Антикорупційний суд і кадри: чим займеться Верховна Рада на 8 сесії

Питання антикорупційного суду, перезавантаження ЦВК і призначення глави НБУ, за прогнозами депутатів, почнуть розглядатися вже в лютому.

Сьогодні стартує восьма сесія Верховної Ради 8-го скликання, яка триватиме до липня цього року. Народні депутати вже в перші сесійні тижні мають намір розібратися з низкою значущих законопроектів, які не встигли розглянути на попередній сесії. Зокрема, це створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та кадрові питання. Якими будуть пріоритети роботи Верховної Ради наступні півроку і навколо яких законодавчих ініціативах буде зосереджена діяльність депутатів, розбиралося РБК-Україна.

Антикорупційний суд

Перший крок до запуску антикорупційного суду, навколо якого активно дискутують українські політики, активісти-антикорупціонери і міжнародні партнери, буде зроблено вже під час першого сесійного тижня, прогнозують парламентарі. "Позиція президента і президентської фракції - необхідність ухвалення закону про антикорупційний суд. Ми наполягаємо, щоб цей законопроект був дуже оперативно розглянутий і ухвалений у першому читанні. Після чого пройшли процедуру між першим і другим читанням і ухвалили його в другому читанні", - розповів РБК-Україна голова фракції БПП Артур Герасимов.

Невідкладним питання створення антикорупційної системи судочинства в бесіді з виданням назвали і лідер фракції НФ Максим Бурбак, і заступник голови фракції "Самопоміч" Руслан Сидорович, і народний депутат від фракції "Батьківщина" Альона Шкрум.

"Найбільш нагальним питанням на першому сесійному тижні буде антикорупційний суд. Прогнозовано, у середу законопроекти про ВАКС будуть розглянуті профільним комітетом, щоб вже в четвер всі п'ять законопроектів були винесені на голосування в зал", - заявив виданню член фракції "Радикальної партії" Ігор Попов.

Слід нагадати, що законопроект про антикорупційний суді президент Петро Порошенко вніс до парламенту в кінці грудня 2017 року. Пізніше в Раді були зареєстровані ще чотири альтернативних законопроекти від представників різних фракцій і груп. В останній четвер сьомої сесії ВР у залі навіть не вистачило голосів для включення цих документів до порядку денного. Як наслідок, всі п'ять законопроектів були автоматично включені до порядку денного нової сесії.

При цьому свої критичні зауваження до процедури створення антикорупційного суду за президентським законопроектом вже висловили міжнародні партнери - МВФ і Світовий банк, про що раніше розповідало РБК-Україна.

Парламентарії стверджують, що створення ВАКС буде проходити на базі законопроекту від Порошенка. Проте з великою ймовірністю президентський документ буде істотно змінений між першим і другим читанням. Згідно з розкладом засідань на першу лютневий тиждень, у вівторок народні депутати повинні будуть направити законопроекти про ВАКС на розгляд у профільний комітет з питань правової політики та правосуддя.

Е-декларування для громадських активістів

В числі пріоритетних в БПП називають і законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів. Мова йде про президентські законопроекти, якими виключається обов'язок подавати е-декларації громадськими активістами, фізичними особами, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм технічної та іншої допомоги.

Варто нагадати, що на початку 2017 року Верховна Рада ухвалила закон, яким зобов'язала членів антикорупційних громадських організацій подавати електронні декларації, як це зараз роблять держслужбовці. Але після хвилі критики Петро Порошенко вирішив переглянути свою ініціативу і в липні 2017 року подав до парламенту пакет законопроектів щодо обмеження декларування для антикорупціонерів. Виходячи з розкладу, цими проектами депутати займуться вже у вівторок, 6 лютого.

"До 1 квітня вони за чинним законодавством зобов'язані подати декларації, і якщо скасовувати декларування, то перше і друге читання треба пройти до того часу. Президентський законопроект, до речі, спрямований на отримання висновку Венеціанської комісії, проте відповідь буде готова приблизно в березні - як раз до другого читання", - каже нардеп Ігор Попов.

Кадрові питання

За останній рік у парламенту накопичилася ціла низка невирішених кадрових питань.

"Це і питання аудитора НАБУ, і складу Центральної виборчої комісії (ЦВК), і голови Національного банку України, Рахункової палати і омбудсмена. Ці питання протягом восьмої сесії повинні бути вирішені", - говорить голова фракції БПП Герасимов. Аналогічної позиції дотримуються і в інших фракціях парламенту.

У той же час, голова фракції НФ Максим Бурбак у бесіді з РБК-Україна заявив: "Кадрові питання також потрібно вирішувати, але для нас - це не головне".

18 січня Порошенко вніс на розгляд парламенту кандидатуру Якова Смолія на пост глави НБУ. Також 23 січня глава держави підписав подання на призначення нових членів ЦВК з переліком потенційних кандидатів. Як припускають співрозмовники РБК-Украина, найбільш ймовірно, що голосування і НБУ, і ЦВК відбудеться в останній тиждень лютого.

"Спецперевірка щодо кандидатів у члени ЦВК ще не завершена. І малоймовірно, що профільний комітет Князевича в середу фізично встигне розглянути і антикорупційний суд, і ЦВК. Тобто питання ЦВК на цьому тижні в зал швидше за все не винесуть і воно перейде на наступний сесійний тиждень", - сказав виданню нардеп від РПЛ Ігор Попов.

