Андрій Магера: Вибори в т.зв. ДНР та ЛНР не визнають ані в Україні, ані в світі
Магера: я противник думки, щоб взагалі не проводити вибори в Донецькій і Луганській областях
Заступник голови Центральної виборчої комісії (ЦВК) Андрій Магера - постать досить легендарна. В свій перший рік роботи в ЦВК, будучи ще просто членом комісії, він відзначився тим, що 24 листопада 2004 року не підписав протокол про перемогу на виборах Президента Віктора Януковича. В липні він розкритикував нову редакцію закону "Про місцеві вибори", зазначивши, що за його основу взято відповідний російський закон, за яким в 2011 році обиралось законодавче зібрання Санкт-Петербургу.
В інтерв'ю РБК-Україна Андрій Магера як завжди досить категоричний, але обережний у висловах. Він виступив категорично проти того, щоб взагалі не проводити вибори в Донецькій та Луганській областях, але в той же час наголосив - це стосується лише територій, підвладних офіційному Києву. Вибори ж в т.зв. ДНР та ЛНР, впевнений Магера, не будуть визнані ніким у світі.
Крім того, заступник голови ЦВК вважає, що міняти членів комісії напередодні місцевих виборів майже немає сенсу. "Як на мене, більш ефективно було б вже завершити виборчий процес, а потім нехай парламент з Президентом повертаються до цього питання і його вирішують", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна заступник голови ЦВК Андрій Магера.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте новий закон "Про місцеві вибори", який нещодавно підписав Президент Петро Порошенко?
Андрій Магера: В газеті "Голос України" офіційно опублікований закон "Про місцеві вибори". 8 серпня набрав чинності цей новий законодавчий акт, який буде регулювати питання проведення місцевих виборів в Україні. Йдеться про вибори депутатів Верховної Ради АР Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів і старост сіл і селищ.
Про цей закон всі дуже багато говорили. Але треба відзначити, що заявлена там пропорційна система з відкритими списками не є такою.
Виборцю не дається вибір відносно кандидатів окремо взятої партії. Фактично, у територіальному окрузі виборцю нав'язується один єдиний кандидат від партії. І виборець має можливість або голосувати за партію і одночасно голосувати за нав'язаного партією кандидата в цьому територіальному окрузі, або голосувати за іншу партію - разом із нав'язаним кандидатом в територіальному окрузі від іншої партії.
Самовисування можливе лише на виборах депутатів сільських і селищних рад, а також на виборах сільських, селищних, міських голів і старост. Тобто, пропорційна система застосовується на виборах депутатів Верховної Ради Криму, депутатів обласних рад, міських рад і районних у містах рад.
Натомість, кандидати у сільські, селищні ради висуваються альтернативним способом: місцевими організаціями партій або шляхом самовисування. Такий самий механізм відносно виборів сільських, селищних, міських голів і старост сіл і селищ.
РБК-Україна: Відповідно до нового закону, кандидати не можуть одночасно балотуватися до кількох рад одного рівня.
Андрій Магера: Так. Один і той самий кандидат не може балотуватися, наприклад, до Житомирської обласної ради і Львівської обласної ради.
Але він може балотуватися одночасно до рад різних рівнів. Ніщо не забороняє одному і тому самому кандидату балотуватися до Житомирської облради і одночасно до Житомирської міськради.
Однак, є один нюанс: одна і та сама особа не може балотуватися і до обласної і до міської ради від різних політичних партій. Це має бути одна і та ж політична партія.
Або, наприклад, людина шляхом самовисування може йти в сільську раду і одночасно бути висуненою партією в обласну раду.
РБК-Україна: На виборах мерів можливе самовисування. Чи не станеться так, що, наприклад, у столиці в нас буде біля сотні кандидатів?
Андрій Магера: Теоретично - може бути аномально велика кількість. Разом з тим, є фактичне обмеження у вигляді грошової застави.
Але це теж не є абсолютною перешкодою. Ця перешкода не є настільки ефективною, щоб не пропустити туди якихось випадкових людей, а тим більше - технічних кандидатів.
В законі сказано, що застава для кандидата на посаду міського голови має бути з розрахунку чотири розміри місячної мінімальної зарплати на кожні 100 тис. виборців відповідного одномандатного виборчого округу. В Києві сьогодні понад 2 млн 132 тис. виборців. Тобто, застава для кандидата в мери столиці становитиме 103 тис. 914 грн. Всякі "міські божевільні" навряд чи зможуть дати такі гроші.
Але є такі люди, які люблять сам процес. Вони розуміють, що вони ніколи не стануть (міським головою, - РБК-Україна), але їм цікаво, щоб їх по телевізору показали, написали про них в газеті, щоб про них говорили.
Натомість, у Львівській області є найменше місто в Україні - Угнів, де проживає 731 мешканець. Там застава для кандидата становитиме всього 36 грн.
РБК-Україна: Виходячи із прийнятого закону, участі скількох партій у виборах можна очікувати?
Андрій Магера: Це важко сказати, ніхто цю цифру не назве. Кожна політична партія самостійно визначається, приймає рішення - йти на місцеві вибори чи ні.
Якщо партія приймає рішення не йти на місцеві вибори, то будь-яка місцева організація цієї партії не може висувати кандидатів. Натомість, якщо партія в особі вищого статутного органу приймає рішення про участь у місцевих виборах, тоді потрібно, щоб місцеві організації висували кандидатів.
Але закон зобов'язує узгоджувати це висунення з центральними органами партії.
РБК-Україна: Але яким чином має відбуватися це узгодження? Чи має бути надісланий список кандидатів за підписом керівного органу партії?
Андрій Магера: По-перше, має бути рішення місцевої організації партії про висування.
По-друге, має бути додаткове рішення центрального органу партії, не обов'язково вищого. Це може бути президія, рада партії чи лідер партії. Це може бути навіть голова партії, який прийматиме рішення про погодження.
Головне, щоб для територіальної комісії було рішення, де видно, що лідер партії чи якийсь статутний орган партії це погодив.
РБК-Україна: Скільки коштів передбачено бюджетом для проведення цих виборів?
Андрій Магера: Кошти, закладені у державному бюджеті, як субвенція місцевим бюджетам для проведення місцевих виборів, - 1 млрд 180 млн грн. Цих коштів повинно вистачити для проведення місцевих виборів.
Ця сума передбачена для проведення виборів на всій території України, крім Севастополя і Криму, в тому числі, і для всієї території Донецької і Луганської областей. Там не всюди відбудуться вибори.
Наприклад в законі про місцеві вибори незрозуміло, чому записано, що вибори до Донецької і Луганської облради не проводяться. Вони призначені, але не проводяться.
РБК-Україна: Здається, є перелік населених пунктів в яких вибори не проводяться.
Андрій Магера: Була постанова Верховної Ради про перелік населених пунктів, які окуповані. Натомість, закон говорить, що має бути перелік адміністративно-територіальних одиниць, де вибори не проводяться. Такого переліку адміністративно-територіальних одиниць немає, бо Верховна Рада його не прийняла. І це серйозна для нас проблема.
ЦВК зараз активно консультується, ми проводимо наради з тим, щоб ЦВК найбільш ефективно визначилася щодо тих місцевостей де вибори не будуть проводитись.
РБК-Україна: Тобто, саме ЦВК буде приймати рішення про те, в яких населених пунктах Донбасу вибори не проводяться?
Андрій Магера: Фактично так. Тому що є постанова Верховної Ради про призначення чергових місцевих виборів. В цій постанові зазначено, що перелік адміністративно-територіальних одиниць, де вибори не відбудуться, визначає ЦВК з подальшим затвердженням Верховною Радою.
РБК-Україна: І, якщо в якомусь населеному пункті Донбасу ускладнилася ситуація, то ви додатково зберетеся на засідання і включите його в цей перелік?
Андрій Магера: Цілком можливо. Таке може бути навіть під час перебігу виборчого процесу, що ситуація десь може змінитися, а десь можуть бойові дії посунутися.
РБК-Україна: В якій частині Луганської і Донецької областей таки вийде провести вибори?
Андрій Магера: Якщо брати і Луганську, і Донецьку область, то там приблизно однаковий відсоток: одна третина виборців проживає на території, яка контролюється центральною українською владою, і дві третини проживають - на окупованих територіях.
РБК-Україна: Чи не було б простіше взагалі поки що відмовитися від виборів в цих областях? Там діють військово-цивільні адміністрації.
Андрій Магера: Я противник думки, щоб взагалі не проводити вибори в Донецькій і Луганській областях. Україна, як держава, повинна забезпечити існування якомога більшої кількості легітимних органів влади в Донецькій і Луганській областях.
Мені незрозуміло, хто такий Захарченко (Олександр Захарченко, голова т.зв. ДНР, - РБК-Україна), мені незрозуміло, хто такий Плотницький (Ігор Плотницький, голова т.зв. ЛНР, - ред. РБК-Україна). Але мені зрозуміло, що таке місцева рада, обрана на виборах, представники якої представляють інтереси відповідної територіальної громади.
Це є легітимний орган влади, з яким повинна рахуватися і центральна українська влада. І цей фактор повинні брати до уваги також поважні міжнародні організації і учасники будь-яких міжнародних переговорів.
Ідея не проводити вибори до Донецької і Луганської облради і закріпити це в законі, як на мене, не що інше, як шкідництво. Вибори до цих двох обласних рад реально провести навіть за умови, коли більшість виборців проживає на окупованих територіях. Пропорційна виборча система надає можливість сформувати на 100% склад обласної ради.
Для прикладу, я хочу згадати ситуацію, яка була до 2008 році в Грузії. Центральна грузинська влада контролювала кілька сіл на території Абхазької Автономної Республіки. За допомогою жителів цих кількох сіл, Грузія змогла сформувати Верховну Раду Абхазької Автономної Республіки, як легітимний орган в очах міжнародної спільноти. Зрозуміло, що після війни 2008 року навіть і ці території не контролювалися вже грузинською владою.
