Андерс Фог Расмуссен: Я не думаю, що Росія зараз нас слухає

Андерс Фог Расмуссен: Я не думаю, що Росія зараз нас слухає
Андерс Фог Расмуссен. Фонд Віктора Пінчука © 2017. Фотограф: Сергій Іллін

12-й генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен не бачить військового вирішення ситуації на Донбасі і не буде рекомендувати президенту Петру Порошенку, радником якого він є, відмовитися від дипломатичних методів вирішення конфлікту. Про це він заявив у інтерв'ю РБК-Україна у Мюнхені.

Расмуссен також упевнений, що сторони конфлікту, а також західні держави, повинні якомога швидше створити "дорожню карту" виконання Мінських угод і прописати у них конкретні часові межі її виконання.

- На Мюнхенській конференції, говорячи про Україну, часто згадували про перспективи, точніше про їх відсутність, вступу України до НАТО. Коли і при яких умовах Україна стане членом Альянсу?

- Відповіді на ці два питання у мене немає. Що я можу сказати, так це те, що нам необхідно разом працювати для того, щоб підготувати необхідні, для приєднання до Альянсу, реформи. Фактично, ми вже почали їх проводити, зокрема, почали реформувати збройні сили. І я радий, що за останні два роки українські військові сили збільшили свої можливості. І ми будемо продовжувати працювати у цьому напрямку і далі.

- Відповідальність за війну на Донбасі, анексію Криму лежить на Росії. Про це постійно відкрито говориться, у тому числі і на найвищому рівні, включаючи глав держав. Наскільки, на вашу думку, Росія сприйнятлива до цих заяв? Чи змусять вони змінити своє ставлення до подій і відмовитися від своїх планів?

- На жаль, я не думаю, що Росія зараз нас слухає. Але, тим не менше ми повинні продовжувати хоча б говорити про те, що Росія порушила і продовжує порушувати міжнародне право. Адже вона порушила перед Україною всі взяті на себе зобов'язання! Ми повинні продовжувати тиск на Росію, включаючи збереження санкцій. Якщо ж Росія буде продовжувати дестабілізувати Україну, то я за те, щоб посилити західну підтримку України, включаючи поставку оборонного озброєння, щоб Україна могла краще себе захистити. Також необхідно продовжити економічну допомогу Києву для того, щоб виконати необхідні реформи.

- У моїй країні вже більше двох років йде війна, а ви говорите про те, що для поставок озброєння треба дочекатися, щоб РФ "продовжила дестабілізувати Україну". Де та точка, лінія, яку повинна перейти Росія, щоб Захід зрозумів, що "дестабілізація" продовжилася?

- Складно сказати. Я вірю, що критичною є імплементація Мінських угод. Я думаю, їхня мета зрозуміла - відновити повністю Україною контроль над східним кордоном. І якщо це не буде досягнуто, то необхідно розробити "дорожню карту" щодо реалізації цих угод. І коли така карта з'явиться, і Росія не буде виконувати пункти, які будуть мати конкретні часові межі, то тоді, я думаю, буде вирішено надати це озброєння.

- Зовсім недавно розгорнулася дискусія з приводу Мінських угод. Привід дав посол Німеччини в Україні Ернст Райхель, який у інтерв'ю РБК-Украина допустив, що вибори на Донбасі можуть відбутися навіть при наявності на території країни російських військ. Ви припускаєте такий варіант?

- Очевидно, що у такому разі ви не зможете організувати вільні і справедливі вибори на окупованій території. Тому абсолютно зрозуміло, що необхідно відновлення повного контролю над східним кордоном, вивести російські війська, і в принципі - все російське озброєння. Тільки тоді можна проводити вибори.

– Наскільки ваше бачення врегулювання ситуації на сході України відрізняється від того, як воно прописано у Мінських угодах? Ви б додали до цього тексту, якщо була б така можливість, щось своє?

- Ні, мені нічого додати. Я думаю, що нам потрібна чітка "дорожня карта" щодо їх виконання. Мені незрозуміло, як і коли Україна може відновити повний контроль над східними територіями. Тому потрібно фокусувати увагу саме на цьому. І я думаю, необхідно підкреслити, що суверенна країна повинна повністю контролювати свої кордони.

- Хто повинен написати цю "дорожню карту"?

- Думаю, що це мають бути учасники "нормандського формату".

- У Європі зараз відбувається посилення бойових підрозділів США і країн НАТО. Ви допускаєте військове протистояння Заходу з Росією?

- Дуже рідко конфлікти мають військові рішення. Тим не менш військові можуть зіграти дуже важливу роль для того, щоб надати необхідний тиск. Саме тому я й кажу: якщо Росія буде продовжувати дестабілізувати ситуацію, то ми повинні надати Україні оборонне озброєння. Не для того, щоб загострювати ситуацію, а, навпаки, для того, щоб попередити війну подібними стримуючими механізмами, тим самим продемонструвати, що продовження дестабілізації буде мати для них дуже високу ціну. Якщо говорити у довгостроковій перспективі, то, звичайно, потрібно думати про набагато більше, ніж військове рішення. Потрібна конституційна реформа в Україні, вибори, економічні і соціальні зміни, надавати фонди для розвитку.

- Ви допускаєте, що у якийсь момент слова перестануть діяти і Україна може перейти в атаку і повернути свої території?

- Це повинна вирішувати Україна. Але те, що Захід міг би зробити - це виконувати взяті зобов'язання з Будапештським меморандумом 1994 року. Україна відмовилася від ядерної зброї, в обмін отримала гарантії існування держави у межах існуючих кордонів, включаючи й Крим, збереження територіальної цілісності. Тому, я думаю, що і США, і Великобританія, як країни-гаранти, повинні зробити Україну більш здатною себе захистити.

- Ви - радник президента Петра Порошенка. Ви готові запропонувати йому забути про дипломатію і повернути свою територію військовим шляхом?

- Ні. Ніколи не можна забувати про дипломатію. Але завжди потрібно пам'ятати, що дипломатії може допомогти військовий тиск. Я вірю, що ви можете легше досягти бажаного політичного рішення, якщо додасте до нього військовий компонент.

Інтерв'ю відбулося завдяки підтримці Фонду Віктора Пінчука

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся