Як абітурієнтам з Донбасу та Криму вступити в український вуз

19 травня - останній день, коли абітурієнти із зони АТО та окупованого Криму можуть зареєструватися на додаткову сесію зовнішнього незалежного освіти (ЗНО). Тільки проходження ЗНО дозволить їм вступати в будь-який вуз України. Однак вони можуть, як і в минулому році, без здачі тестування на вступних іспитів потрапити в чітко визначені внз. При цьому умови вступу для кримчан можуть змінитися у вівторок, 16 травня, парламент виділив для них 1000 бюджетних місць у чотирьох регіонах країни. Активісти критикують цей законопроект, а в Міністерстві освіти і науки підкреслюють, що поки закон президент Порошенко не підписав. Про те, що чекає на абітурієнтів з окупованих територій при вступі до українських внз  – детальніше у матеріалі РБК-Україна.

Пам'ятка для вступників

За даними Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), в цьому році для участі в основній сесії ЗНО зареєструвалося 740 людей з тимчасово непідконтрольних територій Донбасу. У минулому році таких було трохи більше тисячі осіб. Раніше директор УЦОЯО Вадим Карандій пояснював зменшення охочих здати ЗНО з цього регіону тим, що їм роз'яснили можливість вступити до вузу за спрощеною системою, без тестування. У минулому році за спрощеною системою надійшло 1008 осіб, близько 15% з них - з анексованого Криму.

Микита з Макіївки планує вступати на спеціальність "Інформаційні технології". Як розповіла РБК-Україна його мати Тетяна, найбільше він мріє вступити до КПІ. Крім того, Микита розглядає і Донецький національний університет, який переїхав у Вінницю через занадто великого конкурсу в КПІ. Щоб скористатися шансом вступити до КПІ довелося здавати ЗНО, а до цього поєднувати навчання в Макіївці з дистанційним навчанням в Києві.

"Ми сподіваємося, що у Микити не буде проблем з ЗНО, адже він завжди добре вчився, та й макіївський ліцей досить сильний. Здавати в Києві шкільні іспити за дев'ятий - одинадцятий клас теж було неважко, так як у Микити хороші знання. Ми дуже вдячні київській школі № 81 за людське ставлення та допомогу. Щоб він міг підтягнути українську мову, який у макіївській школі викладають раз в тиждень, я купила йому в Києві книги для підготовки до ЗНО", - поділилася Тетяна. За її словами, зовнішнє тестування вирішили здавати в основну сесію ЗНО, яка триватиме з 23 травня по 16 червня. Жінка додала, що у так званій ДНР іспит, аналогічний ЗНО, поставили на ті ж дати, щоб випускники вибирали, куди їм вступати.

За оповіданням Тетяни, найважче було не з навчанням та іспитами, а з перетином блокпостів та отриманням паспорта. "Паспорт було важко отримати. На блокпосту було багато питань з обох сторін. Коли Микита в'їжджав в Україну, щоб подати документи на паспорт, питали чому його немає. На зворотному шляху цікавились, навіщо він їде в Макіївку, коли можна залишитися в Україні. Вже коли їхав з Макіївки забирати паспорт, нам по телефону сказали серію, і на блокпосту нам повірили", - розповіла Тетяна. Відправляти сина в інститут до ДНР не було навіть у думках. "По-перше, хочеться, щоб дитина була в безпеці, там, де діють закони. По-друге, з часів АТО в інститутах Донецька дуже впала якість освіти, студенти беруть всіх підряд. Та й куди потім піти з дипломом ДНР?", - резюмує жінка.

Нагадаємо, що для здачі ЗНО разом з усіма, абітурієнтам із зони АТО і Криму треба було заздалегідь пройти навчання дистанційно або екстерном в одній зі шкіл на підконтрольній території. В кінці навчального року їм також доведеться приїхати в школу, щоб пройти річне оцінювання та державну підсумкову атестацію. Підсумкову атестацію за дев'ятий і одинадцятий класи можна здати в один рік і отримати атестат про повну середню освіту. Для жителів непідконтрольних та окупованих територій, не встигли здати іспити в основну сесію, зможуть пройти тестування додаткової сесії, з 3 по 12 липня. Здати його можуть навіть ті, у кого немає українського паспорта. Вже після цього вони можуть поступати на бюджет в будь-який вуз України на рівних умовах з усіма.

