ua ru

Олексій Вадатурський: “Усувати від ринку землі юридичні особи - це неправильно”

Автор: RBC.UA
Про прогноз урожаю зернових і кукурудзи, своє бачення земельного ринку та можливості залучення інвестицій в аграрний сектор в інтерв'ю РБК-Україна розповів глава СП «Нібулон» Олексій Вадатурський.

РБК-Україна: Який Ваш прогноз щодо врожаю зернових цього року?
Олексій Вадатурський: Є офіційні прогнози до 51 млн тонн. Вони йдуть від МінАПП і Кабінету міністрів. Ми не настільки оптимістичні і вважаємо, що валовий збір буде на 2-3 млн тонн нижче.
В даному випадку все залежить від ситуації, яка буде складатися в серпні-вересні - на період дозрівання кукурудзи.
РБК-Україна: Прогноз по кукурудзі?
Олексій Вадатурський: Україні посіяно 3,6 млн га кукурудзи, очікується врожай у розмірі 18-20 млн тонн. Думаю, вирішальною у валовому врожаї буде врожайність кукурудзи.
РБК-Україна: Які перспективи запровадження ринку землі?
Олексій Вадатурський: Ринок землі треба вводити за певною програмою, щоб були зрозумілі правила гри не тільки для бажаючих працювати на цьому ринку, але і для охочих реалізувати право розпорядитися своєю землею. А для цього потрібно серйозно займатися просвітницькою роботою і по максимуму зробити все, щоб інтереси землевласників були захищені.
Друге. Я вважаю, що дуже багато недоробок у законопроектах щодо ринку землі. Практично усуваються з ринку юридичні особи, а це неправильно. Юридичні особи прийшли в країну з інвестиціями - і ці інвестиції мають бути захищені в подальшому. Якщо кожні чотири роки або 10 років будуть змінюватися правила гри, природно, це викличе недовіру в учасників ринку та інвесторів. В даному випадку складається така норма, що будуть ущемлені права тих, хто інвестував на тривалий час. До речі, можливо, завдяки саме цим інвестиціям України здатна сьогодні давати 50 млн тонн валового збору зерна.
Наступний момент. Далеко не вичерпаний механізм підвищення ефективності аграрного сектора через орендні відносини. В умовах орендних відносин можна теж повністю реалізувати право власників землі, щоб він сповна отримав свій дохід за певний період часу, не чекаючи завершення терміну оренди землі. А потім, щоб реалізовувати право, потрібні досить серйозні гарантії для двох сторін, які братимуть участь у фінансовій операції, щоб не було випадків перегляду договірних відносин вже після того, як угода відбудеться.
Іншими словами, сьогодні жителю з села можна на 50 років розрахуватися орендною платою наперед і домовитися про це - вирішити офіційно, нотаріально завірити. Але головне, щоб умови договору завтра не переглянула одна зі сторін. У нас в суспільстві це досить поширене. Потрібен серйозний пакет усіх документів, який би гарантував права власників і тих, хто вступає в угоду.
В цілому, скороспішної вирішувати це питання не можна. Бо поспішні дії з тих чи інших питань відбуваються в нашій країні, як я кажу, іноді через коліно. Вони не підуть на користь авторитету Україні і зростання добробуту власників землі.
РБК-Україна: Чи потрібен в Україні Земельний банк?
Олексій Вадатурський: Земельний банк буде належати не селянину і не власнику землі, а тим, хто вкладає гроші в банк.
РБК-Україна: Якою Ви бачите ідеальну схему?
Олексій Вадатурський: Сьогодні українські банки не настільки конкурентні, як дочірні банки провідних банків світу - по капіталізації, грошового обігу і т.д. Природно, через механізм «здали землю в оренду - не виконав зобов'язання, здали землю в заставу - не виконав зобов'язання» є загроза втратити право на землю.
А хто фінансував цей банк, хто власник банку, хто виділяє йому гроші, чиї гроші інвестувалися в цей проект? Хто перебував на договірних умовах з цим позичальником? Як би ми не будували відносини, все одно земля буде по праву належати тому, хто виділив кошти на фінансування того чи іншого проекту. Інакше, якщо не буде таких гарантій, то не буде і таких проектів.
