Андрій Мохник: "Японія розуміє, що Україна не може реалізовувати проекти по Кіотському протоколу в Криму і на Донбасі"
РБК-Україна: Кабінет міністрів прийняв низку преференцій для котелень, які перейдуть з газу на інші види палива. Чи означає це, що тепер котельні зможуть використовувати вугілля? Чи є в цьому ризик для навколишнього середовища?
Андрій Мохник: Я думаю, що для цього нам повинні показати програму по переходу на інші, відмінні від газу види палива. Переклад означає зміну умов роботи ТЕС, котелень і, відповідно, проектів пов'язаних з очищенням викидів.
Це рішення Кабінету міністрів, яке повинно бути деталізовано. Згідно з українським законодавством повинні бути проведені всі роботи, пов'язані з екологічною складовою.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте ризики від видобування сланцевого газу? Через деякий час, на вашу думку, інвестори зможуть повернутися до розвідки родовищ сланцевого газу в зоні АТО?
Андрій Мохник: Питання ділянки Юзівський - це питання компанії Shell. Очевидно, що в зоні АТО зараз ніякі роботи проводити не можна, вони і не проводяться. Лише після завершення АТО можна говорити про відновлення цього проекту.
Що стосується ризиків, то будь-яка техногенна діяльність людини може мати екологічні наслідки. У зв'язку з цим передбачено, в тому числі договором про розподілення продукції та українським законодавством, проведення екологічного моніторингу.
Договором передбачено, що Кабінет міністрів спільно з Державною службою геології і надр України кожні 5 років будуть проводити комплексну перевірку, у випадках виникнення серйозних проблем, вирішувати їх будуть в судовому порядку, аж до розірвання договору.
Я думаю, що моніторингова група фахівців, яка в даний момент знаходиться на етапі створення, постійно відстежувати стан навколишнього середовища і сигналізувати, у випадках порушення українського законодавства в сфері екології.
РБК-Україна: У квітні ви говорили, що Японія може відмовитися від співробітництва з Україною по Кіотському протоколу. Розкажіть, як на сьогоднішній день ситуація з претензіями японської сторони? Про яку суму претензій йде мова?
Андрій Мохник: Японська сторона має право розірвати договір і вимагати відшкодування коштів, якщо роботи не будуть виконані. На сьогоднішній день є деяке розуміння японської сторони про те становище, в якому перебуває зараз Україна - це і питання анексії Криму, де передбачені проекти за Кіотським протоколом на 500 млн гривень. Це і зона АТО, де фінансування проектів передбачено майже на 1 млрд гривень. Відповідно, японські партнери розуміють, що ні там, ні там Україна з об'єктивних причин не може реалізовувати заплановані проекти.
Тим не менш, ми запустили 2 повномасштабних проекту: модернізація вагонів "Київського метрополітену" і заміна автомобілів у МВС на гібридні автомобілі Toyota Prius. Ми підписали план заходів та паспорт бюджетної програми, так що ці проекти будуть фінансуватися.
Існує також загроза можливої фіктивності фірм, які виграли тендери (на отримання "кіотських грошей", - ред.). Зараз Державна фінансова інспекція спільно з Державною фіскальною службою проводять перевірки і у другій половині серпня вони дадуть результат, який ми передамо в правоохоронні органи.
Що стосується претензій, то Японія, в принципі, може вимагати всю суму, яку вони сюди направили. Але ще раз скажу, що на сьогоднішній день є повна згода, що Україна готова виконувати свої обов'язки і лише військові обставини на сході України заважають це зробити, і розуміння японської сторони є.
РБК-Україна: Яка сума фінансування екологічних програм у 2014 році? Пріоритетні цілі на цей рік.
Андрій Мохник: Ну, тепер то планується вже менше (гірка іронія в голосі, - ред.). Є кілька бюджетних програм, які фінансуються з державного фонду: програма модернізації підприємств і програма, спрямована на охорону навколишнього природного середовища. В цілому це близько 1,6 млрд гривень. Під час попереднього секвестру бюджету фінансування було частково скорочено, а зараз пропозицію Кабінету міністрів - повністю зняти програму модернізації підприємств, хоча вже відбувся відбір на суму 125 млн гривень. Також уряд пропонує суттєво скоротити фонд охорони навколишнього природного середовища, довівши його до 420 мільйонів.
Якщо з питанням відмови від модернізації ми можемо погодитися, то з питанням скорочення фонду охорони навколишнього природного середовища ми погоджуємося частково. Наша позиція така: потрібно залишити близько 600 мільйонів гривень. Думаю, що тепер рішення про скорочення цього фонду за Верховною Радою. Потрібно розуміти, що є цілий перелік заходів, пов'язаних з заповідниками, утилізацією відходів, очисткою води, повітря і так далі, які необхідно фінансувати. Інакше завтра ми можемо отримати більш серйозні екологічні наслідки, на ліквідацію яких доведеться витрачати набагато більші суми.
РБК-Україна: На якій стадії знаходиться реконструкція Бортницької станції аерації? Яка кількість коштів і часу необхідна для завершення проекту? Як Ви оцінюєте шкоду екології від нинішнього стану БСА?
Андрій Мохник: Бортницька станція аерації - це проблема всеукраїнська, враховуючи, що Київ розташований вище по Дніпру, порівняно з іншими містами. Сьогодні є дуже цікава пропозиція японської сторони щодо кредиту на реконструкцію БСА близько 1 мільярда доларів під 0,1% річних за умови, що Україна також буде вкладати гроші. Цей кредит розрахований на 40 років (з можливістю пролонгації ще на 10 років). Вже підписані всі документи про направлення 109 мільйонів гривень для проведення підготовчих робіт, які теж виділяються з фонду охорони навколишнього природного середовища. Структура, яка буде проводити ці роботи - Мінрегіон. Далі все залежить від реального фінансування. В даний момент, до початку кредитування, проводяться підготовчі роботи.
Ще є одна цікава пропозиція від деяких іноземних компаній. Це проект повної утилізації мулу з полів фільтрації з подальшою переробкою його на паливо для отримання тепло - і електроенергії.
Бортницька станція аерації представляє серйозну потенційну загрозу. На даний момент стан станції цілком робочий, але якщо ми не почнемо реконструкцію, то наслідки можуть бути досить серйозними. У минулому році вже виникали деякі проблеми на БСА. Тому необхідність реконструкції є актуальною потребою.
Розмовляв Михайло Криволапов
