Олександр Бородиня: "Мінімальна собівартість якісного легкого взуття з натуральної шкіри така, що ціна в магазині не може бути нижче 50-60 доларів"
Читайте також: В Україні масово фальсифікується інформація по взуттю, - Олександр Бородиня
РБК-Україна: Олександр Григорович, рік тому ми з Вами в розмові підняли питання про реалізацію програми "Виробник з надійною репутацією", її доля? Коли можна буде бачити на прилавках взуття з таким відмітним знаком?
Олександр Бородиня: Ми просуваємо цю ідею. На сьогодні вже є 10 торгових марок, які підходять за критеріями і погодилися брати участь в цьому проекті. До осені вже з'являться коробки з написом: "Виробник з надійною репутацією". Будемо даний проект просувати.
РБК-Україна: Ви вже визначилися з етапами просування? Чи все ще тільки знаходиться в стадії попередніх переговорів?
Олександр Бородиня: Коли взуття з таким знаком з'явиться в магазинах будемо проводити прес-конференції, круглі столи та інформувати покупців про суть проекту. Загалом, робити все, щоб підвищити конкуренцію на ринку. Тому що, коли людині "впарюють" синтетику... Адже зовні відрізнити синтетику від взуття з натуральної шкіри досить складно ... і виходить, що деякі виробники, у тому числі й українські, роблять взуття цукерками на прилавку, але носити його... І загалом, покупець виявляється розчарованим.
По темі: У 2011 р. в Україну легально імпортовано на 58,7% взуття менше - 50,4 млн пар
У чому суть. На прилавку стоять дві однакові за зовнішнім виглядом, дизайном, пари взуття. Але ціна однієї може бути на 100-150 гривень нижче. Часто покупець "клює" на меншу ціну, розраховуючи, що йому пощастить купити якість, але дешевше. Цього не відбувається. А в результаті страждає і покупець, і виробник якісного взуття.
РБК-Україна: Це загальні слова. Намалюйте хоча б приблизний макет, з яких складових складається виробництво якісного взуття в Україні? І яка мінімальна собівартість, наприклад, виробництва звичайних туфель, без "наворотів"?
Олександр Бородиня: Складно... Не може коштувати 100 гривень виробництво якісного взуття (туфель).
РБК-Україна: А скільки може?
Олександр Бородиня: Будемо виходити з шкіри: метр якісної шкіри коштує 30 доларів, і то це дешево, зараз це вже набагато дорожче, - від 30 до 50 доларів за метр. На черевики (не чоботи зимові) піде третина метра, приблизно 33 дециметри, натуральної шкіри - це 10-15 доларів. Плюс натуральне хутро, яке коштує мінімум від 50 доларів за метр: на пару взуття піде приблизно 20 дециметрів натурального хутра - п'ята частина - ще 10 доларів. Разом виходить мінімум 20 доларів коштує гарна шкіра і хороше хутро. Це не брендове взуття. Плюс підошва...
РБК-Україна: Підошва скільки?
Олександр Бородиня: 3-5 доларів пара гарної підошви з хорошим каблучком, який не ламається. Це теж важливо. Може менше, а може бути і більше. Разом - 20+3=23 долари. І мова йде тільки про основні компоненти.
Плюс ще проміжні деталі - підносок, задник, які забезпечать стійкість, клей, обладнання. Я вже казав, що машина для прибивання каблука коштує, як хороший Мерседес. Без цієї машини виготовити жіноче взуття, в якому жінки могли б ходити - неможливо. Вручну каблук не приб'єш.
Читайте також: Україна щорічно продає країнам ЄС продукції легкої промисловості на суму понад 1 млрд дол
Вартість роботи у виробництві пари якісного взуття - до 15 доларів. Інші речі - електроенергія, приміщення... Разом ми мінімум виходимо на 40 доларів вартість виробництва, але це при найскромніших прикидках. Плюс хоча б 5-10% прибутку, плюс витрати оптовика і магазину. Загалом не виходить менше - 60 доларів, а легкого взуття, на тоненькій підошві, без натурального хутра - 50 доларів.
РБК-Україна: Тобто 50-60 доларів - це мінімальна планка?
Олександр Бородиня: Я хочу ще раз уточнити суть складності вибору між якісним та неякісним взуттям. Що прямо впливає як на конкуренцію на внутрішньому взуттєвому ринку, так і на обсяг ринку, а відповідно, на прибутки і збитки українських виробників взуття.
Я розумію людину, яка прийшла в магазин, і купує, скажімо, хліб, або сметану: спробував - не сподобався, і наступного разу ти його не купуєш. Але там невеликі витрати, тобто раз обпікся і все.
Коли ти приходиш у взуттєвий магазин - ти бачиш сотні моделей, мінімум десяток торгових марок, і кожного разу стоїш перед дилемою: а що ж вибрати? Людина зовні не може визначити якість взуття. Багато хто каже: доторкнись, понюхай - натуральна шкіра тепліша. Не вірю цьому. Це неправда. Там обдурити дуже просто. В синтетичній шкірі використовуються ті ж матеріали для покриття, що і в натуральній шкірі.
Так от люди, які обпалюються на цьому, часто мені ставлять питання: яка мірка? Напевно, ціна, оскільки якісне взуття не може коштувати дешево. Питають, а скільки ж якісне взуття має коштувати?!
