Аналогові новації: на держзакупівлях буде зекономлено 50 млрд грн
Айварас Абромавічус розраховує ще доопрацювати процедуру держзакупівель
Кабмін Арсенія Яценюка зробив чергову спробу лібералізувати норми тендерного законодавства. Крім збільшення порогів закупівлі товарів, робіт і послуг, запропоновано спрощення процедури планування держзакупівель, оприлюднення інформації, подання документації і держконтролю у сфері торгів. Стороні, яка програла, буде відкритий доступ до інформації переможця. За оцінками МЕРТ, це дозволить заощадити до 50 млрд грн бюджетних коштів. Але в законопроекті відсутні норми щодо запровадження процедури електронних закупівель.
Уряд Арсенія Яценюка вирішив кардинально переглянути законодавство у сфері держзакупівель. У середу на засіданні Кабміну було затверджено законопроект, що максимально спрощує правила, які регулюють сферу конкурсних торгів за бюджетні кошти.
Це не перша спроба уряду переглянути підходи до управління процедурою держзакупівель. Так, на початку 2014 року законодавчим шляхом була виключена процедура електронних торгів.
"Ми в минулому році прийняли закон про держзакупівлі, але у нас виходить так: хотіли по-європейськи, а вийшло по-українськи. А я хочу так: хотіли по-європейськи - і отримали український за європейськими стандартами", - заявив Арсеній Яценюк, при цьому визнавши, що та версія законодавства була повністю схвалена західними партнерами.
У грудні минулого року Міністерство економічного розвитку і торгівлі одним з перших своїх законопроектів запропонувало саме перегляд правил проведення держзакупівель. Пізніше документ був відкликаний.
"На той момент було два в одному. Це було неправильне рішення. Ми відкликали цей законопроект, розділили його", - заявив міністр Айварас Абромавічус. У червні, уточнив він, буде поданий документ по електронним торгам.
Затверджений законопроект повинен принести прозорість у сферу держзакупівель, вважає Арсеній Яценюк. Поки що Антимонопольний комітет не є інструментом розслідувань, а органом, що призупиняє торги, щоб просунути фірму, яка занесе хабар і в комітет, і в МЕРТ, і безпосередньо замовнику, додав прем'єр.
Поправки до законопроекту передбачають перегляд порогу для проведення закупівлі:
- для товарів і послуг - від 100 тис. грн до 200 тис. грн;
- робіт - з 1 млн грн до 1,2 млн грн.
Вартість предмету закупівлі може переглядатися кожні 12 місяців з урахуванням інфляції та цін виробників (зараз - кожні два роки).
"Через інфляцію і девальвацію робоча група запропонувала переглянути поріг. Сильно збільшувати не можна було, так як не на всі товари значно зросла ціна", - пояснив координатор реформи держзакупівель в Transperency International Віктор Нестуля.
Може бути спрощена і процедура планування закупівель. Тендери, як і зараз, будуть проводитися на підставі річного плану, який безкоштовно буде розміщуватися на сайті МЕРТ (уповноваженого органу з питань держзакупівель). Але його вже не потрібно буде пересилати органам Держказначейства або обслуговуючого банку.
Казначейству для здійснення оплати за укладеними договорами не потрібно буде перевіряти правильність оформлення документації - наявність оголошень про проведення торгів, акцептів пропозицій, результатів закупівель. Досить буде річного тендерного плану та звіту про результати проведення процедури.
МЕРТ частково переглянув свої повноваження. Міністерство пропонує виключити своє право на проведення моніторингу закупівель. Експерти відзначають, що це була суб'єктивна процедура, при проведенні моніторингу могли бути маніпуляції, які в перспективі впливають на хід торгів.
Міністерство, здійснюючи постійний моніторинг дотримання законодавства, могло давати рекомендації з ліквідації порушень, повідомляти про факти недотримання норм у Держфінінспекцію.
За словами Нестулі, відділ моніторингу у МЕРТ вже повністю розформований. Але в планах міністерства залишити за собою не процедурний моніторинг, а глобальний.
"Це був оперативний елемент контролю. Ми ж зараз пропонуємо посилити ефективність оцінки держзакупівель", - додав експерт з питань держзакупівель проекту ЄС "Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС" Олександр Шатковський.