РБК-Україна: Коли в такому разі будуть проводитись вибори до цих двох обласних рад?
Андрій Магера: Це питання вже до парламенту. Парламенту треба буде визначатися з рішенням щодо проведення таких виборів до обласних рад.
РБК-Україна: Раніше ходили чутки, що, буцімто, вибори на цих територіях проводитись не будуть, щоб, відповідно до Мінських угод, провести їх разом із виборами на території т. зв. ДНР і ЛНР.
Андрій Магера: Відповідно до Мінських угод, яких, як на мене, Україна суворо дотримується, є певний перелік послідовних заходів. Якщо хтось хоче там витягнути четвертий пункт цього плану заходів і сказати: ось, треба проводити вибори, то не треба забувати, що перед ним ще є три пункти, які послідовно треба виконувати:
- відведення озброєння;
- закриття кордону;
- вжиття всіх заходів для того, щоб в нормальних умовах могли працювати виборчі комісії, щоб ЗМІ могли там працювати, щоб політичні партії могли проводити вільно свою агітацію.
Тому висмикувати лише тему виборів і ставити їх попереду воза, як на мене, - абсолютно хибний шлях.
Україна в цьому сенсі є послідовною. І немає вини України в тому, що в односторонньому порядку влада т. зв. ДНР чи ЛНР вирішила проводити якісь заходи, які вони називають виборами. Вони ні з ким це питання не узгоджували, це самодіяльність.
І будь-які заходи, які вони назвуть виборами, не будуть визнані, як вибори - ані Українською державою, ані міжнародною спільнотою.
РБК-Україна: Як відбувається підготовка до цих місцевих виборів?
Андрій Магера: Прийняття необхідних рішень і нормативних актів на виконання вимог закону про місцеві вибори - не найбільша проблема, яка зараз існує для ЦВК. Ми над цим почали працювати не сьогодні і не вчора. Підготовка триває з того дня, коли ми тільки отримали текст закону, підписаного головою ВР Володимиром Гройсманом.
Ми потихеньку вже почали до цього готуватися, напрацювали переважну більшість нормативних документів. Ми їх не приймали тільки тому, що закон ще не набув чинності. Ми це будемо робити, починаючи з понеділка, з 10 серпня. Прийняття цих рішень - найменша проблема, яка існує.
Найбільша проблема буде існувати для територіальних та дільничних комісій. Їм треба вивчити закон, а часу залишається дуже мало, їм треба знати, як його застосовувати. Треба брати до уваги той фактор, що переважна більшість, якщо не майже всі члени виборчих комісій територіальних і дільничних, не мають юридичної освіти.
Попри те, ми розраховуємо на підтримку наших міжнародних партнерів - представництво IFES в Україні (координатора проектів ОБСЄ в Україні). За допомогою цих наших міжнародних партнерів ми сподіваємось організувати навчання членів територіальних виборчих комісій, щоб максимально допомогти їм зрозуміти положення цього закону. Це той максимум, який ми можемо зробити.
На жаль, є дуже мало часу, щоби виготовити необхідну кількість посібників, додаткових матеріалів, аби люди могли розібратися на місці. Я не виключаю, що вже після створення виборчих комісій ми будемо навздогін їм ці матеріал надсилати.
РБК-Україна: Більше навантаження під час проведення цих виборів ляже не на ЦВК, а саме на територіальні виборчі комісії.
Андрій Магера: Левова частка повноважень буде в територіальних комісій. ЦВК має досить обмежене коло повноважень. Це природно, тому що це місцеві вибори.
ЦВК робить все для того, щоб всі територіальні виборчі комісії однаково розуміли закон. Для цього ми затверджуємо певні форми документів, даємо роз'яснення, як застосовувати закон. В окремих випадках ЦВК розглядає скарги на бездіяльність територіальних комісій.
А результати оголошують відповідні територіальні виборчі комісії.
РБК-Україна: Тобто, якщо зараз зміниться склад ЦВК, то це не дуже позначиться на проведенні місцевих виборів?
Андрій Магера: Це може частково вплинути на вибори. Але під час виборчого процесу такі речі, як правило, не роблять. У Верховної Ради і в Президента було достатньо часу, щоб вирішити кадрове питання щодо членів ЦВК відразу після президентських чи парламентських виборів.
Як на мене, більш ефективно було б вже завершити виборчий процес, а потім нехай парламент з Президентом повертаються до цього питання і його вирішують.
З одного боку, я підтримую норму про те, що, коли в члена ЦВК спливає семирічний строк з моменту призначення, він продовжує виконувати свої обов'язки - бо вакууму влади в країні бути не може. Якщо ми говоримо про відповідальну владу, то відповідальна влада повинна з цього й починатися.
А з іншого боку, я вважаю, що це має бути вже сигналом для парламентських фракцій і Президента домовлятися по кандидатурах до складу ЦВК.
Спілкувалась Тетяна Шпайхер
