Акциз розбрату: як Кабмін втрутився у переділ тютюнового ринку

Курців у наступному році очікує чергове підвищення вартості сигарет. Кабінет міністрів, всупереч домовленостям з тютюновими компаніями, запропонував Верховній раді переглянути ставки акцизів на сигарети з урахуванням інфляції. До того ж Мінфін має намір наступні шість років розраховувати акцизні платежі з урахуванням підвищувального коефіцієнту, щоб продавати сигарети за ціною нижче суми податків стало невигідно. Але у такому разі дешеві сигарети будуть дорожчати швидше, ніж більш дорогі марки, попереджають противники цієї ідеї. Докладніше про те, як ініціатива Кабміну розколола тютюнових виробників на два табори – у матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів вирішив додатково проіндексувати ставки акцизів, в тому числі і на тютюнову продукцію, на 9%. Це передбачено законопроектом №9085, який Кабмін вніс до парламенту разом з держбюджетом на 2019 рік.

Але виробники сигарет наполягають, що щорічного збільшення специфічної ставки акцизу на 20% до 2025 року, як це закріплено у Податковому кодексі, достатньо, щоб компенсувати інфляційні втрати держбюджету. Тепер, за оцінками виробників, ставки акцизного податку у наступному році сукупно зростуть майже на 31%, що згодом відіб'ється і на ціні сигарет у роздробі.

"Додаткове підвищення ставки - заплановані 20% плюс індексація на 9% - кумулятивно дають 30,8%, що призведе до ще більшого зростання ціни. Підвищення акцизу на 20% призведе до подорожчання пачки сигарет у середньому на 5 гривень, а 9% - додатково на 2-3 гривні", - пояснив РБК-Україна керівник групи взаємодії з органами державної влади компанії JTI Україна Андрій Фіта.

Кабінет міністрів не обговорював з галуззю перерахунок ставок з урахуванням інфляції, запевняють у тютюнових компаніях. І це при тому, що індексація ставок з цього року необов'язкова, нагадав Андрій Фіта. Пішовши на індексацію, на його думку, влада "не врахували реальну картину по галузях". "Тільки у минулому році був прийнятий восьмирічний план підвищення акцизу (на 20% щороку, - ред.). Якщо його намагаються поміняти у перший же рік існування, то про яку прогнозованність ринків можна говорити?", - обурюється Фіта.

Начальник відділу по роботі з державними органами British American Tobacco Ukraine Юрій Рилач також упевнений, що план індексації специфічної ставки акцизу на 20% з 2018 по 2025 рік не вимагає перегляду. "План підвищення ставок і так перекриває існуючі темпи інфляції, оскільки 20-відсоткове збільшення ставок саме по собі істотно вище прогнозованої інфляції урядом – дев'ять відсотків у 2018 році і десять відсотків 2019 року", - пояснив виданню Рилач.

"Тіньові" ризики

Табачники також апелюють до того, що плани Кабміну йдуть врозріз з принципом стабільності податкового законодавства. Згідно йому, податкові зміни не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Втім, чиновники і раніше ігнорували цю норму Податкового кодексу, неодноразово змінюючи ставки податків у кінці року, щоб перекрити "бюджетні дірки".

Підвищивши ставки занадто високо, чиновники спровокують зростання тіньового ринку сигарет, побоюються виробники. "У даному законопроекті не враховуються ставки акцизу в сусідніх з Україною країнах, що може призвести до суттєвого збільшення обсягів незаконного ввезення на митну територію України тютюнових виробів з країн, де ставки оподаткування нижче", - підкреслив Юрій Рилач. Крім того, на його думку, зі збільшенням податкового тиску на легальні компанії також посиляться "конкурентні" переваги "тіньових" виробників.

Директор з корпоративних зв'язків Philip Morris в Україні, Кавказі та Молдові Наталія Бондаренко, посилаючись на дані дослідження TNS Україна, зазначила, що частка незаконної торгівлі тютюновими виробами за шість місяців 2018 досягла 3,5% від обсягу ринку порівняно з 2,3% у 2017 році. "Зростання акцизів на 30% збільшує привабливість нелегальних сигарет для споживача", - сказала Бондаренко РБК-Україна.