Тим, хто отримає низькі бали, не варто впадати у відчай, адже у них буде шанс вступити за спрощеною процедурою. У такому випадку їм потрібно написати заяву в освітній центр і подати туди освітню декларацію. У ній потрібно вказати оцінки, які були у школі за місцем проживання. Як пояснюють у міністерстві освіти і науки, доводиться вірити учням, тому що освіта в самопроголошених ЛНР і ДНР - нелегітимне. Після цього досить здати один іспит у потрібний вуз зі списку тих, які приймають студентів за спрощеною системою.

По "спрощенці" можуть вчинити й учні без атестата або вони пройшли ЗНО в 2016-му році. Для цього потрібно звернутися в один з освітніх центрів "Крим - Україна" або на "Донбас - Україна", в залежності від місця проживання. Освітні центри будуть працювати з 19 червня по 30 вересня 2017 року.

Існуючу систему для абітурієнтів з Криму потрібно вдосконалити, заявив РБК-Україна експерт з утворення громадського центру "Альменда" Олег Охредько. За його словами, учням, які здають ЗНО, доводиться здавати близько 25-ти іспитів за 9-11 класи школи, а це велике навантаження. У той же час, абітурієнти, що надходять за спрощеною системою, можуть обрати для вступу лише один вуз, і це ставить їх в нерівні умови. Охредько додав, що абітурієнтам-кримчанам і так нелегко, адже окупаційні власті на них тиснуть. "У Севастополі в цьому році будуть збирати дані дітей, які вступають в українські внз. Наприклад, в минулому році з такими дітьми та їх батьками проводила бесіди ФСБ. Не варто забувати, що участь у екзамені з історії України може розцінюватися там як заклик до порушення територіальної цілісності російської держави. За законом Ярої за це загрожує кримінальна відповідальність",- уточнив експерт.

Одна з важливих проблем абітурієнтів із зони АТО, в тому, що в школі вони дуже мало вивчають історію України та українську мову. Це ставить їх в нерівні умови з іншими вступниками, розповіла РБК-Україна юрист громадської організації "Донбас SOS" Марія Красненко. Її слова підтверджують і в МОН. За відомостями з непідконтрольних територій Донбасу і Криму, програму з української мови там дуже сильно урізали. "В багатьох школах в зоні АТО залишили лише один спільний урок з мови та літератури раз в тиждень. Виходить, що на кожен з цих предметів відводиться половина академічної години. Історію України там зовсім не проходять. У Криму тільки в одній школі вивчають українську мову", - зазначила в коментарі РБК-Україна головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти відомства Ольга Малишева.

З-за слабкої інформаційної кампанії Міносвіти багато дітей з окупованих територій як і раніше не знають про свої можливості, додала Красненко. Вона впевнена, що кількість внз, куди вступники можуть вчинити по "спрощенці" необхідно збільшити. "Зараз за спрощеною системою можна надходити, в основному, в переміщені з непідконтрольних територій внз. Там є ряд проблем: не вистачає матеріального забезпечення, іноді в них неповний педагогічний склад, деякі навчальні заклади не змогли перевезти свої бібліотеки. Потрібно працювати над тим, щоб одинадцятикласники із зони АТО могли надходити за спрощеною системою у всі вузи", - підкреслила Красненко. Зараз абітурієнти із зони АТО можуть надійти тільки у 15 внз за спрощеною системою. Красненко вважає, що такі недоліки все більше відбивають охоту поступати в українські вузи.

