Алла Жарінова: "Важливим індикатором захисту авторських прав стане виключення України зі "Списку 301" США"
Рішення Апеляційної палати відтепер доступні на веб-сайті ДСІВ
Головні завдання, що стоять сьогодні перед Державною службою інтелектуальної власності, - гармонізація вітчизняного законодавства відповідно до норм європейського, а також виключення України зі "Списку 301" США. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла голова Державної служби інтелектуальної власності України Алла Жарінова.
"Важливим кроком є оприлюднення рішень Апеляційної палати, які відтепер можна знайти у вільному доступі на офіційному веб-сайті ДСІВ", - сказала, зокрема, Алла Жарінова в інтерв'ю РБК-Україна.
РБК-Україна: Минуло півроку з дня вашого призначення головою Державної служби інтелектуальної власності (ДСІВ). Що за цей час зроблено?
Алла Жарінова: Перше, що ми зробили, - визначили коло основних проблем у сфері державного регулювання правової охорони інтелектуальної власності в Україні, пріоритетні напрями і шляхи їх вирішення.
Вирішальними питаннями є імплементація Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, глави "Інтелектуальна власність", та гармонізація вітчизняного законодавства відповідно до європейських норм. ДСІВ спільно з "Укрпатентом" уже опрацювали пакет відповідних змін до вітчизняного законодавства.
Розроблено законопроект, який передбачає внесення змін до семи основних законодавчих актів (п'яти законів, Цивільного та Господарського кодексів), що регулюють діяльність у сфері інтелектуальної власності. Законопроект буде проаналізовано міжнародними експертами, які працюють у рамках проекту Twinning "Удосконалення правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в Україні". Термін закінчення розробки законопроекту, визначений розпорядженням Кабміну, - липень 2015 року.
РБК-Україна: Які нагальні кроки ще треба зробити, аби адаптувати українське законодавство у сфері інтелектуальної власності до європейських норм?
Алла Жарінова: Як я вже сказала, це успішна імплементація відповідних положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
По-друге - повноцінна можливість працювати в статусі Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи відповідно до Договору про патентну кооперацію. Проект відповідної постанови про початок роботи вже підготовлено та, сподіваємось, буде найближчим часом розглянуто й прийнято Кабінетом міністрів.
Це важливий, але певною мірою технічний момент. Адже всі показники роботи експертизи "Укрпатенту" відповідають світовим стандартам для патентних відомств, і заклад повністю готовий до ведення такої діяльності.
Третім важливим компонентом залишається питання забезпечення високого рівня захисту авторського права та суміжних прав від порушень у медіапросторі та мережі Інтернет. Важливим індикатором успішності окресленого процесу стане виключення України зі "Списку 301" США.
РБК-Україна: Що конкретно робиться для виключення України зі "Списку 301"?
Алла Жарінова: Розроблено два законопроекти, що стосуються захисту авторського права та суміжних прав у мережі Інтернет, а також регулювання діяльності організацій колективного управління. Спільно з міжнародними фахівцями розпочато розробку методології оцінки рівня піратства в Україні.
Важливий етап робіт з виключення зі "Списку 301" - проведення ефективного аудиту програмного забезпечення (ПЗ) в державних органах виконавчої влади і легалізація відповідних комп'ютерних програм. Важливість цього для нашої держави важко переоцінити.
Сподіваюся, що успішне вирішення проблеми піратського ПЗ в держорганах спростить задачу подальшого впровадження й популяризації легальних програмних продуктів в Україні, зробить свій внесок у боротьбу з підробками й контрафактом та послугує підвищенню рівня загальної обізнаності населення у відповідній галузі.
Зі свого боку ДСІВ бере активну участь у цьому процесі і є організатором та співорганізатором багатьох профільних семінарів і форумів. Остання з актуальних тем, яка розглядалася на таких заходах, - забезпечення виконання правил гри в медіа-індустрії, адже телепростір в Україні теж продовжує серйозно потерпати від піратського контенту.
РБК-Україна: Чимало державних відомств та установ декларують відкритість у роботі та намагаються залучати до своєї діяльності громадськість. Чи розповсюджується ця тенденція і на службу інтелектуальної власності?
