Олексій Павленко: З виходом України на ринки ЄС для нас відкриються ринки Азії та Африки

Четвер 01 жовтня 2015 11:35
Олексій Павленко: З виходом України на ринки ЄС для нас відкриються ринки Азії та Африки
Павленко чекає в цьому році рекордного рівня експорту зернових
Незважаючи на несприятливі погодні умови, міністр агрополітики України Олексій Павленко чекає в цьому році рекордного рівня експорту зернових. Це стало можливим за рахунок розширення співпраці з Китаєм і деякими країнами Африки та Азії.

Незважаючи на несприятливі погодні умови, міністр агрополітики України Олексій Павленко чекає в цьому році рекордного рівня експорту зернових. Це стало можливим за рахунок розширення співпраці з Китаєм і деякими країнами Африки та Азії.

Але як і раніше, переконаний глава МінАПП, ключовим завданням для нас залишається вихід на європейські ринки. "Для України вихід на ринок ЄС - індикатор того, що ми можемо експортувати якісну продукцію європейського зразка. Тоді для нас одночасно відкриваються ринки Азії і Африки", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна Олексій Павленко.

Також він розповів про проблеми сільського господарства, які є на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей, а також Криму. "Кримський степ стане пустелею", - вважає міністр.

Крім того, він розповів про настрої західних інвесторів, які хочуть і готові вкласти в українське сільське господарство.

РБК-Україна: Згідно з даними Держстату, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за вісім місяців року впали на 6%. У минулому році цей сегмент економіки демонстрував зростання на 6,3%.Чим пояснюється погіршення ситуації?

Олексій Павленко: Питання потрібно розглядати комплексно.

По-перше, за останні п'ять років у світі найнижчий показник індексу продовольчих цін ФАО (показник зміни за місяць міжнародних цін на кошик продовольчих сировинних товарів, - РБК-Україна). За нашими моніторингами, середнє сукупне падіння цього індексу в світі - 24-25%.

У нас такого падіння немає. У нас рекордний за всю історію України експорт - 34,6 млн тонн зернових.

По-друге, основний експортний напрям по сиро-молочної продукції був російський. Зараз частка Росії в загальному агроекспорті України становить 2% - сталося падіння в чотири рази.

Знайти по сиро-молочній групі товарів швидкий вихід на зовнішні ринки дуже складно. І у нас зараз йде робота по відкриттю експорту молочної продукції в країни ЄС.

При цьому ми готуємося до експортних угод з Казахстаном, з Саудівською Аравією і Китаєм. На нашу продукцію там є попит.

Але чому для нас важливі європейські ринки з маленькою квотою? Для України вихід на ринок ЄС - індикатор того, що ми можемо експортувати якісну продукцію європейського зразка. Тоді для нас одночасно відкриваються ринки та Азії і Африки.

РБК-Україна: Нас очікує неврожайний рік в сегменті виробництва цукру. Аналітики прогнозують зростання його вартості до рівня 15-17 грн. Які прогнози МінАПП?

Олексій Павленко: Виробництво цукру прогнозуємо на рівні 1,2-1,3 млн тонн. Треба дивитися ситуацію в ретроспективі - в минулі періоди у нас було божевільне перевиробництво цукру.

І тоді всі експерти говорили, що цукрова галузь вмирає через низьку ціну і перевиробництво. Виявилося - це спекуляція. Перехідний залишок 500 тис. т, квота на експорт майже закрита.

Розкажу приклад. Коли в лютому різко виріс курс долара, ми направляли запити в Антимонопольний комітет з вартості цукру, яка тоді серйозно зросла. І дуже довго ця ціна утримувалася.

Агрокомпанії, які спеціалізуються на експортних культурах, непогано себе почувають, оскільки експорт - це жива валютна виручка, а більше половини собівартості вважається в гривні. Тому для них маржинальність дуже хороша.

На міжнародних ринках через це до українських аграріїв підвищений інтерес. У нас один з кращих рівнів собівартості продукції в Європі.

І нашу країну зараз порівнюють з Китаєм 5-7 років тому. Це означає, що у нас вигідно розміщувати виробництва, у нас низька собівартість і у нас дуже дешеві продукти харчування.

З урахуванням курсу валюти - у нас дуже цікава країна для виробництва і для інвестицій.

РБК-Україна: Зрозуміло, експортна орієнтованість - позитивна для галузі. Але чи є у МінАПП стратегія розвитку внутрішніх ринків?

Олексій Павленко: Мінагрополітики розробило проект Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства і сільських територій в Україні на 2015-2020 роки, яка буде вирішувати реальні проблеми галузі через всеосяжний процес консультацій із зацікавленими сторонами - представниками громадянського суспільства, бізнесу, а також донорами. Стратегія передбачає коротко - і довгострокові результати, а також детальний план їх реалізації. 