Завідувач сектором переміщених вузів Міносвіти Світлана Кретовіч вважає, що спрощувати існуючі умови вступу для жителів зони АТО не варто. Умови повинні бути рівними для абітурієнтів всієї країни, аргументує вона. "Якщо студента, який набрав всього сто балів, візьмуть без іспитів, наприклад, в київський університет Шевченка, де середній бал надійшли двісті, йому буде некомфортно", - підкреслила Кретовіч в коментарі РБК-Україна. На її думку, головна проблема для вступної кампанії 2018-го року в те, що стане ще більше абітурієнтів з непідконтрольних територій, недостатньо вивчали історію України, українську мову. Це питання можна вирішити з допомогою підготовчих курсів для студентів, вважає Кретовіч: "Поки ця ідея існує лише на рівні пропозиції. В ідеалі такі курси повинні бути безкоштовними, і щоб дітям давали місця в гуртожитках. Там учні могли б вивчати українську історію і мову, отримати протягом року атестат українського зразка і підготуватися до ЗНО. Звичайно, в такому випадку було б добре, щоб на цих курсах платили стипендію. Але поки не можна сказати, чи виділять на це бюджетні гроші". Кретовіч додала, що підготовчі курси допомогли б зрівняти учнів з окупованих територій, і в правах, і в знаннях з усіма іншими.

Перевірено на практиці

У минулому році до Донецького національного університету у Вінниці за спрощеною процедурою надійшло 75 осіб. Проректор з науково-педагогічної роботи вузу Ростислав Подільський назвав "спрощенку" для абітурієнтів із зони АТО оптимальною: на початку бажаючі надходять, а потім держава виділяє необхідну кількість місць. «Якщо виникають якісь питання, МОН досить ефективно реагує. Наприклад, коли один з абітурієнтів із зони АТО надходив на престижну спеціальність – "правознавство" - і не було бюджетного місця, для нього МОН виділив додаткове", - розповів РБК-Україна Подільський. Він додав, що отримав статус переселенця надають гуртожиток і соціальну стипендію до 1000 гривень.

"У першокурсників, які надходили за спрощеною системою в минулому році, стандартний набір знань, такий же, як у їх одногрупників. Це такі ж студенти, як і всі, вони навчаються в загальних групах і не відчувають себе ущемленими", - зазначив проректор. Він додав, що прогалини в знаннях можна заповнити на общевузовских додаткових курсах. Головна складність у вступі, за його словами, - проїзд через лінію розмежування. Незважаючи на ці труднощі, в цьому році в ДонНУ очікують наплив студентів. "В останній місяць у нас просто шквал дзвінків із зони АТО. Школярі та їх батьки запитують, як нам поступити до. Питають, як перевестися до нас з вузів ЛДНР, але це, звичайно, неможливо", - резмировал Подільський.

Кримчанка Ельміра поступила в Київський національний торговельно-економічний університет у минулому році. Зараз вона навчається на спеціальності "Міжнародні економічні відносини". Щоб потрапити до вузу, їй довелося здавати ЗНО. Ті навчальні заклади, в які можна було вчинити по спрощеній системі, її не влаштовували. Ельміра готувалася до вступу заздалегідь, паралельно з навчанням в Криму вчилася екстерном у школі в Каховці. "У Криму після дев'ятого класу ми не вивчали ні український, ні історію України, тому коли я отримувала атестат, дивилися на оцінки, які у мене були з цих предметів за 9-тий клас і на ту самостійну роботу, яку я виконувала дистанційно. Мені з української школи електронкою надсилали завдання та контрольні роботи з української мови", - розповіла Ельміра РБК-Україна. За її словами, під час ЗНО їй складніше всього було здавати історію України. В тестах були питання про новітньому періоді, а в Криму такого не вивчають. З іншими предметами труднощів не виникло. До проходження блокпостів Ельміра готувалася заздалегідь, але там кожен раз були різні правила. Ельміра розповіла, що паралельно надходила в один з кримських вузів і навіть потрапила на бюджет. "Я вибрала український ВУЗ, тому що освіта в Криму ніде не визнають. Я потім нікуди не зможу піти з таким документом", - зазначає дівчина.

