Андрій Магера: "Треба приймати новий закон про парламентські вибори за виключно пропорційною системою"
РБК-Україна: Пане Андрію, поясніть будь-ласка, чому вдалося провести демократичні і прозорі президентські вибори і не вдалося так само прозоро провести місцеві вибори?
Андрій Магера: По-перше до президентських виборів була прикута увага всього суспільства. Це була топ-новина протягом останніх кількох місяців. По-друге, норми закону "Про вибори Президента України" є на порядок демократичнішими і прозорішими порівняно з нормами закону "Про місцеві вибори", який був прийнятий у 2010 р. У 2010 р. закон "Про місцеві вибори" приймався практично в кулуарному режимі, без громадського обговорення. Тоді парламентська більшість продавила цей закон, попри активні заперечення парламентської меншості. Будь-які подальші косметичні зміни цього закону не здатні змінити його системну патологічну суть. (В квітні 2014 р. парламент змінив закон про місцеві вибори, - ред.)
Якщо порядні члени комісій діють за цим законом, то закон може застосовуватись, попри його вади. Як тільки до складу комісій потрапляють не чисті на руку люди, цей закон насправді легітимізує дуже багато порушень, яких навіть і не видно. До прикладу, на виборах Президента чи виборах народних депутатів України до ЦВК надходять протоколи як окружних, так і дільничних виборчих комісій. Разом з тим, протоколи окружних комісій повинні містити додатки до протоколів окружної комісій, де в додатках видно результати по кожній дільниці. Сумарно ці результати є в самому протоколі ОВК, як такої.
Під час проведення місцевих виборів також застосовується система із трьох ланок: дільничні виборчі комісії, територіальні, які встановлюють підсумки голосування і територіальна, яка встановлює результати виборів. Для Києва дільнична виборча комісія складає протокол про підрахунок голосів виборців, рахує бюлетені передає це районній комісії, як територіальній, що встановлює підсумки голосування. Натомість районна комісія складає свій протокол, але діючий закон не вимагає складання додатків до цього протоколу, де було б видно голосування по всіх без винятку дільницях. Коли міська комісія отримує протокол районної комісії про підсумки голосування, то вона не бачить результати по дільницях, а тільки узагальнену цифру по всьому району у місті. Це є серйозна проблема.
РБК-Україна: Чи не робила ЦВК своїх пропозицій, коли у квітні цього року змінювався закон "Про місцеві вибори"? Чи давала ЦВК свою оцінку таким змінам.
Андрій Магера: ЦВК не може мати офіційної позиції щодо того, щоб приймати новий закон чи який закон треба приймати. Були певні думки членів ЦВК, зокрема і моя позиція, що треба приймати абсолютно новий закон і треба новими демократичними процедурами передбачити всі механізми. Коли мене питають, де найслабша ланка на місцевих виборах, зокрема у Києві, Одесі, Черкасах, я однозначно відповідаю, що слабкою ланкою є не дільничні комісії, не міські комісії, а слабкою ланкою є районні у місті комісії, бо саме на цьому етапі, як на мене, відбулися найбільші порушення.
РБК-Україна: Чи ми можемо стверджувати, що місцеві вибори в цьому році у переважній більшості були сфальсифіковані?
Андрій Магера: Я би не хотів робити таке голослівне твердження, тим більше, що будь-яке моє твердження має бути підтверджене якоюсь доказовою базою. Разом з тим, попри звинувачення Київської міської виборчої комісії у тому, що мали місце в лапках фальсифікації, мене дивує, що поряд із такими звинуваченнями на дії жодної із районних комісій у м. Києві не надійшли скарги до міської комісії і до суду від суб'єктів виборчого процесу. В мене виникає питання: до цих виборів хтось готувався чи ні? Це питання до штабів, до кандидатів.
