Андрій Странніков: "Розмови про те, що є розкол між "Солідарністю" і "Ударом", неспроможні"
РБК-Україна: Як ви вважаєте, з чим пов'язана вкрай непродуктивна робота нової Київради, особливо на минулому засіданні? З чим пов'язані провали в голосуванні проектів, поданих "Ударом", адже у вас достатньо депутатів для кворуму?
Андрій Странніков: Тут є два нюанси. Ми, як представники більшості в Київраді, зняли перед засіданням абсолютно всі питання, які мають хоча б найменший елемент скандальності. І залишили тільки ті питання, за які просто неможливо було не голосувати. Але меншість Київради пішла шляхом популізму та піару на тих питаннях, на яких піаритися ні на чому. Грубо кажучи, завалили ті питання, які не можна валити. При цьому, сподіваючись на те, що все буде проголосовано, частина нашої фракції була відсутня. Безумовно, ми несемо відповідальність за те, що не змогли забезпечити повну явку своїх, але у всіх були поважні причини. Наприклад, 6 депутатів були на похороні бійця київського батальйону...
В результаті Київрада не прийняла антикризові заходи, які були необхідні. Київрада не допомогла Федерації профспілок, яка самотужки намагається відбудувати Будинок профспілок. Ми не створили сквер на вулиці Серафимовича і так далі. 31 липня ми скликаємо позачергову сесію, мобілізуємо своїх депутатів, опрацьовуємо з кожною фракцією всі питання.
На пошту кожного депутата і голів фракцій був відправлений проект рішення (плану поповнення і економії бюджету, - ред.). Тепер вони не можуть сказати, що їх заздалегідь не попередили. На сесії в четвер очікується зовсім інша картина.
РБК-Україна: Київрада провалила голосування за проект плану поповнення і економії бюджету, за який виступала фракція "Удару". Розкажіть про цей документ. Чи пройшов він етап громадського обговорення?
Андрій Странніков: Основні претензії були не з приводу громадського обговорення, а про те, що проект рішення був розданий вже на сесії, хоча на сайті Київради проект провисів днів п'ять.
У цього документа дві мети. Це мобілізація ресурсів: посилення фінансово-бюджетної дисципліни, прискорення оформлення договорів оренди землі, які не продовжені і так далі. Друга частина документа - це економія на витратах. По першій частині очікується, що ми можемо мобілізувати до 800 млн грн, за другою - 262 млн економії. Тобто орієнтовно 1,12 млрд, якими можна було б підлатати ту фінансову діру в 3,5 млрд грн.
Ми повторно виносимо цей проект на розгляд Київради. Проаналізувавши стенограму минулого засідання, серед того бурхливого обговорення ми нарахували аж 4 пропозиції. Дещо ми врахували вже у новому проекті, щось буде внесено на погоджувальній раді.
РБК-Україна: Як ви вважаєте, наскільки доцільно вимагати від центральної влади залишити в Києві податок на доходи фізосіб під час війни, особливо в ситуації, коли провалений секвестр бюджету?
Андрій Странніков: Ми почали просувати цю ініціативу ще з 2011 року. Тобто ми послідовно 3 роки доводимо, що несправедливо з міста Києва забирати 50% податку на доходи фізичних осіб. Якщо держава не готова залишити нам 100% податку, то нехай залишить хоча б 75%. Це вже дозволило нам вийти на самофінансування. У нас забирається податок на доходи фізосіб, є прямі вилучення з бюджету у вигляді 1,1 млрд грн. При дотації на виконання функцій столиці київському міському бюджету (близько 2 млрд грн, - ред.) не сплачується. Розуміючи, що в країні складна ситуація, ми готові до компромісного рішення.
РБК-Україна: З чим пов'язане створення єдиної фракції "Удар-Солідарність" у Київраді? Чи можна говорити, що це продовження інтеграційного процесу злиття сил Віталія Кличка і Петра Порошенка?
Андрій Странніков: Ми пройшли єдиним списком і єдиною командою. Ця фракція автоматично створена як єдина. Інше питання, що засоби масової інформації нас чомусь "поділили" на 2 фракції ще до того, як ми встигли утворитися. Всі розмови про те, що є розкол, що "Солідарність" і "Удар" мають абсолютно різні позиції і є чи не антагоністами - неспроможні. У нас єдиний міський голова і єдина позиція з усіх питань. І, безумовно, ми продовжуємо співпрацю не лише на міському рівні, але і на рівні держави.
РБК-Україна: На минулому засіданні Київради ви після консультацій з керівництвом ТОВ "Тельбін ІВА" пропонували депутатам відкликати у компанії оренду "скандальної" земельної ділянки на вулиці Серафимовича, пообіцявши запропонувати іншу ділянку. Раніше ви були в складі засновників "Тельбін ІВА". Що вас пов'язує з цією компанією?
Андрій Странніков: У 2002 році такий проект в тому місці був вигідний і необхідний, так як масив Березняки не мав забезпечення торговими площами. Але замовник, протримавши ділянку до 2013 року, звів нанівець ці плани - у 2013 вже не було сенсу там будувати. Тим більше жителі повстали і депутатський корпус, в тому числі фракція "Удар", підтримав людей і почалися переговори з інвестором, щоб він там не будував. В результаті був демонтований бетонний паркан, з'явилася попередня домовленість про те, що інвестор не претендує на 8 мільйонів гривень, які він вклав в орендну плату і розробку проекту. Але з боку інвестора була умова, що на цій території буде створений парк і ніщо інше. А Київрада йому запропонує земельну ділянку в іншому місці. Тобто вирішення питання абсолютно цивілізовано і в інтересах мешканців. Так з'явився цей проект рішення. Думаю, він буде проголосований в тій чи іншій редакції. Ця земельна ділянка буде вилучена і на ній буде створено парк. Відвід інвестору нового ділянки буде проходити в повній відповідності з процедурою, окремим рішенням сесії.
В 2002 році я був одним із співзасновників ТОВ "Тельбін ІВА". Тоді цей проект був зовсім іншим: передбачалося спорудження невеликого споруди із збереженням зелених насаджень і благоустроєм парку. З часом, коли будівництво даного торговельного об'єкта було позбавлене сенсу, я вийшов з цієї фірми і мене запевнили, що будівництва там не буде. Розуміючи, що з моїм ім'ям і з ім'ям "ударівців" пов'язують цю ділянку, я запропонував вирішити це питання, щоб всі залишилися задоволені: створити парк, зупинити потенційне будівництво і, врешті-решт, запропонувати інвестору іншу ділянку. Але, повторю, це буде вже інше рішення Київради.
Розмовляв Михайло Криволапов