РБК-Україна: Оптимальний термін оренди?
Олексій Вадатурський: Як мінімум десять років. І тверді гарантії, що достроково розривати цей договір можна тільки при взаємній згоді сторін. Якщо умови виконуються з двох сторін умови, то і термін оренди не повинен перериватися. Якщо умови не виконуються, природно, повинен діяти закон і працювати суд, щоб захистити права власника землі.
РБК-Україна: І якою буде ціна сільськогосподарських земель?
Олексій Вадатурський: Я не хочу давати прогноз за ціною. Це ринок, де все залежить від прозорості, інформованості населення. Якщо це будуть ринкові відносини, то і ціна буде відповідна. А якщо це будуть неринкові відносини, то важко що-небудь говорити про формування справедливої ціни.
РБК-Україна: І яка справедлива ціна приблизно?
Олексій Вадатурський: Я сьогодні про це не думав.
РБК-Україна: Скільки у вас зараз елеваторів, кількість суден?
Олексій Вадатурський: У нас вже сьогодні 1 млн 600 тис. тонн своєї елеваторної ємності, побудованої за інвестиційним програмам. У нас свій флот, що налічує 35 суден. Ми продовжуємо будувати буксирний флот і несамохідні судна.
РБК-Україна: Скільки плануєте побудувати?
Олексій Вадатурський: Цього року ми побудуємо ще шість сучасних буксирів, які почнуть відроджувати роботу Дніпра, Південного Бугу та інших транспортних артерій Україні.
РБК-Україна: Яка вартість одного судна?
Олексій Вадатурський: 4,5 млн євро.
РБК-Україна: Чи планується будівництво елеваторів? Скільки і на яку суму?
Олексій Вадатурський: Ми реалізуємо нашу інвестиційну програму, незважаючи на втручання в нашу господарську діяльність з боку правоохоронних органів та контролюючих організацій, в тому числі - підвідомчих МінАПП. У наших планах довести кількість перевантажувальних терміналів на Дніпрі до десяти, на Південному Бузі - до трьох, а також побудувати ще три лінійні елеватори.
Таким чином, ми завершимо свою програму з будівництва ще 10 додаткових елеваторів.
РБК-Україна: Як Ви поставилися до скасування повернення ПДВ на експорт зернових з 1 липня ц.р.?
Олексій Вадатурський: З відміною ПДВ на експорт зернових відпаде бажання звинувачувати зернотрейдерів у відмиванні грошей. Вийшло, що, скасувавши ПДВ, вирішили вдарити по зернотрейдеру. Але відгомони вдарять по сільгосптоваровиробникам, які будуть отримувати відповідну ціну на зерно. Адже замість того, щоб навести порядок в ланцюжку від сільгосптоваровиробника до зернотрейдера, вести широку роз'яснювальну роботу з аграріями про вигідність реалізації зерна легально, оформляючи документацію відповідно до чинного законодавства, покарали сільгосптоваровиробника.
РБК-Україна: Цікава Ваша думка щодо перспектив агрохолдингу Метінвесту - HarvEast, який будується на базі агромощностей ММК ім. Ілліча?
Олексій Вадатурський: Я вважаю, що майбутнє України у потужних агрохолдингах, а не в дрібнотоварних сільгосптоваровиробниках. Безкраї поля Україні вимагають системної потужної інвестиційної підтримки з використанням найсучаснішої техніки. Дрібнотоварний сільгосптоваровиробник цього ніколи не досягне.
Я думаю, що в особі HarvEast Україна отримає достатньо серйозних лобістів позицій агрохолдингів в законопроекті «Про ринок землі», які в період розвалу українського аграрного сектора ризикнули вкласти гроші в аграрний сектор України. Справедливість переможе і ті, хто ризикував, зможуть на рівних умовах з фізичними особами брати участь на ринку землі.
РБК-України: Бум по IPО агрохолдингів поступово йде на спад. Де агропідприємства будуть залучати кошти на свій розвиток?
Олексій Вадатурський: Я не маю такої інформації. Українські агрохолдинги користуються авторитетом і мають досить стабільну ціну акцій на ринку. Я вважаю, що в майбутньому ще не один український холдинг вийде на IPО.

Спілкувався Олексій Біловол