Спроба звинуватити ЦВК в належному чи неналежному проведенні виборів в м. Києві чи в будь-якій місцевості України викликає з мого боку лише здивування. Всі чудово пам'ятають, що організацію місцевих виборів здійснюють відповідні територіальні комісії. ЦВК фізично не в змозі забезпечити організацію виборів 12 тисяч територіальних громад, вже не кажучи про області і райони.
РБК-Україна: Раніше Ви сказали про те, що неможливо на міських виборах робити підрахунок голосів. Водночас, Петро Порошенко попросив перерахувати голоси на місцевих виборах у місті Києві.
Андрій Магера: Моя позиція полягає в тому, що повторний підрахунок голосів не може здійснити ЦВК. Тому що ЦВК в певних випадках може виконувати функції територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати виборів. Натомість ЦВК жодним законом не наділена повноваженнями здійснювати повторний підрахунок голосів виборців на дільницях. Згідно із законом "Про місцеві вибори", це функція районних виборчих комісій в Києві, якщо ми говоримо про Київ. Тому я думаю, що за наявності скарг, які надійдуть до Київської МВК, вона має всі повноваження для того, аби зобов'язати районні комісії у місті Києві провести повторний підрахунок голосів виборців на дільницях.
Повертаючись до закону "Про місцеві вибори", то згідно із цим законом ЦВК не отримує інформацію ні про кількість зареєстрованих кандидатів, ні про прізвища зареєстрованих кандидатів, ні про стан і відкриття рахунків виборчих фондів, ні щодо внесення грошової застави кандидатами, ні щодо встановлення підсумків голосування. ЦВК отримує лише результати місцевих виборів, що така то комісія визнала обраними таких то депутатів.
Згідно із законом, ЦВК вправі розглядати скарги не на рішення і дії територіальних виборчих комісій, що встановлюють результати виборів, а лише на бездіяльність територіальних виборчих комісій і то тільки щодо встановлення результатів виборів. Не на будь-яку бездіяльність територіальних комісій подібні скарги розглядає ЦВК. Хто ж розглядає ці скарги? Тільки суд вправі розглядати скарги на буд-які рішення, дії, бездіяльність виборчих комісій на місцевих виборах. Також будь-які скарги з місцевих виборів вправі розглянути територіальна виборча комісія, яка встановлює результати виборів, в Києві це Київська міська виборча комісія, це її компетенція.
РБК-Україна: Давайте поговоримо також про ті вибори, які ще будуть? Я маю на увазі вибори народних депутатів України, які планують провести восени. Наскільки я розумію, в ситуації, що склалася в Україні, необхідно приймати новий закон "Про вибори народних депутатів".
Андрій Магера: Тут я не можу висловити позицію ЦВК, а радше свою власну позицію. Я хочу наголосити на тому, що закон №2222, яким вносились зміни до Конституції 8 грудня 2014 р., так звана конституційна реформа, передбачала у перехідних положеннях, що лише наступні чергові вибори проходять за пропорційною виборчою системою. Тобто питання проведення виборів після 2006 р. чинна Конституція України не регулює. Більше того, Конституція визначає, зокрема в двох статтях 77 і 92, що питання організації і проведення виборів народних депутатів має визначатися виключно законом. На сьогоднішній день таким законом є той закон, який передбачає пропорційно-мажоритарну виборчу систему і поки що іншого закону Верховна Рада не прийняла.
Якщо за цим законом проводити дострокові парламентські вибори, то ми всі повинні бути свідомі того, що в АР Крим десять депутатів не будуть обрані, що в місті Севастополі два депутати не будуть обрані і стоятиме серйозне питання чи зможуть бути обраними більшість депутатів у Донецькій чи Луганській областях. Якщо ми таким чином йдемо на обрання парламенту у неповному складі, то виникає питання, чи це логічно і чи це правильно.
