Андрій Магера: "Якщо Крим не проголосує на виборах Президента України, то це не вплине на дійсність результатів"
РБК-Україна: Скажіть, будь ласка, чи передбачено у законі, який було ухвалено у Верховній Раді 13 березня, те, як можна провести вибори в Криму?
Андрій Магера: Ні, там є положення, що результати виборів Президента країни встановлюються незалежно від кількості дільниць і округів, на яких вони були проведені. Це означає, якщо в Криму і Севастополі не проголосують, якщо там не буде комісій , то це не вплине на дійсність результатів виборів.
РБК-Україна: Але ж там знаходиться значна частина українських виборців?
Андрій Магера: Там знаходиться 1,8 млн виборців: 300 тис. в Севастополі і 1,5 млн в Криму.
РБК-Україна: А як можна вирішити кримське виборче питання? Ви вже пропонували, щоб організувати дільниці за межами кримського півострова.
Андрій Магера: Це поки що на рівні ідеї. Це не означає, що таке рішення єдино правильне. Я інших ідей поки що не чув, ніхто інших ідей не висловлював.
Ідея полягає в тому, щоби утворити окремі дільниці у Херсонській області, оскільки це найближчий до Криму регіон, щоб туди могли приїхати виборці з Криму, з Севастополя і проголосувати. Є другий варіант: утворити в кожному обласному центрі України такі додаткові дільниці для виборців з окупованих територій, щоб вони могли туди приїхати і проголосувати.
Вже сам механізм, це вже треба думати. Зараз в реєстрі існує механізм загальний і його можна також застосовувати. Цей механізм полягає в тому, що коли людина кудись поїде, то вона може змінити місце голосування, не змінюючи своєї виборчої адреси. Це відповідно до закону "Про державний реєстр виборців". Якщо я не помиляюся, то місце голосування можна змінити за 5 днів до дня голосування. Для цього слід написати заяву до органу ведення Реєстру виборців.
Можна було б зробити такий механізм, щоб ця людина писала заяву не в Криму, а приїхала в ту місцевість, де вона планує на дільниці голосувати не пізніше як за 5 днів і написала там заяву, щоб їй змінили адресу голосування. Після того, вона має приїхати в день голосування і проголосувати.
РБК-Україна: Варіант про який ви говорите, передбачає ситуацію, коли чимало кримчан повинні у день виборів покинути Крим, якщо їм в цьому ніяких перешкод не буде чинити влада. Чи не варто якось домовитись кримською владою про те, щоб таких перешкод не чинили?
Андрій Магера: Є досвід Молдови і Грузії. Мені розповідали, як це робилося у Молдові. Вони в здовж Дністра, поруч з Придністров'ям, робили виборчі дільниці і виборці з Придністров'я самі переходили межу і йшли голосувати.
Але про що зараз Україна може домовлятися з Кримом?... Нам нема там з ким зараз домовлятися. Верховна Рада АРК нелегітимна, тим більше вони вже перейменувалися, Рада Міністрів також нелегітимна. Там нема з ким говорити з приводу тих людей. Це окупована територія! З ким говорити? З окупантами? Мовляв: "відпустіть нам наших громадян проголосувати"...
РБК-Україна: Я так розумію, що проведення виборів на території Криму навіть не обговорюється...
Андрій Магера: Для того щоб провести там вибори, треба утворити окружні комісії, а окружні комісії мають утворити дільничні комісії. Яким чином утворити Криму 10 окружних комісій і в Севастополі дві окружні комісії? Навіть якщо партії подадуть кандидатури, то чи погодяться люди піти працювати? Навіть якщо люди і погодяться піти працювати, то чи зможуть комісії працювати без допомоги місцевих органів влади? Це транспорт, зв'язок, облаштування кабінок, виборчі скриньки. Вже не кажучи про те, що не буде охорони цих дільниць, не буде жодних гарантій того, що члени комісій зможуть незалежно виконувати свої обов'язки. Не буде гарантій того, що спостерігачам не будуть погрожувати і вони зможуть всюди займатися спостереженням. Не буде гарантій того, що журналісти зможуть спокійно поїхати і не боятися за своє життя і здоров'я тільки через те, що висвітлюють виборчий процес. В силу всіх цих факторів, на можу думку, в Криму і Севастополі, окружні і дільничні комісії утворювати не можна.
РБК-Україна:Але чи буде в такому випадку легітимно обраний Президент, якщо вибори відбудуться без Криму?
Андрій Магера: Президент буде обраний легітимно. По-перше, Україна - унітарна держава і Конституція не вимагає, щоб на якійсь територія обов'язково проголосувала певна кількість виборців.
З одного боку, можна прийняти закон "Про окуповані території", де визначити, що в Криму і Севастополі вибори не відбуваються доти, поки ситуація там не повернеться в конституційне поле України. Це може зняти багато проблем.
