Андрій Хорсєв: У мене є імена тих, хто мене замовив
![Андрій Хорсєв: У мене є імена тих, хто мене замовив](https://www.rbc.ua/static/img/7/1/713313512_2548672908319311056_650x410.jpg)
Гостем п'ятого випуску подкасту "Технократи сьогодні" став Андрій Хорсєв, керівник компанії 908, яка починала працювати як звичайна дизайн-студія, а зараз перетворилася на велику софтверну і продуктову компанію, до того ж, активно інвестуючу в стартапи. Провідні подкасти Андрій Хветкевич і Марина Зайцева поговорили з гостем про інвестиційний клімат в нашій країні. Як відомо, ситуація з діяльністю IT-компаній в Україні продовжує погіршуватися. Чи не щомісяця приходять новини про черговий конфлікт айтішників з СБУ та МВС. Так, зовсім недавно стало відомо про обшук в офісі компанії Divan.tv. Подібна атмосфера позначається на роботі компаній, хто буде наступним, і що робити, якщо до вас прийшли правоохоронці - в цьому випуску
Слухайте підкаст зараз:
У цьому матеріалі наведено основні тези Андрія Хорсєва.
Слухайте повну аудіоверсію, щоб дізнатися більше: що пов'язує 908 Youtube, навіщо компанії офіси відразу в декількох країнах, як буде виглядати хаб для розробників в Таїланді і чому необхідність безвізового режиму з ЄС сильно переоцінена. Залишити коментар і задати питання Андрею Хорсєву можна на сторінці Facebook.
Україна починає і програє
- Андрій, розкажи про свою компанію.
- В Україні ми відомі як інвестиційна та продуктова компанія, а також щодо скандалу з проектом "Клумба". Інвестували ми, наприклад, проект Poster, подкаст з яким у вас вже був. Також, частково завдяки нам познайомилися творці дуже успішного проекту Petcube. На жаль, зараз обстановка в країні не сприяє творенню. У Petcube тепер офіс в Сан-Франциско.
- А де зараз працює 908? Ви все ще в Україні чи вже ні?
- З першого ж дня, як я отримав американську візу, всі почали цікавитися, чи не збираюся я "валити". Я не хочу нікуди валити. Мені подобається Україна, Дніпропетровськ. Найкраще місце, де мені найкомфортніше працювати, - це мій офіс на вулиці Мечникова, 10. Але, на жаль, ситуація складається по-різному, і рік тому ми з партнером вирішили, що нам потрібна альтернативна точка розробки. Приходячи в офіс, я розумів, що люди обговорюють все що завгодно, але тільки не роботу. Я хотів вимкнути їх з цього контексту. Ми зробили список країн, де можна спробувати попрацювати. Для першого експерименту обрали Таїланд, де в результаті пробули близько семи місяців.
- Всіх співробітників возили?
- Це був соціальний проект. Ми возили співробітників, їх сім'ї, дітей. У нас було три сім'ї з двома дітьми, і ми всім оплачували перельоти і створення екосистеми в Таїланді. Зараз хлопці дуже нудьгують за цією країною, хоча спочатку все здавалося повною авантюрою. На проект ми витратили близько ста тисяч доларів.
- І чим все закінчилося?
- Ми планували пробути там чотири місяці, по закінченню яких більшість захотіла затриматися ще. У підсумку ми обміняли квитки, і всі залишилися на строк до семи місяців, максимально дозволений законодавством. Взагалі, в Таїланді, на Пхукеті дуже багато розробників-експатів, одного ми навіть прямо там взяли на роботу. Тому ми хотіли б створити свого роду хаб - точку, де фахівці можуть завжди збиратися, де їх підтримають радами.
- У цьому році ви повернетеся?
- У багатьох є таке бажання, так що, можливо. А базовий офіс у нас зараз в Польщі, у Вроцлаві. Мій улюблений дніпропетровський офіс, на жаль, довелося закрити.
- Чому Польща?
- Коли ми з партнером їздили по країнам, де можна було б затишно розмістити нашу компанію, ми були і в Польщі. Таїланд був першим експериментом, і в ньому є дві проблеми - дорожнеча квитків і проблема з навчанням для дітей. Польща стала другим експериментом. У Польщі у нас все дуже добре виходить, польський МЗС до нас дуже сприятливо ставиться.
- А як це оформлено?
- Історично так склалося, що у Польщі ми відкрили компанію ще років п'ять тому. Вона завжди працювала і сплачувала податки. А зараз ми вирішили в неї перевести наших співробітників, з офіційним працевлаштуванням.
- Що зараз з дніпропетровським офісом?
- Він використовується як headhunting-офіс, там зараз сидять люди, які проходять у нас стажування. Також це люди, які з якихось причин не можуть або не хочуть покинути Україну. Ми даємо їм повну свободу дій. А проблема з цим офісом, наприклад, в тому, що в одну п'ятницю туди прийшли люди з військкомату. Забрали директора сусідньої компанії. У другу п'ятницю приїхали військові і почали ловити навколо офісу людей. Мені незрозуміла ця ситуація. Я не можу зрозуміти, чому програміста, дорогого фахівця, який обходиться державі у великі гроші, як мінімум, щоб його вивчити, хочуть забрати і кудись відвезти. Не думаю, що це ефективне використання ресурсів. Крім того, люди постійно знаходяться в контексті війни і обговорюють новини. Тому ми з партнером і вирішили вивезти їх в Таїланд. Мені не потрібно, щоб співробітники постійно обговорювали політичну ситуацію.