Дещо інші дані наводить Андрій Фіта, вказуючи, що рівень нелегальної торгівлі у 2018 році зріс до 4,5%. Це, за його оцінками, коштувало держбюджету близько 2 млрд гривень. До того ж, як уточнив Юрій Рилач, за 7 місяців 2018 року обсяг реалізації тютюнових виробів скоротився майже на 23% порівняно з таким же періодом минулого року. Через це надходження від сплати акцизу впали майже на 10%, чого раніше не траплялося, запевняє Рилач.

"Мінімальні ціни" на сигарети

Перегляд ставок акцизів на тютюнову продукцію – не єдина причина, чому сигарети наступного року можуть подорожчати. На початку вересня Кабмін схвалив законопроект зі змінами до Податкового кодексу щодо запровадження так званого фіскального механізму. Норми цього документа, як вважають чиновники, не дозволять виробникам продавати сигарети за цінами нижче, ніж суми податків, належних до сплати з кожної пачки. У Раду проект Кабмін ще не вніс.

Як буде працювати фіскальний механізм? Починаючи з наступного року і до кінця 2024 року, до мінімального акцизного зобов'язанням буде застосовуватися коефіцієнт 1,4, якщо роздрібна ціна пачки сигарет виявиться меншою, ніж мінімальний акциз, помножений на коефіцієнт 1,65. Тобто, цей коефіцієнт (1,65) застосовується лише для того, щоб зрозуміти, чи не занижує виробник тютюнової продукції її вартість. Якщо, наприклад, пачка сигарет коштує 30 гривень, а мінімальний акциз, помножений на 1,65, перевищує цю суму, то у такому разі мінімальний акциз для виробника буде розраховуватися з урахуванням коефіцієнта 1,4.

Цим же проектом закону пропонується обмежити зниження цін на сигарети у роздробі не більш ніж на 5% від ціни, вказаної на упаковці. В іншому випадку, продавцям сигарет доведеться заплатити штраф у розмірі 100% вартості наявних сигарет, але не менше 10 тисяч гривень.

Ця урядова ініціатива розділила галузь на два табори. Виробники більш дешевих марок сигарет категорично проти введення фіскального механізму, тоді як компанії, що виробляють більш дорогу продукцію, виступили за.

"Фактично відбулася цінова змова між трьома великими тютюновими компаніями, які контролюють 75% ринку. З допомогою уряду і Міністерства фінансів вони вводять мінімальні ціни. Разом з підвищенням на 31% це буде означати, що найдешевша легальна пачка сигарет в кіоску буде коштувати 36 гривень. Дешевше легальних сигарет в Україні не буде", - заявив РБК-Україна директор з корпоративних та правових питань Imperial Tobacco в Україні, Молдові та країнах Кавказу Олег Стрекаль. На його думку, фіскальний механізм, запропонований урядом, суперечить європейському законодавству.

Якщо Кабміну вдасться реалізувати свою ідею, то максимальне зростання цін відбудеться саме в низькому ціновому сегменті, запевняє Стрекаль. За його оцінками, у разі введення фіскального механізму для тих, хто курить недорогі сигарети, ціна пачки зросте на 8-12 гривень, тоді як для курця більш дорогих брендів - всього на 5 гривень.

"Фіскальний механізм змушує виробника дешевих сигарет підвищувати ціни більше, ніж те потрібно при звичайному підвищенні акцизу. Зазвичай акциз поступово переводиться у ціну пачки, щоб не було шоку для споживача. У дорогих і преміальних брендів так і буде. У нижчому сегменті зростання буде одномоментне, інакше доведеться платити на 40% акцизу більше", - прогнозує представник Imperial Tobacco.

Якщо обидва законопроекти - про індексацію ставок і про фіскальний механізм, будуть прийняті, вони, як вважає Олег Стрекаль, "фактично покладуть кінець легальному ринку тютюну в Україні".

"Це буде урочисте відкриття тіньового ринку в Україні. Масовий споживач таку ціну і різкий стрибок не потягне. І він буде палити те, що дешевше. А дешевше - це нелегальний продукт. Нелегальний ринок потихеньку росте, і такі законодавчі ініціативи дадуть йому потужний поштовх", - обурюється співрозмовник.

За його словами, компанія вже виявляє підробки своїх брендів сигарет, які робляться на тимчасово окупованих територіях. "Вони вже навіть підробляють короба під нас, а не тільки пачки і сигарети. Роблять "чисто під фірму". Придністров'я стоїть на всіх парах, Молдова "б'є копитом". Все готується до того, щоб заходити в Україну після введення фіскального механізму", - впевнений Олег Стрекаль.