З іншого боку, навіть, якщо такий закон буде прийнятий і якщо цим законом буде визначено, що в Криму і Севастополі вибори не відбуваються, цим же виборцям з українськими паспортами ніщо не забороняє приїхати на територію материкової України і написати заяву, щоб вони змогли проголосувати. Попри закон "Про окуповані території" ці виборці зможуть діяти відповідно до діючого закону "Про державний реєстр виборців", який приймався в мирний час і розрахований на мирні умови.
Хочу наголосити на тому, що з юридичної точки зору питань щодо легітимності обраного в травні Президента немає, але все ж таки буде залишатися ґрунт для політичних розмов.
РБК-Україна: Дехто каже, що вибори мають відбутися після того, як будуть внесені зміни до Конституції України.
Андрій Магера: Це хибна думка. Насправді можна це робити і так, і так. Легітимні органи влади в Україні є. Є Верховна Рада, є Кабінет Міністрів, є виконуючий обов'язки глави держави.
РБК-Україна: Кажуть, що однією з причин, чому треба переобрати парламент цієї осені, це те, що змінилася Конституція і тепер парламент отримав більше повноважень ніж ті, на які він обирався.
Андрій Магера: Я однозначно противник того, щоби парламентські вибори провести одночасно з президентськими. Це неправильно. Президент і парламент - це два вищі представницькі органи в країні. Не можуть два представницькі органи одночасно обиратись. Важливо, щоб в країні не було вакууму влади.
Зараз треба обрати Президента, тому що виконуючий обов'язки є тимчасово, а повинен бути глава держави. Президент має бути обраний ще й тому, що виконуючий обов'язки глави держави може здійснювати не всі повноваження, передбачені Конституцією для Президента. Наприклад, виконуючий обов'язки Президента не може оголосити надзвичайний стан, а лише воєнний. Таким чином, надзвичайний стан не може бути оголошений в принципі, тому що виконуючий обов'язки Президента немає права видавати указ про надзвичайний стан, це забороняє Конституція. Крім того, виконуючий обов'язки Президента не може призначати суддів Конституційного Суду і виконувати ряд інших важливих функцій.
РБК-Україна: Чи під час воєнного стану можна проводити вибори?
Андрій Магера: В умовах воєнного стану реалізація певних конституційних прав і свобод може бути обмежена. В Конституції зазначено, щодо яких статей Конституції під час воєнного стану не може бути зупинено їх дії. Тобто в умовах воєнного стану виборчий процес може як зупинятись, так і не зупинятись. В яких випадках він може зупинятись? Якщо в указі "Про воєнний стан", який буде затверджений Верховною Радою України, буде зазначено: дія ст. 103 Конституції зупиняється на період воєнного стану. Якщо такої згадки в указі не буде, то виборчий процес продовжується в звичайному режимі, звісно з тими особливостями воєнного стану.
РБК-Україна: Чи реально провести вибори, якщо відбуваються військові дії?
Андрій Магера: Реально. Тим більше воєнний стан може бути оголошений не по всій території України, а в певних її частинах, наприклад в Криму і Севастополі.
РБК-Україна: Звідки взялася ця ідея проводити вибори 7 грудня?
Андрій Магера: Я так розумію, що ця ідея виникла через те, що так було написано в угоді від 21 лютого: до грудня місяця провести президентські вибори. Там було написано до грудня, а не в грудні. Але проведення виборів Президента в травні жодним чином цю угоду не порушує. Президент самоусунувся, вибори Президента відбуваються протягом цього року, які і передбачено в угоді.
Але є ще інша річ. Оскільки зараз визнано факт усунення Президента від виконання своїх обов'язків, а це потягнуло за собою дострокове припинення повноважень Януковича, в нас утворився вакуум, який треба було терміново заповнити, а це можна було зробити тільки через призначення позачергових виборів Президента протягом 90 днів.
РБК-Україна: А як бути із аргументацією, що нового Президента варто обирати тільки після затвердження змін до Конституції? Наскільки реально ще до виборів Президента провести референдум, який затвердить зміни до Конституції?
Андрій Магера: Це нереально - провести референдум. Тому що референдум передбачає певні процедури. Наприклад, конституційний референдум про затвердження змін до Конституції потребує висновку Конституційного Суду, прийняття у Верховній Раді конституційною більшістю, а потім відповідно до Конституції має бути призначений Президентом. Тобто всі хто говорять, що треба приймати Конституцію до виборів Президента свідомо людей дурять, тому що виконуючий обов'язки глави держави не може призначати референдум щодо змін до Конституції. Вони спеціально заводять цю ситуацію в ще більш неправове поле. Отже, не можна змінити Конституцію до проведення президентських виборів, тому що немає Президента, який призначить референдум, а виконуючий обов'язки Президента України, голова Верховної Ради не має права видавати указ про призначення такого референдуму.