У той же час питання обрання аудитора Національного антикорупційного бюро поки що "зависло" у парламентському антикорупційному комітеті. Кілька спроб проголосувати в залі за того чи іншого кандидата, який би був делегований Радою в трійку аудиторів, закінчилися провалом: жоден з них так і не зібрав необхідні 226 голосів.

За словами Попова, який є заступником голови антикорупційного комітету ВР, новий конкурс з відбору аудитора в комітеті ще не був оголошений. На останньому засіданні комітету, як розповів депутат, був в черговий раз зірвано кворум "друзями НАБУ".

При цьому Попов не виключає, що якщо комітет не зможе відібрати аудитора, то питання перейде у врегулювання голови Верховної Ради Андрія Парубій. "Ні регламент, ні закон "Про НАБУ" не визначають, як Верховна Рада повинна знайти комісію зовнішньої оцінки. Саме тому його можна призначити хоч розпорядженням голови Верховної Ради, хоч на іншому комітеті. Якщо знову не буде кворуму, щоб організувати конкурс, Андрій Парубій може вибрати будь-який інший спосіб", - стверджує депутат і додає, що в цьому випадку рішення повинне бути узгоджено з лідерами фракцій. Як уточнив заступник голови комітету, поки опрацьовується сам механізм і процедура, за якою має проходити аудит - що і як будуть перевіряти обрані аудитори.

Поряд з цим, є і три вакантних міністерських крісла. Так, наприкінці травня минулого року міністри АПК та інформполітики Тарас Кутовий і Юрій Стець подали у відставку. А Уляна Супрун працює в статусі виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я вже більше року. У той же час, за інформацією РБК-Україна, точкових ротацій у Кабінеті міністрів, швидше за все, не відбудеться як мінімум до президентських виборів. Це стосується і вакантних посад. Причина - в труднощах зібрати голоси.

В перспективі

Серед ключових завдань Ради на восьму сесію опитані виданням парламентарі називають і питання оборони, національної безпеки, і фінансового сектору.

"Ключові завдання на 2018 рік стосуються, насамперед, обороноздатності нашої країни. Ми будемо приймати законодавчі ініціативи, що підвищують обороноздатність України, наших збройних сил та оборонної промисловості. Друга задача - створення нових робочих місць, що неможливо без інвестицій", - говорить лідер президентської фракції Артур Герасимов.

Крім того, в БПП прогнозують, що незабаром парламент розгляне законопроект про деконцентрацію у сфері земельних відносин. "Мова йде про надзвичайно важливий законопроект - це президентська ініціатива, що дозволяє зупинити корупцію в сфері земельних відносин", - додав Герасимов. Виходячи з розкладу на перший лютневий тиждень, в залі "земельні" законопроекти з'являться вже у вівторок, 6 лютого.

"Також ми негайно приступимо до законопроекту про національну безпеку. Це президентський закон, який буде внесений в парламент найближчим часом", - розповів голова фракції БПП. Зокрема, законопроект передбачає набуття Україною членства в Європейському Союзі і НАТО, раніше пояснював Порошенко. Текст документа вже напрацьовано і був представлений президентом 17 січня під час засідання РНБОУ.

"Є кілька значущих питань щодо фінансової безпеки. А саме - створення Служби фінансових розслідувань та впровадження податку на виведений капітал. Також ключовою буде реформа сільської медицини. Відповідний закон, що дав старт реформі, вже прийнятий, парламент повинен підтримати всі супутні ініціативи, що дозволять імплементацію цього закону на місцях", - сказав голова фракції БПП.

І в "Народному фронті" серед першорядних завдань відзначають законопроекти, спрямовані на підвищення безпеки і оборони країни, а також "підвищення соціального захисту військовослужбовців та правоохоронців". Більш того, за словами голови фракції Максима Бурбака, "фронтовики" продовжують наполягати на введенні візового режиму з Російською Федерацією.

"Біометричного режиму недостатньо. Щоб відсікти всю цю масу агентів РФ, які спокійно тиняються вулицями Києва, ми зобов'язані ввести візовий режим. Такий крок суттєво підвищить нашу національну безпеку. Після того, як ми на законодавчому рівні за ініціативи НФ визнали Росію агресором, невідкладно потрібно вводити візовий режим", - розповів РБК-Україна Бурбак.

Також в НФ вважають необхідним вийти на друге читання законопроекту про Виборчий кодекс, який восени 2017-го був прийнятий в першому читанні. "Окремо слід зазначити необхідність провести реформу Верховної Ради України, що є ініціативою "Народного фронту" і спікера Андрія Парубія", - додав Бурбак.

На важливості прийняття Виборчого кодексу наполягають і в "Самопомочи": "Виборчий кодекс - одне з найважливіших завдань для нашої фракції. Прийняття нового виборчого законодавства - серед пріоритетних завдань", - сказав заступник голови фракції Руслан Сидорович.

У "Батьківщині" в свою чергу будуть вимагати включити до порядку денного сесії законопроект, що дозволяє врегулювати проблему виплат компенсацій сім'ям військовослужбовців. "Там зареєстровано кілька законопроектів, які стосуються цієї теми. Зокрема, №7330-1 президентський і доповнений нами, а також один авторства мого колеги Олексія Рябчина. Цими законопроектами передбачене право на отримання грошової компенсації тими сім'ями, члени яких загинули внаслідок одержання поранення, каліцтва або хвороби у війні на Донбасі. Це дуже болюче і найважливіше питання, узгоджене профільним комітетом Сергія Пашинського, узгоджене всіма фракціями, але самі законопроекти не потрапляють до порядку денного", - розповіла виданню народний депутат від "Батьківщини" Альона Шкрум.