Олександр Бородиня: "На ринку України існує дуже жорстка, недобросовісна конкуренція контрабандного імпорту"
Читайте також: В Україні масово фальсифікується інформація по взуттю, - Олександр Бородиня
РБК-Україна: Олександр Григорович, хотілося б почати з підсумкових показників за останній рік. Наскільки Ви задоволені розвитком галузі за минулий період?
Олександр Бородиня: Згідно з офіційною статистикою імпорт взуття в Україну (середньомісячний) починаючи з другого півріччя минулого року, впав у десять разів.
РБК-Україна:!?
Олександр Бородиня: Ви здивовані? Я теж. Тим не менш, зверніть увагу на цифри: середньомісячний імпорт 10 млн пар у 2010 р., приблизно таким же він був і в першому кварталі минулого року - 9-11 млн. Але раптом впав, мало не до нуля: у червні - менше мільйона, далі 2 мільйони, потім в кінці року знову менше мільйона. Виходячи з цих даних, виходить, що імпорт дійсно впав у 10 разів.
РБК-Україна: Судячи з вашої риторики, Ви в це зовсім не вірите...
Олександр Бородиня: Не вірю. Оскільки якби це сталося, то наші українські взуттьовики це б одразу відчули. Тобто в Україні настав би дефіцит взуття. Адже імпорт, на сьогоднішній день, складає близько 80% внутрішнього ринку.
Але цього не сталося. Більш того, взуттьовики наші постійно відчували тиск, конкуренцію імпортних товарів і.т.д. І останні дані Держстату тільки підтверджують їхні слова. Адже, якщо в січні-лютому збереглася та ж динаміка в районі двох мільйонів пар щомісяця. Потім раптом у березні вона зросла до 8 мільйонів (тобто в чотири рази зріс середньомісячний імпорт) і у квітні ця динаміка продовжилася, і імпорт становив 12 млн пар, що було більше середньомісячного імпорту в 2010 році.
По темі: У 2011 р. в Україну легально імпортовано на 58,7% взуття менше - 50,4 млн пар
Фактично відбувається наступне: як тільки митниця починає намагатися контролювати митну вартість імпортного взуття цей показник одразу зростає до 10-12 доларів за пару (що теж мінімум в 2-3 рази нижче реальної ціни) і відповідно зростають бюджетні платежі при розмитненні (33% від ціни ), які платити неохота. Вихід простий - контрабанда. У цьому випадку статистика показує різке зниження імпорту! Офіційних платежів - нуль. Неофіційних - не знаю, за руку не ловив.
Як тільки митниця знижує контроль за митною вартістю, тоді взагалі "шоколад" - задекларував вартість в десять разів менше реальної, податки, відповідно, без ризиків теж в десять разів менше! Це "сірий" імпорт. У цьому і суть недобросовісної конкуренції.
РБК-Україна: Ви говорите про контрабандне ввезення?
Олександр Бородиня: Так. Це була чиста контрабанда. Адже "сірий" імпорт хоч якось фіксується в статистиці, а чорний імпорт - ні. До речі, скаржилися китайські виробники, що у них зменшилися продажі взуття в країни СНД, і в Україну теж. Але не в 10 разів! Фактично, починаючи з цього року, відновився масовий імпорт взуття.
І при цьому нас взуттьовиків особливо насторожує ситуація з митною оцінкою. Якщо в минулому році митниця намагалася контролювати митну вартість (базу оподаткування - головний показник з якої суми платити податком на імпорт взуття) - середня митна вартість піднялася в кінці року, навіть на початку цього року до 10 доларів за пару, що знову ж таки не відповідає реальній ціні взуття. Але при такій вартості можна було хоча б у перспективі говорити про конкуренцію.
То пізніше цей показник просто обвалився, і вже, скажімо в квітні-травні, митна вартість пари наблизилася до 4 доларів. Це говорить про те, що на ринку України існує дуже жорстка, недобросовісна конкуренція контрабандного імпорту. Або "сірого" імпорту.
Читайте також: Україна щорічно продає країнам ЄС продукції легкої промисловості на суму понад 1 млрд дол
Тому, що якщо митниця пропускає взуття по чотири долари за пару - фактично це та сама контрабанда. Тому, що це ввезення імпорту, з ним - й сплата податків. У той час, коли наші підприємства природно платять податки. З аналізу організацій, які торгують і імпортним та українським взуттям, вони все однозначно говорять, що купівельна спроможність населення України - здорово впала. Люди просто або перестали ходити у взуттєві магазини, або ходять рідше.
РБК-Україна: А на скільки впала?
Олександр Бородиня: Складно сказати, у мене таких даних немає. Судячи з наших даних - це не на кілька відсотків. Хоча, якщо подивитися офіційні дані Держстату по виробництву взуття - вони залишаються на рівні минулого, позаминулого років. І в середньому за рік в Україні буде вироблено, за офіційними даними статистики, близько 24 млн. пар взуття. Я не вірю цим даним.
РБК-Україна: І скільки за вашими даними буде вироблено?
Олександр Бородиня: Насправді, в нормальний рік українська промисловість виробляє 25-30 мільйонів пар взуття на внутрішній ринок. Плюс 10 мільйонів на експорт. Експорт враховується без проблем, не думаю, що там є якісь невраховані обсяги. А ось на внутрішньому ринку....
По темі: В Україні щорічно продається 30 млн пар взуття вітчизняного виробництва
І справа не тільки в "сірому виробництві". Просто достатньо фірм працюють на спрощеній системі оподаткування, яка не передбачає звітність в натуральних показниках. У гривнях звітують, а в натуральних показниках - ні. Тому мені не відомі методики, за якими Держстат рахує обсяги виробництва взуття в Україні. І як вище казав, я цими даними не вірю.