Стратегія розвитку внутрішнього аграрного ринку включає підтримку і створення сприятливих умов для дрібних і середніх виробників, фермерських господарств, розвиток переробної галузі, залучення іноземних інвестицій та внутрішніх капіталовкладень в АПК. 

РБК-Україна: Які інвестиційні угоди ви привезли після ваших нещодавніх робочих поїздок в Вашингтон та Лондон?

Олексій Павленко: З Вашингтона ми привезли підтверджених інвестицій на 500 млн дол. Це насіннєвий бізнес, розширення сегменту рослинництва, а також портова логістика, яка дуже цікава.

В Лондоні в ході аграрного саміту ЄБРР, ми спілкувалися з фондами, які інвестують в суверен і купують облігації та акції наших агрокомпаній на Лондонській і Варшавській біржах. Найбільші з них - Dragon Capital, AshmoreGroup, Black River, Black Rock, Ice Canyon, Cramercy, Pioneer Investment Management Ltd.

Це ті прямі інвестиції, які створюють капіталовкладення. Я близько двох годин розповідав представникам фондів про реформи - і дуже великий інтерес викликає наш агросектор.

ЄБРР на саміті в Лондоні офіційно заявив, що реформи здійснюються,  Україна змінюється. Банк підтвердив готовність інвестувати в країну 1 млрд дол., а на фінансування агросектору в цьому році - 350 млн дол.

РБК-Україна: Крім ЄБРР та інтересу міжнародних фондів, чи є якісь конкретні пропозиції з боку іноземних інвесторів нашим агрокомпаніям?

Олексій Павленко: Це пропозиції комерційного сектора. Нами зараз зацікавлені кувейтські, катарські, саудівські інвестори, які вже інвестують в наш агросектор. Китайська сторона шукає аграрні проекти в Україні.

РБК-Україна: Скоротилися посівні площі? Яка ситуація у Донецькій та Луганській областях?

Олексій Павленко: Посівні площі в цьому році не скоротилися - засіяно 26 млн гектарів.

У нас дуже хороші показники на сході. Підконтрольні території Донецької області засіяні на 99%, а в Луганській - на 96%. Сьогодні Донецька та Луганська області сумарно зібрали 2,1 млн тонн.

Там люди думають зовсім по-іншому. Там немає питань про тарифи, про електроенергію. Питання одне: "Ви нас не здасте? Ми хочемо бути в Україні".

Я спілкувався з місцевими елітами. Вони кажуть: різниця божевільна. За їх словами, на окупованій території знищене сільське господарство.

В Криму - те ж саме. Там знищена унікальна система зрошення, рисові господарства. За нашими підрахунками, зараз Крим втратить 300 тис. тонн зернових. Кримський степ стане пустелею.

РБК-Україна: Те, що зараз блокуються поставки українських товарів у Крим, - це правильно?

Олексій Павленко: Блокада - це, перш за все, громадянська акція. Ми всі переживаємо про те, що буде з Кримом далі.

Тому в МінАПП діємо системно. У нас у відомстві є група, яка займається кримськими підприємствами.

Йдеться про 21 підприємство, яке у нас забрали окупанти. По кожному з них ми подаємо судові позови.

З багатьма кримськими підприємствами зв'язок майже втрачений. На жаль, більшість з них підняли російський триколор.

Прокуратура АРК в Україні відкрила 56 кримінальних проваджень стосовно керівників кримських держпідприємств МінАП, які своїми діями сприяли захопленню майна України на окупованому півострові.

Повернемося до блокади. Наше ставлення таке: контрабанди бути не повинно.

З іншого боку, ми розуміємо, що на півострові живуть українські громадяни і говорити гаслами про те, що ми залишимо їх в окупації, теж неправильно. Я вважаю, що повинна бути комплексна стратегія вирішення цього питання.

РБК-Україна: Якщо кримські підприємства хочуть працювати в Україні, перереєстровують торгові марки, але активи, наприклад, виноградники, розташовані в Криму, що вони можуть зробити? Чи надаєте ви якусь підтримку бізнесу?

Олексій Павленко: Якщо підприємство перестало платити податки в український бюджет, здавати звітності, а починає платити податки в російську казну, повинні бути застосовані законні дії.

В такому випадку, бренд, що належить Україні, будуть робити інші підприємства. В Україні достатньо підприємств, які можуть робити якісний виноматеріал.

Але до нас після анексії ні одне кримське підприємство не зверталося з проханням про допомогу.