РБК-Україна: І скільки?!
Олександр Бородиня: Ось я приблизно такі суми і цифри називаю. Хоча варіації можуть бути різні. Але справа в тому, що ця інформація, ці інтерв'ю не тільки споживачі прості слухають, але й ті, хто торгує взуттям, в тому числі і синтетикою...
І вони потім роблять маркетинговий хід. Я сам це бачив, коли на взуття з синтетики в магазині, в районі метро "Льва Толстого", в центрі міста, ціна 1600 гривень! Потім вона була перекреслена і зі знижкою пропонувалася за 1000 гривень. З клейонки і дермонтина зроблені чоботи - ціна їм червона 350 гривень. Але "впарюють", продавалась і люди купували. Бачать, що дороге взуття, значить має бути якісне.
По темі: В Україні щорічно продається 30 млн пар взуття вітчизняного виробництва
Обман. Він існує у всьому світі. Коли ми купуємо телевізор Samsung або іншої відомої торгової марки, ви розумієте, що це торгова марка. Бренд. І вони не підсунуть вам нічого поганого. За свою репутацію вони переживають. Тому людина, купуючи ось такого плану вироби, орієнтується на фірму. У взутті це неможливо, оскільки дуже багато фірм. І дуже мало в Україні (та й в усьому світі) розкручених торговельних марок, які були б впізнаваними торговими брендами. Тому ми і пішли по цьому шляху - "Виробник з надійною репутацією" - для кращих українських фірм.
РБК-Україна: Не можна оминути тему конфіскату. Останнім часом, зокрема по Києву, почався масовий продаж взуття з інтригуючою вивіскою - "конфіскат"? Де візуально дуже непогане взуття, і за ціною в 1,5-3 рази нижче, ніж в магазинах?
Олександр Бородиня: Ми намагалися розібратися із цим словом. Це дуже закрита тема. Інформація варіюється від того, що це дійсно конфіскат, до того, що це чисто контрабандне взуття, яке продається через фірму, що носить назву - прізвище свого власника. І прізвище цього власника звучить "Конфіскат". Ось так.
Судячи по тих цінах, по яких продається ця продукція, та відгуках про якість цієї продукції, за пару тижнів це взуття перетворювалося в ніщо. Може бути через місяць. Боротися з цим можна тільки тим, щоб розповідати людям, що "дешева рибка - погана юшка".
РБК-Україна: А наскільки вони на ринок впливають? Конфіскат, Секонд-Хенд...
Секонд-Хенд на ринок взуття не дуже впливає... Там, як кажуть фахівці, маса захворювань від грибків до сифілісу. Є аналізи фахівців-медиків в цьому питанні. І вони говорили однозначно: ніяка обробка хімчисткою не може вивести з ношеного одягу якісь хвороби, які там зберігаються.
Читайте також: Україна в 2011 р. експортувала на 7% більше взуття - 13,2 млн пар
Щодо взуття Секонд-Хенд однозначно скажу, що в ношеному взутті 100% зберігаються різні грибки і болячки. Їх неможливо видалити ніякою хімчисткою, тільки спалити це взуття. У взутті є маса прихованих поверхонь, порожнин. Три-чотири складних комплекти матеріалу, під які проникає все що завгодно. Тому купувати на Секонд-Хенді взуття - це взагалі кошмар... Але це не давить так на ринок споживчий...
РБК-Україна: І як нам все ж зламати тренд "українське взуття = неякісне взуття"? Чому немає довіри? Чому навіть на ментальному рівні до московського взуття більше довіри, ніж до дніпропетровського, харківського..?
Олександр Бородиня: А з чого ви взяли що московського?! У нас московської взуття на ринку України практично немає.
РБК-Україна: Як немає?
Олександр Бородиня: Так. Я авторитетно заявляю, що з Росії в Україну взуття практично не імпортується.
РБК-Україна: Чому?
Олександр Бородиня: Не конкурує. По перше: за цінами не конкурує. По-друге. За якістю теж. Якість взуття багатьох українських фірм, всупереч стереотипам, дуже висока. Конкурувати з Україною може, певна кількість польського взуття, яке не брендове, але якість там нормальна.
За брендовою якістю найкраще італійське взуття - якщо не азіатська підробка. Зарплата та й податки в Італії вище... Тому за ціною вони не конкурують. Якщо це італійське взуття - мова йде про 3 тисячі гривень і вище, якщо польське - то вже помітно нижче. Різні цінові ніші.
Читайте також: В Україні виробляється 1 пара взуття на 20 дітей, - Укршкірвзуттяпром
Конкурент українського взуття тільки Китай. І не за якістю. Є певна кількість китайського взуття, про яке говорять "дорогий Китай". Воно виробляється під італійськими брендами. І воно досить дорого продається, починаючи від 1,5-2 тис. гривень за пару.
Недобросовісно конкурує за рахунок низької якості і "сірого" ввозу тільки азіатське взуття. Російського взуття на українському ринку практично немає. І коли ми говоримо, що це московське, ленінградське - це все обман. Це на 100% азіатське взуття. Причому крім Китаю, свої ніші окупували В'єтнам і Малайзія. До речі вже є багато випадків, коли продаючи азіатське взуття, його представляють як українське. Це важливий штрих підвищення репутації нашого взуття.
Розмовляв Олексій Біловол