У той же час, законопроект передбачає право МЕРТ по наданню безкоштовних роз'яснень у питаннях застосування законодавства у сфері закупівель. Вони будуть мати загальне застосування для учасників ринку, проходити держреєстрацію. Роз'яснення повинні будуть обов'язково враховуватися суб'єктами держзакупівель, органами оскарження, контролюючими та правоохоронними службами, а також судами. Учасник або замовник, який діяв в рамках роз'яснень, не може бути притягнутий до відповідальності. Подібних правил домагаються і платники податків, але поки безрезультатно.
В якійсь мірі прогресивною для українського тендерного законодавства варто відзначити запропоновану норму про розкриття інформації для сторін, що програли. Учасник, чия пропозиція торгів була відхилена, зможе звертатися до замовника з вимогою надати інформацію про причини невідповідності його пропозицій, або отримати дані щодо учасників, умови яким були визнані найбільш економічно вигідними. Замовники зобов'язані відреагувати на вимоги протягом п'яти днів.
Шатковський сказав, що це пряма вимога до України в рамках виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Перші етапи вимог Україна виконала. Крім посилення прав учасників, Європа вимагала передати повноваження щодо оскарження в АМКУ (виконано в 2010 році) і розробити "дорожню карту" реформи держзакупівель. Проект документа вже підготовлений, але поки не оприлюднений.
Також уряд хоче спростити доступ бізнесу до торгів за рахунок перегляду умов до документації. Запропонована процедура посткваліфікації. Її суть в тому, що учасники готують мінімальний пакет документів. Повний пакет вже пред'явить той, чиї пропозиції були акцептовані - на це дається 10 днів.
Крім того, замовник торгів сам зобов'язаний буде перевіряти інформацію про учасника, якщо є для цього відповідний реєстр. Зокрема, мова може йти:
- про Держреєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про кінцевого бенефеціара;
- про Держреєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Наявність величезної кількості документації зараз відлякує бізнес, вважає Віктор Нестуля. Збір великої кількості довідок несе в собі корупційну складову. Наприклад, отримання довідки в МВС займає 30 днів. Але для прискорення процесу, бізнесу часто доводиться платити 100-200 грн.
Процедура посткваліфікації - це, швидше, грузинський досвід, пояснив Олександр Шатковський. "Потрібно пробувати, як піде у нас. Рівень конкуренції в Україні не найвищий через корупцію і технічні бар'єри, так і держава інколи вчасно не платить за тендерами, але щоб пожвавити процес, то можна спробувати", - сказав експерт.
Хоча тут є ризики несумлінності учасників - за ціною і пропозицій може виграти, а документів не надасть. "Але позитив, думаю, тут переважить ризики", - резюмував Шатковський.
Абромавічус вважає, що запропонована реформа дозволить зробити процес закупівель прозорим. При правильній реалізації норм, що бюджет зможе заощадити до 50 млрд грн на рік. Нагадаємо, обсяг держзакупівель в 2014 році оцінюється в 250 млрд грн.
Але аналіз європейського досвіду показує, що перехід на електронні торги - один із кращих інструментів боротьби з корупцією, вважає співінвестор електронної платформи Newtend, учасник руху Prozorro Олексій Стародубов.
"Основне побажання - перевести держзакупівлі в електронний формат. Потрібно було б сюди законопроект це і вносити. В on-line все видно: хто учасник, що запропонував і пояснювати, чому виграв той чи інший учасник буде не потрібно", - уточнив Стародубов.
Нагадаємо, що в рамках проекту Prozorro запущений пілот щодо реалізації електронних торгів. За словами Віктора Нестулі, він у такому форматі працюватиме до жовтня, після чого учасники зможуть проаналізувати плюси і мінуси і доопрацювати систему. Потім будуть напрацьовані норми відповідного законопроекту щодо проведення торгів в режимі on-line. За оптимістичним планом МЕРТ, ця система буде запущена з 1 січня 2016 року - на окремі групи товарів та центральні органи влади.
Зараз, сказав Нестуля, на електронних майданчиках завершено 67 торгів. Економія склала 15%. Найбільш активним учасником виявилося Міноборони.