РБК-Україна: Це не перші Ваші вибори Президента. Цього разу кандидати реєструватися не спішать...
Андрій Магера: Зазвичай основні кандидати реєструються протягом першого тижня. Перший тиждень вже пройшов, але в нас ще є час до 30 березня включно, щоб кандидати могли подати документи в ЦВК. Часу ще багато.
РБК-Україна: Яка ситуація з виборами мера Києва. Чи вже якихось кандидатів зареєстрували?
Андрій Магера: Не могли зареєструвати, тому що виборчий процес на місцевих виборах починається за 50 днів до дня голосування. Це має бути на початку квітня. Крім того, необхідно ще прийняти зміни до закону про місцеві вибори, деякі моменти уточнити, наприклад, дозволити виборцю входити до складу дільничної виборчої комісії, яка одночасно організовує проведення як президентських виборів, так і місцевих виборів. Ця комісія буде спільна з метою економії коштів.
Також треба внести зімни до закону про місцеві вибори і передбачити існування районних у міста виборчих комісій, навіть там, де не утворені районні ради. В Києві немає районних рад, але утворити районні комісії треба. Якщо цих змін до закону не буде, то ми опинимось в ситуації, коли в місті Києві понад тисяча дільничних комісій і одна міська комісія, уявіть, що ця одна комісія має прийняти протоколи від тисячі дільничних.
РБК-Україна: Наскільки сьогодні є можливість забезпечити прозорі вибори Президента України? Ми опинилися в ситуації, коли з одного боку відбулося підписання політичної частини угоди про асоціацію з ЄС, з іншого боку існує загроза війни і політична нестабільність.
Андрій Магера: Я думаю, до плюсів можна віднести те, що справді виборчий процес буде більш відкритий, ніж він був на парламентських виборах 2012 р. чи навіть під час повторних виборах в п'яти округах в 2013 р. Що стосується мінусів, то комісії можуть працювати в складніших умовах, не тому, що вони так хочуть, а на це є дві серйозні причини. Перша причина - суміщення виборів, буде ускладнювати роботу комісій. Друга причина - зміна закону під час виборів, людям треба буде положення нового закону вивчити, хтось вивчить, а хтось ні, люди можуть плутати різні тексти закону. Це об'єктивні причини, які можуть бути. Ще один негативний момент - це ситуація в Криму і в Севастополі, питання оголошення чи не оголошення воєнного стану.
РБК-Україна: Коли можна очікувати якогось рішення ЦВК щодо того, як вирішити виборче питання Криму?
Андрій Магера: Я думаю, що ЦВК має подивитися законопроект "Про окуповані території" і проаналізувати положення, що стосуються виборів. Ми в ЦВК маємо прийняти певні рішення, але ми не можемо собою замінити Верховну Раду. Це питання має бути розв'язане Верховною Радою на рівні закону, бо ЦВК своєю постановою цього не вирішить.
Ми були долучені до праці над законом про зміни до закону "Про вибори Президента", який вже прийнятий у парламенті, і зараз ми долучилися до роботи над змінами до закону "Про місцеві вибори".
Не забувайте також і про те, що 25 травня можуть ще відбутися окремі проміжні вибори до Верховної Ради. Наприклад, в нас є припинені повноваження Олександра Сича, мажоритарника з Івано-Франківської області.
РБК-Україна: Наскільки є підстави для того, щоб 25 травня провести ще й вибори народних депутатів на деяких мажоритарних округах?
Андрій Магера: Які є передумови для проведення цих проміжних виборів? По-перше, це має бути заява цієї людини, що вона складає з себе повноваження, потім має бути рішення Верховної Ради, після того ЦВК має прийняти рішення про призначення проміжних виборів не пізніше, як на тридцятий день після отримання постанови Верховної Ради. Четвертий останній етап - це опублікування рішення ЦВК про призначення цих проміжних виборів і саме публікація в газеті має відбутися таким чином, щоби ці вибори пройшли протягом 60 днів з дня публікації. Простіше кажучи, якщо в нас вибори 25 травня, а ЦВК опублікує свою постанову про призначення проміжних виборів пізніше 1 квітня, то ми вже не зможемо 25 травня провести ці вибори.
РБК-Україна: Скажіть нещодавно два члени ЦВК написали заяву про складання повноважень. А коли ми можемо очікувати зміни всього складу ЦВК?
Андрій Магера: В більшості членів ЦВК в червні цього року спливе семирічний термін їхнього призначення. Водночас теперішнє законодавство дозволяє їм виконувати свої повноваження до призначення нового складу. Зовсім не виключено, що новий склад ЦВК може бути призначений вже після завершення виборів Президента. Якщо вибори Президента відбудуться у два тури, то голосування по другому турі відбудеться на третю неділю після дня виборів, тобто орієнтована дата 15 червня. Після 15 червня ЦВК має кілька днів для встановлення результатів виборів.
Розмовляла Тетяна Шпайхер