Алла Жарінова: Основний меседж, який сьогодні червоною ниткою проходить через усі ланки нашої роботи, - це відкритість і прозорість нашої діяльності. В 2014 році розпочато активний діалог з представниками громадськості, фахівцями з інтелектуальної власності, представниками бізнесових кіл. Посилено практику залучення їх до обговорення та розв'язання важливих проблемних питань.
На початку 2015 року ми дещо реформували процес взаємодії ДСІВ та Громадської ради при ДСІВ. Тепер публічне обговорення питань внесення змін до законодавства у сфері інтелектуальної власності та інших аспектів роботи служби у відповідних робочих групах відбувається також за допомогою платформи "Групи Google". Це не тільки забезпечує протоколювання поданих пропозицій, а й гарантує кожному зацікавленому учаснику своєчасний доступ та можливість висловити свою точку зору з усіх опрацьовуваних питань.
Інший важливий аспект забезпечення відкритості та прозорості діяльності ДСІВ реалізується спільно з "Укрпатентом". Так, на офіційних веб-сайтах відкрито вільний доступ до відомостей з державних реєстрів об'єктів інтелектуальної власності - патентів на винаходи, корисних моделей, промислових зразків, свідоцтв на знаки для товарів і послуг тощо. Надано можливість пошуку об'єктів інтелектуальної власності за ключовими словами.
Ми спільно працюємо над систематизацією та повнотою даних, які є у вільному доступі. На черзі підключення відомостей ще з декількох державних реєстрів, зокрема, свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та договорів, що стосуються права автора на твір.
Важливим кроком є оприлюднення рішень Апеляційної палати, які відтепер можна знайти у вільному доступі на офіційному веб-сайті ДСІВ.
РБК-Україна: Як ДСІВ реалізує скорочення операційних витрат державними органами?
Алла Жарінова: У рамках програми скорочення витрат значно посилено роль електронного документообігу. Останнім часом вихід офіційних бюлетенів "Промислова власність" та "Авторські та суміжні права" цілком переведено з паперового друку на електронні носії, забезпечено електронне видання "Річного покажчика до офіційного бюллетеня".
Розпочато впровадження електронного документообігу в рамках державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Відновлено роботу Цифрової патентної бібліотеки - стратегічно важливого ресурсу для повноцінного ведення наукової діяльності та активізації винахідництва в Україні.
Можу констатувати, що наразі підприємствами державної системи правової охорони інтелектуальної власності зроблено практично всі необхідні кроки для повного переходу на електронний режим взаємодії та спілкування із заявниками, включаючи електронне подання заявок, проведення експертизи та видачу охоронних документів. Стримує включення цього процесу на повну потужність лише відсутність законодавчих норм, які б його передбачали. Наразі у ДСІВ розробляється законопроект, який міститиме відповідні норми.
РБК-Україна: Актуальною у сфері промислової власності залишається проблема діяльності патентних тролів (фізична чи юридична особа, що спеціалізується на патентних позовах, - РБК-Україна) . Чи здатна ДСІВ повністю закрити це питання для імпортерів?
Алла Жарінова: Питанням патентного тролінгу ми зайнялись одразу ж після отримання зворотного зв'язку від громадськості, фахівців, адвокатів, патентних повірених, до яких почали звертатися постраждалі від патентних тролів. За активної участі громадськості ДСІВ розроблено законопроект, спрямований проти тролінгу.
Цим законопроектом змінюється існуюча процедура реєстрації промислових зразків. Після формальної експертизи заявки, ми будемо оприлюднювати її на офіційному веб-сайті Служби для ознайомлення громадськості та можливості подання заперечень третіми особами.
Суттєвою перепоною до швидких змін на краще в цьому питанні, навіть за умов швидкої розробки такого законопроекту, залишається його імплементація та введення в дію. Ці процедури займають доволі широкий проміжок часу. Тому сьогодні ми активно працюємо над заходами забезпечення швидкої міжвідомчої взаємодії, зокрема, з митними органами.
Спілкувалась Юлія Молочко
