ru ua

Олександр Шлапак: Бахматюк боровся за свої банки до останнього

Олександр Шлапак: Бахматюк боровся за свої банки до останнього Фото: Олександр Шлапак (УНІАН)

Екс-міністр фінансів Олександр Шлапак у інтерв'ю для РБК-Україна розповів про кейс VAB Банку, спроби створити bad bank і провалений експеримент врятувати фінустанови сумлінних власників.

В кризовий 2014 рік ви були міністром фінансів. У той час була ідея створити так званий bad bank ("банк поганих активів") на основі Укргазбанку. Проблемні активи яких банків могли в нього увійти?

Швидше йшлося про Родовід банк як базу для bad bank або створення самостійного банку. У мене немає сумнівів, що він був і залишається необхідний для України. Так сталося, що кілька хвиль фінансових криз серйозно зашкодили нашим банкам, і у кожного з них є ряд поганих активів. І щось з ними треба робити. Ви бачите статистику, що близько 50% відсотків банківських активів погані. Відповідно, впоратися з такими активами без додаткового інструменту, на мою думку, практично неможливо.

Я бачу, як мучаться з цим державні банки Ощадбанк, Укрексімбанк і той же Укргазбанк, який поки що найкраще справляється. І ПриватБанк без істотних вливань держави не впорався б з проблемними кредитами. Але я думаю, що і велика кількість недержавних банків з задоволенням скористалися б інструментом bad bank, щоб спробувати вивести зі своїх балансів ці токсичні активи.

Який механізм роботи bad bank? В нього зливаються токсичні активи з різних банків за певний відсоток, а потім вже bad bank намагається стягувати з боржників ці погані кредити?

Так, це не новий інструмент, такі банки є в світі. У нас був законопроект, який ми писали разом з представниками японського банківського сектора, оскільки вони проходили кризу і мали bad bank. Нам допомагали і турки, у яких теж був такий етап. Мова йде про створення в Україні банку проблемних активів, куди кожен банк може продати свої активи за певною процедурою і за договірною ціною.

А сам bad bank спеціалізувався б не на звичайних банківських операціях, а на тому, щоб потім мати відповідні можливості працювати з цими поганими активами через судову і правоохоронну системи. І він би регулювався не звичайними банківськими, а спеціальними нормативами.

Згадуючи свою біографію в ПриватБанку, скажу: коли керівникові доводиться 70-80% часу витрачати на те, щоб ганятися за токсичними активами, замість того щоб думати, як розвивати банк - це не робота. Отже, ми могли б допомогти багатьом банкам передати у bad bank цю погану історію минулих часів і таким чином звільнити енергію на конструктивні операції.

В 2014 році була розмова про VAB Банк? Чи дійсно існує протокол про подальші дії щодо передачі цього банку в Укргазбанк, як каже Олег Бахматюк? Чи дійсно він привіз 200 млн доларів для порятунку VAB Банку?

Я пам'ятаю, що Бахматюк, на відміну від багатьох власників банків, боровся за свої банки до останнього. І боровся не так, як робили деякі власники, - шляхом якихось мітингів або іншими брудними методами. Він шукав спосіб фінансового оздоровлення банку, якщо не власними силами (таких сил у нього не було, враховуючи кризу, в яку ми всі потрапили в 2014 р.), то хоча б об'єднанням сил усіх, хто міг бути в цьому зацікавлений.

Наскільки я пам'ятаю, пропонувалося кілька схем подальшої роботи з VAB Банком. Перша - і протокол, як я пам'ятаю, стосувався саме її - це об'єднання сил держави, НБУ і співвласників VAB Банку з метою його оздоровлення. Я не пригадую, щоб Бахматюк привозив в кишені або в мішках 200 млн доларів, він привозив домовленості зі своїми партнерами, які готові були під його ім'я, очевидно, на основі їх взаємних контактів надати ресурси в зазначеному обсязі, тобто мова йшла приблизно про 200 млн доларів.

Бахматюк готовий був влити ці кошти в банк. Їх було недостатньо, і він попросив причепом допомогу Міністерства фінансів. І ми готові були взяти участь у фінансуванні капіталу банку, щоб врятувати його. І, відповідно, третьою стороною був НБУ, який, як передбачалося, повинен був взяти на себе зобов'язання щодо рефінансування банку, оскільки у нього був великий кредит рефінансування, і, поза всяких сумнівів, потрібно було пролонгувати його і прийняти конструктивну програму фінансового оздоровлення банку, під яку ми вже могли давати ці ресурси.