Тому, на мою точку зору, необхідно приймати новий закон "Про вибори народних депутатів", згідно з яким проводити вибори виключно за пропорційною виборчою системою. Яка це буде пропорційна система - чи та, яка була закритого типу, коли весь список депутатів, висувається партією і він не може бути змінений, або це будуть відкриті списки, в тому числі регіональні списки, коли виборець може обирати не лише партію, але й надавати преференцію окремо взятому кандидату від цієї партії, - це питання виключно до Верховної Ради.
Моя позиція така, що треба приймати закон про вибори на виключно пропорційні системі з двох причин. Перша причина - це окуповані території Крим і Севастополь, це території, де важко проводити вибори: Донецька і Луганська області. Друга причина - це те, що ми повернулися до редакції Конституції 2004 р., де є необхідність формування коаліції у Верховній Раді для подальшого формування Кабінету міністрів і в даному разі, з якою б повагою я не ставився до депутатів обраних в мажоритарних округах, ми маємо розуміти, що в парламенті повинна бути структуризація. Не може бути 450 окремих гравців чи 225. Це мають бути депутати структуровані в парламенті у більшість і опозицію, а не збирати по одному депутату для того, щоб утворити коаліцію.
Що ж стосується часу проведення дострокових парламентських виборів, то треба наголосити на тому, що голова Верховної Ради, виконуючий обов'язки Президента, згідно з Конституцією не може призначити позачергові вибори народних депутатів.
РБК-Україна: Але після 7 червня таке право з'явиться у нового Президента України.
Андрій Магера: Позачергові парламентські вибори можуть бути призначені лише за однією з трьох підстав, визначених статтею 90 Конституції України. Якщо така підстава буде, то безумовно Президент отримує право, але не обов'язок призначити позачергові парламентські вибори.
РБК-Україна: Давайте поговоримо також і про саму ЦВК. Наскільки я пригадую, на початку червня закінчується термін повноважень більшості членів ЦВК. Коли чекати нового складу ЦВК?
Андрій Магера: Це право з'явилося у голови Верховної Ради, виконуючого обов'язки Президента після 1червня. Він це може зробити будь-коли. Після інавгурації це право отримає тільки Президент України.
РБК-Україна: Чи велися вже розмови щодо того, кого будуть призначати до нового складу ЦВК.
Андрій Магера: Таких розмов не було. Зі мною точно.
РБК-Україна: У скількох членів ЦВК закінчується строк повноважень і чи має бути обраний новий голова ЦВК?
Андрій Магера: У 12 із 15 членів ЦВК 1 червня сплив семирічний строк з моменту призначення. Залишаються тільки Катерина Березюк, Олег Діденко і Олександр Осадчук, який був призначений, якщо я не помиляюся у 2009 р. Закон не забороняє повторного призначення членів ЦВК. Я призначався на цю посаду вже тричі.
Голова ЦВК обирається членами ЦВК на своєму засіданні. Якщо припиняються повноваження члена ЦВК одночасно припиняються повноваження голови ЦВК. Відповідно, коли буде обраний новий склад ЦВК, то знову обиратимуть нового голову ЦВК, нових двох його заступників, нового секретаря ЦВК.
РБК-Україна: Чи обов'язково глава держави після 1 червня має змінювати склад ЦВК?
Андрій Магера: Глава держави має внести подання до Верховної Ради щодо звільнення усіх 12 членів ЦВК у зв'язку із закінченням строку повноважень і про призначення 12 осіб членами ЦВК. Це можуть бути ті самі особи, це може бути частина тих самих осіб, або це можуть бути абсолютно нові особи. Згідно із законом, члени ЦВК продовжують виконувати свої обов'язки до тих пір, поки Верховна Рада України не прийме рішення про їхнє звільнення.
РБК-Україна: Чи є у Вас бажання очолити ЦВК?
Андрій Магера: Я на цю тему не думав. В будь-якому разі, мені було б цікаво продовжити роботу в ЦВК, а посада - це абсолютно не суттєво.
Розмовляла Тетяна Шпайхер