Перспективи для кримчан

За чинними правилами, жителі анексованого півострова можуть надходити у 12 внз за спрощеною системою. У них для кримчан встановили 20-ти відсоткові квоти на бюджетні місця. В більшості своїй це навчальні заклади південних міст України, але у списку також Львівська політехніка та Харківський технічний університет сільського господарства ім. Василенко.

Однак, 16 травня Рада прийняла законопроект № 6116, що передбачає виділення тисячі бюджетних місць для кримчан у внз Запорізької, Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. У пояснювальній записці до документа зазначено, що ці регіони були обрані з-за їх близькості до АР Крим, а значить, проживання та навчання в цих областях вимагає менше витрат. Це також вирівняє абітурієнтів з Криму та зони АТО. Відзначається, що в минулому році був прийнятий закон, за яким випускники з непідконтрольних територій надходять за спрощеною системою у внз міст Луганської та Донецької областей, контрольовані українською владою.

У висновку головного науково-експертного управління на сайті Ради говориться, що даний законопроект передбачає прийом на навчання через центри "Крим-Україна" виключно у вузи чотирьох областей. Ця норма викликала обурення у активістів.

"Те, що Рада обмежила кримських абітурієнтів внз у чотирьох областях, - можна сприймати як лобі інтересів деяких народних депутатів, - написала голова правління Ініціативи "Схід-SOS" Олександра Дворецька на своїй сторінці у фейсбуці. За її словами, через такого нововведення кількість кримчан, які бажають вступити в українські вузи різко скоротитися. "А знаєте, що буде? Ті сміливі кримчани, які хотіли їхати вчитися на материкову Україну тепер не розуміють, чому не можуть їхати в Львівську політехніку або переміщений Таврійський національний університет. Чому в момент вступної кампанії змінюються правила і чому замість того, щоб скасувати цю жахливу систему отримання атестатів українського зразка, депутати просто закрили кримчанами неконкурентність своїх університетів, залишаючи їх в російськомовних регіонах без можливості вчитися по всій території України?", - написала вона.

За словами основного автора законопроекту, заступника голови парламентського комітету з питань науки і освіти Олександра Співаковського ("БПП"), документ критикують ті, хто не зацікавлений у руйнуванні монополії 12 вузів, які брали кримських абітурієнтів у минулому році. У коментарі РБК-Україна він розповів, що там діяли корупційні схеми. "Ви знаєте, скільки людині з Севастополя або Сімферополя коштує отримати в Одесі український паспорт? П'ятсот доларів! А ви знаєте, скільки коштувала можливість вступати до вузів за такою схемою? Тисячу доларів! Ось ми зруйнували цю систему", - запевнив нардеп. Він додав, що висновок головного науково-експертного управління, розміщений на сайті Верховної Ради, писали зацікавлені особи та насправді можна буде надходити по спрощеній системі і в ті 12 вузів, які були в минулому році, і ще 120 вищих навчальних закладів в чотирьох областях. "Покажіть у законопроекті заперечення проти цих дванадцяти внз. Немає його! Тобто, до цих дванадцяти додаються ще сто двадцять у Запорізькій, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях. Тому говорити про те, що це резервація для студентів – просто смішно", - зазначив він. Співаковський вважає, що для розвитку півдня України важливо, щоб учні з Криму могли отримувати освіту в південних областях та масово не виїжджали в інші регіони.

Експерт "Альменди" Олег Охредько підтримує виділення квот на тисячу бюджетних місць для кримських абітурієнтів. Однак зазначає: було б краще, якщо б у межах квот кримчани могли вступати в будь-український вуз, а держава б оплачувало це місце.

Представник Міносвіти Світлана Кретовіч у свою чергу, заявила, що навіть квот у 20% для абітурієнтів-кримчан повинно вистачити. Квоти припускають 753 бюджетних місця, а в минулому році через центри "Крим-Україна" надійшло всього 153 людини. Вона додала, що говорити про нові умови для кримських випускників рано, так як президент може не підписати прийнятий законопроект.