РБК-Україна: Який ваш прогноз експорту зернових в цьому маркетинговому році? І чи МінАП планує повертатися до квотування експорту?

Олексій Павленко: Ми пепеходимо від адміністративного регулювання ринку вільної конкуренції. Тільки вільна конкуренція може забезпечити значне зростання аграрного сектора.

Раніше операторів зернового ринку "нагинали через коліно" - змушували отримувати квоти, платити непотрібні експортні мита і т. п. Це породжувало значну корупцію.

Тепер інструментом регулювання став Меморандум, який на добровільних засадах підписується Мінагрополітики з учасниками зернового ринку за обсягами експорту.

При цьому ми щотижня проводили моніторинг залишків. За прогнозами ми очікуємо врожай 58 - 60 млн тонн.

Прогнозований баланс попиту і пропозиції зерна на 2015/16 МР, тис. тонн - станом на 29 вересня 2015 року

 

Зернові всього

в тому числі

пшениця

ячмінь

кукурудза

жито

гречка

інші

Пропозиції зерна

69 204

30 776

8 902

26 390

467

196

2 568

виробництво

58 546

26 185

8 305

22 203

364

140

1 444

перехідні запаси

10 286

4 541

577

4 127

103

30

908

імпорт

372

50

20

60

0

26

216

Потреби

60 550

26 276

8 102

23 890

453

171

1 658

Внутрішнє споживання

24 041

10 031

4 264

7 815

444

171

1 316

експорт

36 509

16 245

3 838

16 075

9

0

342

Очікувані залишки

8 749

4 500

800

2 500

14

25

910

Дуже впливає на показники посуха. З цієї причини була проблема по кукурудзі, яка посіяна пізніше 10 травня. Неврожайні в 5-6 регіонах на рівні від 10 до 25% - залежно від регіону.

Та ж ситуація була по пізно посіяному соняшнику, який не встиг вкоренитися, почав засихати.

Зараз пішов вал прибирання кукурудзи. Наприклад, у Полтавській області намолочено станом на 29 вересня зернових 2,2 млн тонн. Врожайність - 44 центнери з гектара.

Експортний сезон дуже активний зараз. Йому дуже сприяє проведена нами дерегуляція, скасування сертифікації в портах.

Ми вийшли на рекордний експорт 34,6 млн тонн зерна. У минулому році було близько 33 млн тонн.

Якщо обсяг виробництва становитиме 58-60 млн тонн, то ми зможемо легко наростити обсяги експорту до 36 млн тонн.

Ми вдвічі збільшили імпорт в Китай. 90% кукурудзи, яка закуповується ними, - українська.

РБК-Україна: Чим пояснюється такий попит на українські зернові?

Олексій Павленко: Низка азіатських країн принципово не купують ГМО-продукції, а у нас вона "чиста". 

Хороші тенденції по Єгипту. Ми активно співпрацюємо у цьому напрямі з Саудівською Аравією.

Чекаємо, коли відкриється ринок Ірану. Ця країна готова купувати до 3 млн тонн нашого зерна.

Ну, і, звичайно, Європа, яка бере у нас величезну кількість зернових. Загальний експорт продуктів харчування в ЄС за 8 місяців 2015 року становить майже 2 млрд дол. Основні імпортери нашої продукції - Іспанія, Італія, Голландія.

Що стосується цін, ми працюємо в відкритому ринку і відповідаємо світовим трендам.

РБК-Україна: У нас є інформація, що сумно відомий китайський контракт ДПЗКУ під загрозою зриву. Чи ви підтверджуєте цю інформацію і яку неустойку в цьому випадку заплатить Україна?

Олексій Павленко: Ми є Міністерством аграрної політики та продовольства, а не ДПЗКУ. Ми не маємо права втручатися у господарську діяльність держпідприємства.

У нас дворазове зростання експорту в Китай за сім місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ви питаєте лише про один з контрактів.

Якщо говорити про нього, то український уряд вирішив, що у нас не буде більше монополій, які були з часів Віктора Януковича. Весь бізнес, який хоче працювати з Китаєм, зможе працювати з цією країною.

Зараз налічується більше 20 компаній, які торгують з КНР. Це дає можливість всьому ринку розвиватися. Ми, як міністерство, тільки допомагаємо бізнесу відкрити ринок.

А китайський контракт ДПЗКУ - дуже складний. Він передбачає виконання обсягів на рівні 5 млн тонн. Ми готові виконувати, але зерно має закуповуватися китайською стороною за ринковою ціною.

Принципова позиція - компанія ДПЗКУ не має права торгувати нижче ринкової ціни.

Розмовляла Марія Цатурян

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся