Американські виробники одягу відстають від моди
Американські виробники одягу
Американські виробники одягу витрачають занадто багато часу на виробництво, незважаючи на те, що за останні кілька років вони скоротили випуск колекцій з 12 до 6-9 місяців. Однак таким виробникам, серед яких Gap, American Eagle Outfitters Macy's і, все одно далеко до європейських конкурентів, пише Reuters. Наприклад, іспанська Zara і шведська H & M випускають нові колекції кожні шість тижнів.
"Вони на льоту схоплюють тенденції і можуть випустити нову колекцію менше ніж за півтора місяця", - говорить партнер Boston Consulting Метт Катц.
Конкурентні переваги європейців очевидні: вони можуть швидко задовольнити потреби в трендових речі, зняти невдалі предмети в колекції, а також дошити бестселери. Крім того, часті оновлення лінійок збільшують середній чек покупця марки за рік: покупці частіше заходять в магазини, якщо знають, що туди знову завезли нову колекцію.
У надії задовольнити зрослі потреби споживачів, які не хочуть ходити в магазин, де за 6 місяців висять одні і ті ж речі, американський мас-маркет намагається перейняти європейський досвід. Рітейлери США зуміли домогтися деякого успіху, удвічі прискоривши виробництво. Однак зазначають аналітики, американцям варто ще більше додати обертів.
Неповороткі американські мережі схильні до більшого ризику: у разі провалу колекції вони гарантовано отримають збиток, оскільки не встигнуть випустити нову. Виправити ситуацію виробники намагаються за рахунок менших за обсягом замовлень, які йдуть більшій кількості фабрик. Крім того, бренди все частіше розміщують замовлення на неготові тканини: тільки після вердикту фокус-груп вони визначаються з кольорами і різновидами тканин.
Експерти галузі, однак, вважають, що цього недостатньо, і компаніям США слід повністю міняти стратегію. На даний момент повільність американських брендів пояснюється цілим рядом причин.
"Рітейлери США закуповують одяг в Китаї, тому що там її виробництво обходиться дешево. Однак у випадку виникнення яких-небудь проблем на їх залагодження потрібно 9-12 місяців", - відзначає керуючий директор Neev Capital Рахул Шарма.
Європейці ж, щоб знизити залежність від виробництва в КНР, частина замовлень віддають розташованим ближче фабрикам Марокко, Туреччини і Румунії. Проте невелика маржа від дешевого одягу не дозволяє американським гравцям знайти більш дорогі ринки виробництва ближче до дому.
Європейські мережі також готові переплачувати за швидкість, коли мова йде про виробництво лінійки бестселерів. Наприклад, Zara оплачує щотижневі поставки вантажів з Бангладеш.
"На відміну від європейських брендів американські не готові дорого платити за можливість випустити кілька речей швидше", - сказав глава підрозділу групи компаній The Jones Group Рик Патерно.
Ще однією проблемою американців є закостенілість їх корпоративної організації: дизайнери відірвані від виробництва і не можуть створювати нові моделі на місці, а закупівельники мають мінімум повноважень.
"Брендам слід мінімізувати кількість посередників між продавцями та менеджерами із закупівель. Крім того, їм варто дати покупцям велику ступінь свободи, щоб ті могли швидше реагувати", - цитує бізнес-консультанта Alvarez & Marsal Дженніфер Прітчарда РБК Daily.
Раніше прогнозувалося, що доходи виробників одягу трохи вище середнього цінового сегмента будуть рости найшвидшими темпами - цієї зими покупці все частіше відмовляються від люксових брендів на користь вищезгаданого сегмента ринку моди. Так, за прогнозами компанії The Kooples, одяг якої коштує від 100 до 1 тис. дол, її продажі в цьому році зростуть більш ніж на 50%, навіть якщо ситуація в Європі стане ще більш важкою.