РБК-Україна: Осінній тренд? Скільки може бути українського взуття продано?
Олександр Бородиня: Взагалі в економіці (з експорту) тенденції тривожні. Враховуючи те, що постачаємо багато взуття в ЄС, враховуючи ту кризу, про яку нам говорять по ТВ, це впливає і на ємність європейського ринку взуття. Але все-таки думаю, що по експорту обсяги не скоротяться. Якщо і буде - то не таким катастрофічним. Експорт буде стабільним - близько 10-11 мільйонів пар ми експортуємо.
Читайте також: Україна в 2011 р. експортувала на 7% більше взуття - 13,2 млн пар
Що стосується українського виробництва - є дуже тривожні тенденції: зниження купівельної спроможності населення, відновлення недобросовісної конкуренції. Я не кажу про те, що нас імпорт лякає сам по собі. Нас турбує недобросовісна конкуренція. Це здорово б'є по взуттьовиках. Весняний сезон цього року був середнім. Осінньо-зимовий період покаже. Але перші тенденції такі, що запаси взуття осінньо-зимового асортименту минулого року в роздрібній торгівлі та в оптовиків ще досить значні. Це зменшує їхні апетити на взуття, вироблене в цьому році. Про цифри говорити дуже складно зараз....
РБК-Україна: Причина?
Олександр Бородиня: Дай Бог, щоб зберегли обсяги минулого року. Як говорять багато підприємств, ситуація погана.
РБК-Україна: Погана, в якому плані? Чого варто побоюватися, до чого готуватися?
Олександр Бородиня: Попит на якісне взуття в Україні зменшується. Саме на якісне. Фізичний обсяг взуття скорочується завжди незначно. Люди не будуть босоніж ходити - взуття зношується. Потреба в продажах на ринку не сильно коливається, але на якісне взуття тенденції тривожні. Люди починають заощаджувати, ризикуючи купувати більш дешеве взуття, сподіваючись, що воно буде носитися. Таким чином, вони пару взуття купують, але воно не виправдовує очікувань, не служить хоча б один сезон. Але гроші витрачені - вдруге людина в магазин не прийде. Таким чином, вона сама постраждала, і постраждав наш український взуттьовик.
Ще одна тенденція - тенденція масового обману покупців, що стосується якості взуття.
Сьогодні йде просування ідеї виготовлення взуття з синтетичної шкіри - начебто вона дуже навіть не погана і може бути трохи дешевше. Тому намагаються переконати споживача, що взуття із синтетики - це добре. Це не може бути добре.
Всі країни виробляють та купують взуття з синтетики. Але це взуття або для дуже бідних, або взуття, якесь спеціальне, де потрібна синтетика. Замінити природні властивості натуральної шкіри не може жодна синтетика. Люди це розуміють і неохоче купують синтетику, але їх просто обманюють.
Читайте також: В Україні виробляється 1 пара взуття на 20 дітей, - Укршкірвзуттяпром
Наприклад, як людина відрізняє натуральну шкіру від синтетики? По зрізу. Якщо волокниста структура на зрізі - значить це шкіра.
РБК-Україна: Синтетика - це "кожзам"?
Олександр Бородиня: Так. Це як казали раніше шкірозамінник. Є два види "кожзаму": є штучна шкіра, а є синтетична. Чим вони відрізняються?
Штучна шкіра, це та, що йде на сумки. Це тканина, покрита полімерною плівкою - дермонтін.
Синтетика, споживча шкіра - це монолітна структура в якій немає явно вираженої тканинної підкладки. Це пластик, вилитий у плоскому вигляді. Може мати пористу структуру, мати покриття зовнішнє, що на 100% повторює натуральну шкіру. Може мати навіть шкірні волокна, які додають в структуру синтетичної шкіри. Тобто пил від виробництва шкіри - волокна один-два міліметри - трішки додають в синтетичну структуру для того щоб досягти більш міцних показників.
Але, зрозумійте, з точки зору гігієни ніяка синтетична шкіра не забезпечить того, що натуральна шкіра. Крім того, що шкіра дихає, там є ще спеціальна структура по природі, піт виділяється із шкіри назовні, але вода в організм не надходить. За рахунок спеціального розташування каналів у шкурі, цей процес зберігається навіть після того як шкіру зняли з тварини. І нехай їхня ефективність не така як на живому організмі, але в той же час, в волокнистій структурі шкіри ці канали залишаються.
Другий момент. Шкіра натуральна має таку особливість - формуватися під ваші мозолі. Ось ви ж зустрічали розтоптане взуття, це трапляється коли взуттьовик погано зробив взуття. Він повинен був у виробництві прибрати зайві здатності шкіри розтягуватися, розтоптуватись. Для комфортного взуття необхідно залишати 5-7% від початкової здатності шкіри розтягнутися.
Якщо залишити 20% - буде те, що ми бачили - взуття розтопчеться. Але якщо залишити 7%, то воно буде тримати форму і під ваші кісточки і мозолі воно прийме потрібну форму. І збереже її в майбутньому.
Згадайте своє відчуття, коли вам доводилося одягати чуже взуття... Ви відчуваєте, що воно чуже. А все, тому що це взуття придбало форму під ногу, стопу людини. Ось цей той унікальний природний ефект, який жодне синтетичне взуття не може повторити. Синтетична взуття працює як гума - де більша "гулька" - там більше і тисне.
Другу частину інтерв'ю читайте в п'ятницю, 12 жовтня ц.р.
Розмовляв Олексій Біловол