- Наскільки складно вивозити людей у Польщу?
- За межами України бюрократії набагато менше. Я в Лос-Анджелесі отримав польську візу в український паспорт. Якщо виконувати всі процедури, то ніхто обмежувати не буде.
Інвестиційний клімат в Україні: новий льодовиковий період
- Як в Україні відбувається інвестування? Чи є якийсь розвиток?
- Ми - піонери маргінальних інвестицій в IT. Ми просто хотіли дати грошей компаніям, але зробити це публічно. Перший досвід у нас був з "Клумбою", він завершився невдало. Проблема в тому, що наша компанія зареєстрована в Україні, а тут немає правового поля для захисту своїх інвестицій. Усе було засновано на довірі, і нічим хорошим це не закінчилося.
- А що все таки сталося? У ЗМІ були різні версії.
- Всі сторони хотіли свого, і це вилилося в конфлікт. Я хотів, щоб компанія розвивалася і росла, а мої партнери хотіли забирати з неї гроші. Коли почався конфлікт, виявилося, що у партнерів немає грошей, і мені пропонували викупити частку. Ми почали торгуватися щодо ціни, їх ціна мені здалася завищеною. На мій погляд, все було не дуже чесно. Я пропонував кілька варіантів проведення переговорів за участю інших учасників ринку, щоб вони були третейськими суддями. Я пропонував викуп за адекватною ціною. Процес був довгим. В результаті всього цього я написав листа про подальший розвиток компанії, пояснивши свою позицію. Цей лист досі ніде не опубліковано.
- І чим в підсумку закінчилось?
- Звичайною рейдерською атакою, за яку відповідають певні люди. Імена я називав. Резюмуючи, на сьогоднішній день це дніпропетровський конфлікт, а не київський. Мої колишні партнери вирішили відігратися на мені.
- Нещодавно стався з боку СБУ наїзд на компанію Luxoft, до цього був наїзд на NIC.ua. Інвестиційний клімат країни через це сильно страждає, або навіть вже зруйнований. Ти будеш інвестувати в українські проекти, спостерігаючи за тим, що відбувається?
- Буду інвестувати, і буду допомагати українським компаніям. Іншого виходу у мене немає. Я з України, це моє призначення.
- Навіщо це все правоохоронним органам? Вони хочуть таємно домовитися і заробити? Правда, в нашому випадку з NIC.ua, ніхто не приходив домовлятися. Просто забрали обладнання, і все. В результаті їм вдалося залякати ринок хостингу. Тепер їм буде простіше блокувати ресурси без рішення суду.
- Я згоден, що в цьому випадку це було виключно залякування. В моїй ситуації сервера забирали заради коду діючого проекту, який в результаті не знайшли. Ці атаки відбуваються цілеспрямовано. Я не згоден з думкою, що в СБУ або МВС немає мізків. Вони прекрасно розуміють, що вони роблять.
Публічність - це найкращий захист
- Що в такій ситуації робити? Куди бігти, кому скаржитися? Писати президенту країни в Facebook?
- Як мінімум пишіть мені, я із задоволенням допоможу з публічною активністю, яка, в свою чергу, може посприяти вирішенню питання. Але пишіть тільки в тому випадку, якщо це відбувається зараз, допомогти вирішити старі проблеми у мене навряд чи вийде.
- Правоохоронні органи дійсно не дуже люблять публічність. Коли інформація виходить в ЗМІ, є більше шансів, що ви вистоїте свою законну позицію. Кожен раз, коли ви ховаєтеся, платите або мовчите, ви робите гірше і собі, і всім іншим.
- Вважаю, що кейси, подібні кейсу з компанією Luxoft, повинні засуждуватись ринком. Те, що зробила компанія, повідомивши, що вона "співпрацює зі слідством" після вилучення серверів, абсолютно неприпустимо. Слідом за ними правоохоронні органи підуть і інші компанії. Я закликаю їх випустити правильний прес-реліз.
- Їх помилка в тому, що вони не хочуть висвітлювати конфлікт публічно?
- З прес-релізу все виглядає так, що Luxoft пішла на "договірняк" з силовими органами на рівному місці. Ми боремося за прозорість. Нам потрібні імена всіх. Хто прийшов в компанію, хто прийняв "гостей".
- Чим це допоможе? Припустимо, прийшов сержант Петренко. Що далі?
- Через його ім'я можна дізнатися все інше. Хто "кришує" такі розклади. За всіма схемами працюють певні люди, вони на цьому наживаються. У них є схеми по заробітках. Оперативникам теж платять, але нам треба знайти замовника.
- В результаті все це руйнує інвестиційний клімат та імідж країни. Компанії просто звідси йдуть, а країна втрачає гроші.
- Правоохоронні органи не для того, щоб думати, а для того, щоб діяти. Що ми від них хочемо? Тому нам потрібні імена всіх. Тільки тоді вони будуть переживати за своє майбутнє. У мене є імена тих, хто працював на "Клумбі", я просто чекаю зручний момент, щоб вдарити.
- Що б ви порадили іншим?
- До всього краще готуватися заздалегідь. Якщо у вас є якісь активи в Україні, їх треба захищати заздалегідь, тому що рано чи пізно вони все одно будуть атаковані.
Подпишитесь на подкаст, чтобы не пропустить:
Дізнайтеся першими про наступних випусках подкасту на сторінці в Facebook. Там же можна задати питання наступного гостя, залишити коментар до поточного випуску або внести пропозицію про розвиток подкасту.