На відміну від Imperial Tobacco, у JTI, British American Tobacco Ukraine і Philip Morris Ukraine ідею з фіскальним механізмом підтримали. Як пояснила РБК-Україна Наталія Бондаренко, над законопроектом півроку працювала робоча група при Мінфіні, до якої також увійшли представники індустрії.

"Ми вважаємо, що введення фіскального механізму додатково збільшить надходження до бюджету від податку на прибуток, податку на додану вартість, а також акцизного податку та в цілому позитивно вплине на ринок, ні про який перерозподіл часток компаній на ринку говорити не доводиться", - запевняє топ-менеджер Philip Morris.

З введенням фіскального механізму, наполягає Бондаренко, не встановлюється заборона на продаж сигарет нижче певного цінового рівня, а значить - і немає втручання в цінову політику компаній.

Фіскальний механізм не позначиться на діяльності виробників, що працюють легально і продають свою продукцію не нижче суми собівартості та податків, погоджується Андрій Фіта з JTI. Перераховуючи плюси фіскального механізму, Фіта вказав, що такий підхід "відповідає вимогам Угоди про асоціацію з ЄС і не обмежує свободу ціноутворення".

"Впровадження механізму сприятиме стабільному і гарантованого зростання тих надходжень в бюджет, які безпосередньо залежать від цін. І це важливо для держави. Він прив'язаний до ставок акцизного податку, застосовується автоматично, виключає людський фактор", - говорить Андрій Фіта.

У трьох компаніях, чия позиція відрізняється від Imperial Tobacco, не беруться прогнозувати, як зміняться ціни у разі введення фіскального механізму. За оцінкою Наталії Бондареко, підвищення акцизу на 30% додає до мінімального акцизу 7 гривень на кожну пачку. Але як виробники відреагують на таке зростання, у компанії не знають.

"Більше того, сьогодні відсутня дієва заборона на затоварення складів продукцією перед підвищенням податків і це дозволяє деякий час "економити" на податках. Кабмін, на жаль, поки не просуває вирішення даної проблеми", - говорить Бондаренко.

Фіскальний механізм не позбавляє виробників права вільно встановлювати будь-які ціни і не надає жодних преференцій тим чи іншим компаніям, запевняє Юрій Рилач з British American Tobacco Ukraine. "Кожен виробник буде мати право встановлювати ту ціну на продукцію, яку він вважає необхідною, при цьому створюючи запобіжник від зловживання демпінгом", - говорить Рилач.

Спроба номер два

Тютюнові компанії намагалися змінити модель сплати акцизного податку із застосуванням більш високого коефіцієнта – 1,85, ще більше року назад. Як повідомляло РБК-Україна, з подібною законодавчою ініціативою виступала група депутатів, вказуючи приблизно ту ж мету, що і зараз Мінфін – не допустити продажу сигарет за ціною нижче суми податків.

Один зі співавторів документа Олександра Кужель пояснювала виданню, що всі розрахунки і кожна цифра були узгоджені з галуззю. З чотирьох великих тютюнових компаній ідею з підвищувальним коефіцієнтом, як і зараз, не підтримала компанія Imperial Tobacco, що виробляє більш дешеві марки сигарет, ніж її три конкурента. Цікаво, що тоді цю ідею не підтримав й Мінфін.

Тепер проти фіскального механізму висловився Антимонопольний комітет, зазначивши, що прийняття урядового законопроекту може призвести до антиконкурентного ефекту для виробників та імпортерів сигарет в низькому ціновому сегменті через застосування до них додаткового податкового навантаження після введення підвищувального коефіцієнта".

Втім, як випливає з протоколу узгодження позицій до проекту (копією володіє РБК-Україна), Міністерство фінансів не врахувало зауваження АМКУ. У Мінфіні нагадали, що у другій половині 2015-2016 років між окремими виробниками сигарет велися "цінові війни", через що середня ціна пачки знизилася до рівня менше, ніж сума податків. І з цієї причини постраждали доходи держбюджету.

"У поточному році окремі виробники тютюнових виробів декларували ціни на сигарети в розмірі від 17,15 гривень до 18,58 гривень за пачку. Тобто, ціни на певні марки сигарет декларувалися на рівні нижче, ніж сума податків і вартість акцизної марки в одній пачці – 18,64 гривень", - випливає з відповіді Мінфіну на зауваження АМКУ. У міністерстві також уточнили, що таке зниження цін призводить до втрат держбюджету з податку на додану вартість та акцизного податку з роздрібних продажів.