Я не пригадую, стояв там підпис Валерії Гонтаревої чи Олександра Писарука, але, наскільки я пам'ятаю розмову з Писаруком, він говорив, що Нацбанк готовий конструктивно розглянути такий підхід до порятунку банку.

Що сталося і чому НБУ відмовився, я сказати не можу. Але оскільки одна із сторін не відмовилася, то експеримент, який ми хотіли провести, щоб не пустити під ніж цей та інші банки, а спробувати знайти конструктивний вихід із ситуації за умови, що власник не ховається, а несе живі гроші, на жаль, тоді не вдався.

Протокол щодо VAB Банку дійсно був підписаний?

Протокол був точно, я його підписував як міністр фінансів. На жаль, зараз у мене немає цього документа. Чиї підписи там стояли? Бахматюка підпис точно був. Поставили підписи представники Нацбанку і прем'єр-міністр, точно стверджувати не можу, мені здається, що так.

А згаданий вище невдалий експеримент якимось чином передбачав передачу проблемних активів у bad bank чи це інша історія?

Ні, це інша історія. Наскільки я пригадую, потім з'явилася ідея не знищувати VAB банк, спробувати приєднати його здорову частину до Укргазбанку, надавши відповідне фінансування як з боку Бахматюка, так і з боку держави, капиталізувавши додатково Укргазбанк, щоб він попрацював і з пасивами, і активами банку.

Бахматюк брав на себе зобов'язання не тільки принести 200 млн доларів, але і обслуговувати всі позики своїх компаній, які працювали в банку, очевидно, з певною реструктуризацією цих зобов'язань. І якщо б здійснився і такий варіант, ми могли б не втратити банк.

А головне, ми б могли отримати досвід і певний механізм, щоб показати іншим власникам банків, тієї частини з них, хто сумлінно хотів врятувати свій банк, що така можливість є і можна нею скористатися за умови, що власник не буде тікати від відповідальності, а запропонує якісь кроки. До честі Бахматюка, він постійно звертався до Міністерства фінансів, Національного банку та уряду, він нікуди не ховався, а робив різні пропозиції, як врятувати спочатку VAB Банк, а потім і "Фінансову ініціативу".

Фонд гарантування вкладів фізосіб, як зазначено на його сайті, в 2014-2016 роках взяв у Мінфіну і НБУ близько 80 млрд грн кредитів. Тепер їх потрібно повертати. Але як правильно це зробити? Розпродати активи боржників через Нацагентство з розшуку та управління активами (АРМА) чи реструктуризувати борги?

Тут у мене немає відповіді. Я погано обізнаний у тому, які методи продажу активів зараз у Фонду гарантування вкладів. Але бачу, що вони намагаються робити все максимально прозоро, знаю, що вони залучали хорошу експертну допомогу від наших західних партнерів, які намагалися їм розповісти, як максимально ефективно продати ці активи.

Акцентую на одному. Я читав інтерв'ю Олега Бахматюка та зауваження до нього силовиків і НБУ. Я згоден з наступним: одна справа продати завод або інший актив як металобрухт, як майданчик для забудови і т. п., коли він має меншу вартість, інша справа - спробувати прийти до згоди з власником банку, який готовий відновити діяльність тих чи інших активів, і надалі продати це за зовсім інші гроші. Наприклад, лікеро-горілчаний завод в Івано-Франківську працював, давав певні прибутки, а сьогодні його розглядають як купу металобрухту і оцінюють відповідно, хоча досить новий завод.

Я переживаю, що якщо зараз відбудеться банкрутство найбільшого агрохолдингу держави ("Укрлендфармінга", - ред.), то буде та ж сама історія. У нас на сьогодні є агрохолдинг, який виробляє величезну кількість аграрної продукції. Це найбільший гравець на ринку України і за кордоном.

Наші Фонд гарантування вкладів і правоохоронці добре (і не дуже добре) навчилися наздоганяти боржників, але управляти активами як бізнесом ніхто з них не вміє. Щоб не вийшло так, що завтра ми будемо продавати техніку, елеватори, які позаростають бур'яном просто як металобрухт, і знищимо живий бізнес.

Тому ми в 2014 р. виходили з логіки, що якщо є мінімальна можливість врятувати той чи інший банк, якщо власник не ховається, а готовий надати реальний ресурс для його порятунку і підтримки, то треба цим скористатися, а не діяти формально: банк у поганому стані - геть з ринку.