законом, вона подала такі поправки з проектом №4358 (далі поправки викладені в тому вигляді, в якому їх описала сама Стефанишина):

  • заборонити смаки і аромати в сигаретах і пристроях типу "айкосів";
  • заборонити рекламну викладку сигарет скрізь, де її можуть бачити, в тому числі і діти;
  • "збільшити правду" про наслідки на всіх пачках сигарет, iqos, glo до 65% на пачці;
  • ввести "непривабливу" упаковку – стандартнуй йодного кольору.

Всі ці норми законопроекту №4358 вже намагалася внести і прийняти один з основних ініціаторів, депутат Лада Булах. Однак, проти виступали бізнес-спільноти, оскільки ці та інші обмеження для тютюнової галузі і торгівлі загрожували згортанню малого бізнесу, збитками для виробників і зростанням нелегальної торгівлі, але при цьому вони не гарантували поліпшення ситуації зі здоров'ям нації.

Крім того, обіцянка, що внаслідок прийняття законопроекту від куріння будуть менше вмирати, є нічим не підтвердженим твердженням. А Всесвітня організація охорони здоров'я і директиви Євросоюзу, всупереч запевненням Булах І "Життя", нічого з перерахованого не вимагають, в чому нескладно переконатися, прочитавши, наприклад, Рамкову конвенцію ВООЗ про боротьбу з тютюном.

І з цієї причини свого часу Булах була змушена відкликати свій законопроект №2813, щоб внести його знову без таких радикальних норм. Така ж доля спіткала і проекти законів №2820 і №4030, які в тому чи іншому наборі окремо містили ті ж норми, які спочатку пропонувала Булах, а тепер і Стефанишина. Так з'явився клон- №4358.

Ще одна і, мабуть, основна претензія до авторів проекту №4358 полягає в тому, що вони погано розбираються в сферах виробництва сигарет і торгівлі, чим і пояснюється відсутність хоча б мінімального економічного і соціологічного обґрунтування того, що, знищуючи цілу галузь і робочі місця, дійсно можна врятувати багато життів.

Почнемо, наприклад, з ідеї ввести "негарну" упаковку, тобто стандартну для всіх брендів. Англійською це називається branding ban – тобто заборона брендів. Сама по собі така заборона є утиском прав власників брендів і порушенням принципу рівної конкуренції.

Але насправді бренд – це не реклама товару, як думають депутати, а інформація про товар.

Більш того, зовнішній вигляд пачки – яскравий і красивий – не є причиною, по якій люди починають курити. За даними компанії ІнфоСапіенс, тільки для 2% опитаних дизайн пачки мав якесь значення при прийнятті рішення почати курити, а для людей віком від 18 до 24 років, які вирішили почати курити, дизайн не означає зовсім нічого – люди починають курити, тому що курить їх оточення (так сказали 72% опитаних).

Але в світі є прецеденти, коли пачки сигарет всіх брендів стали виглядати однаково. Чи призвело це до скорочення куріння, захворюваності або смертності?

Першою країною, яка пішла цим шляхом, в 2012 році була Австралія. Це рішення варто було їй зростання нелегального ринку сигарет – контрабанди і контрафакту. Даних про те, що австралійці стали менше курити через branding ban, немає.

Українські законодавці в цьому випадку тільки додають можливості розвиватися нелегальному ринку, так як стандартизовані пачки істотно спрощують життя виробникам контрафакту – це заняття стане менш витратним і більш прибутковим.

За даними компанії "Кантар", на початку цього року частка нелегального тютюнового ринку в Україні склала рекордні 12,8%, а минулого року цей показник був на рівні 6,9%. Тобто всього за один рік нелегальний ринок майже подвоївся. І нові непродумані заборони для галузі ще більше простимулюють контрабанду і контрафакт.

Досвід Румунії та Польщі показує, що як тільки нелегальний ринок сигарет переступає позначку в 10%, зупинити його буде дуже важко, на це підуть довгі роки. Україна переступила цю межу і пішла далі, а проект №4358 тільки прискорить цей рух.

Заборона специфічних смаків і ароматів у сигаретах та тютюні для самокруток цілком вкладається в логіку ВООЗ і ЄС, але заборони на ароматизацію для електронних сигарет в світі не існує.

І тут ми знову бачимо, наскільки непродумане рішення ввести таку заборону, адже він автоматично знищить всю галузь електронних сигарет, оскільки споживачам без ароматичних і смакових добавок вони не потрібні. Йдеться про мільярди гривень втрачених податків, які ніхто компенсувати, судячи з усього, не збирається.

Крім того, тут теж діє принцип, за яким чим більше держава вводить заборон і податків, тим краще себе почуває нелегальний ринок. Українці все одно куритимуть бездимні сигарети з добавками, які потраплять на наш ринок за тіньовими схемами. Контрабандний криміналітет, читаючи всі ці проекти законів, аплодує стоячи.

Заборона на так звану рекламну викладку теж кілька разів проштовхувався в інших проектах закону, але безуспішно. Слово "рекламна" тут трохи вводить в оману, так як під ним мається на увазі просто заборона на викладку сигарет на полицях. Вони повинні бути заховані від очей покупців, а про наявність тих чи інших брендів (заборонених, до речі) вони можуть запитати у продавця і отримати список на аркуші паперу. Досвід Ісландії та Канади, де був поставлений такий експеримент, показав безперспективність цієї затії.

Єдине, що точно відбудеться в цьому випадку, так це закриття тисяч дрібних торгових точок, що продають сигарети. Це грає на руку великим торговим мережам, але, щоб виконати таку норму закону, їм теж доведеться істотно витратитися на переобладнання своїх торгових залів. І, знову ж таки, операторам нелегального ринку ці заборони не указ, а подарунок долі.

Антитютюновий закон. Навіщо в проект знову додали суворі норми

У парламенті пропонують зробити пачки сигарет всіх брендів однаковими (фото: freepik)

Під час круглого столу "Якісне регулювання: пост-ковидна реальність", організованого Спілкою українських підприємців (СУП), Микола Ганул, голова Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ), зазначив, що роздрібна торгівля вже зазнала негативного впливу під час пандемії, малий бізнес закривається і потребує підтримки і значного часу на відновлення.

"Зараз потрібні дуже зважені і обережні рухи з регулювання. Однак, на жаль, з'являються нові законопроекти про нові обмеження, виконання яких потребуватиме значних витрат, що несе додаткові ризики, на додачу до ризиків пандемії", – сказав він.

Ганул впевнений, що проект закону №4358 несе в собі руйнівні наслідки. З приводу заборони викладки він повідомив, що його організація поставила в 2018 році експеримент: прибрала з вітрин в деяких точках сигарети. Виручка цих точок впала на 50%. За його розрахунками, якщо закон буде прийнятий, закриється до 30% торгових точок по всій країні, але це ніяк не допоможе здоров'ю нації. Він називає таку законотворчість популізмом депутатів і лобізмом великих торгових мереж.

"Рік тому ми мали по Україні майже 100 тисяч роздрібних ліцензій, з них 70% – це маленькі торгові точки, які дорого обійшлися їх власникам. За один рік кількість ліцензій зменшилася до 80 тисяч, а частка малого бізнесу впала до 60%. Тобто всього за один рік 10-15% малого бізнесу або закрилися зовсім, або змушені були шукати інші види діяльності, щоб прогодувати себе", – сказав глава НОРТ.

Причиною тому він назвав падіння купівельної спроможності населення і благі наміри депутатів.

"Я впевнений, що депутати навіть не знають, що в середньому переобладнання однієї торгової точки коштує від 30 до 70 тисяч гривень, але майже половину приміщень неможливо переобладнати так, як того вимагають депутати і лобісти", – резюмував Ганул.

Крім цього, Стефанишина пропонує повернути в проект закону вимогу, яка вже була виключена – виробляти пачки сигарет виключно кубічної форми, тобто без скошених або закруглених країв.

Як вже було сказано вище, дизайн пачки не є стимулом для споживача. І тому Євросоюз, на який орієнтуються в організації "Життя", не вимагає кубічної форми. Більш того, майже у всіх країнах заборони на закруглені краї пачок не існує. І саме в ЄС українські виробники експортують такі пачки, що приносить Україні експортну виручку в розмірі понад 350 млн доларів щорічно. Зрозуміло, депутати не пропонують ніякої компенсації втрат бюджету України, який буде недоотримувати податки.

Є ще дві деталі в проекті № 4358, які також викликають питання.

По-перше, в ЄС у разі таких радикальних змін правил гри під час самої гри прийнято давати перехідний період – два роки, протягом яких ціла галузь повинна переобладнати своє виробництво і витратити на це значні суми.

Більше того, як свідчить стаття 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального", зміни до маркування тютюнових виробів набирає чинності не раніше ніж через 24 місяці з дня опублікування закону про внесення відповідних змін. Тобто теж два роки, як і в ЄС.

Згідно з однією з поправок до проекту №4358, перехідний період становить 3 (три) місяці.

По-друге, в цьому законопроекті була норма про те, що вік громадянина України, якому можна продавати сигарети, повинен бути підвищений з 18 років до 21 року. Тоді депутатам було вказано на те, що такі зміни повинні супроводжуватися зміною безлічі інших законів і навіть самої Конституції, так як мова йде про утиск прав повнолітніх громадян. Цього разу автори законопроекту вирішили не ризикувати і вже не вимагають ввести підвищений віковий ценз.

Але проблема з цим законом ще й у тому, що громадськість так до кінця і не знає, що ще в ньому буде змінено до другого читання – цей законотворчий процес з якоїсь причини проходить у закритій формі.

У День боротьби з курінням, 31 травня цього року один з політичних Telegram-каналів того дня навіть повідомив, що серед блогерів, політологів і журналістів нібито був поширений "темник" про те, як треба висвітлювати проект закону №4358.

Хай би там як, той факт, що в проект №4358 повернулися спірні норми, говорить про те, що в парламенті піддаються тиску і дезінформації ззовні, часом не усвідомлюючи наслідків своїх дій.

Втім, вихід є: адаптувати директиви ЄС щодо регулювання тютюнової галузі і подати на розгляд парламенту.