А.Голубченко: “КМДА не розглядає питання про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги”
РБК-Україна: Анатолію Костянтиновичу, після підписання меморандуму між КМДА, АК «Київенерго» і НАК «Нафтогаз України» мер Києва Леонід Черновецький підписав розпорядження про зниження тарифів на комунальні послуги. За рахунок чого плануєте погашати різницю в тарифах?
Анатолій Голубченко: Це розпорядження підписано на виконання рішення суду. Кабінет міністрів прийняв рішення про скасування розпорядження КМДА про підвищення тарифів на комунальні послуги. Потім ми випустили розпорядження, яким знизили ці тарифи на 5%. Рішенням суду було скасоване підвищення тарифів. Тому ми знизили тарифи на тепло та на гарячу воду в частині енергії, яка витрачається на нагрів, до того рівня, який був до 1 червня 2009 року, тобто до підвищення. Ми ж не могли не виконати рішення суду.
На жаль, встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги відшкодовують лише 50% реальної собівартості послуг. Тому ми підписали меморандум між КМДА, АК «Київенерго» та НАК «Нафтогаз України».
Ми очікуємо, що станом на 1 квітня різниця в тарифах буде становити приблизно 1 млрд 200 млн грн. Звісно, ми будемо її погашати. Але нам уряд пообіцяв, що включить це до держбюджету, зменшивши вилучення зі столичного кошторису на користь державного, і таким чином, залишить ці кошти у міському бюджеті, а ми їх виплатимо як різницю в тарифах. Якщо такого не буде, то будемо брати кредит.
РБК-Україна: Ці домовленості з урядом зафіксовані документально?
А.Г.: Ні, це ж не урядове рішення. Меморандум безпосередньо підписаний між КМДА, АК «Київенерго» та НАК «Нафтогаз України», а Кабінет міністрів був посередником у цьому процесі. Більше того, «Нафтогаз» без Уряду ніколи б не підписав такий документ. Дала команду підписувати меморандум уряд, безпосередньо - прем'єр-міністр.
РБК-Україна: Все-таки чи зафіксовано у документальній формі зменшення вилучень з міського бюджету на користь державного, якщо ці кошти будуть спрямовані на погашення різниці в тарифах?
А.Г.: Прем'єр-міністр дала доручення Міністерству фінансів при формуванні держбюджету це врахувати. А як там буде насправді - я не знаю. Можливо, і скасує це доручення, але поки що воно діє.
РБК-Україна: Враховуючи, що тарифи на житлово-комунальні послуги складають 50% від їх собівартості, чи розглядається питання про підвищення тарифів?
А.Г.: Ні, не розглядається. Ми ведемо зараз роботу з організації і проведення громадських слухань по кожному будинку. Тарифи на їх утримання будуть змінюватись відповідно до рішення мешканців кожного будинку. Ми прийняли рішення, що мешканці кожного будинку самостійно визначать тариф на утримання свого будинку і перелік послуг, які будуть надаватися.
РБК-Україна: Такі громадські слухання зараз проводяться?
А.Г.: Ми їх готуємо, складаємо графіки. Приблизно з 1 березня почнемо проводити такі громадські слухання.
РБК-Україна: Скільки вони триватимуть?
А.Г.: У Києві 10 тис. 800 багатоповерхових будинків, по кожному з яких необхідно провести громадські слухання. Думаю, за три місяці можна впоратись. Але цим будуть займатися райони. Ми плануємо на друге півріччя 2010 року запровадити тариф на утримання будинків за рішенням самих мешканців, тобто тарифи будуть відповідати тому рішенню, яке приймуть мешканці будинку. Важливо, щоб не було викривлень інформації, що нібито будуть підвищуватись тарифи. В жодному разі. Якщо мешканці захочуть жити краще, вирішать закласти в тариф плату за охорону, консьєржа чи заміну ліфта - будь ласка. Якщо ж мешканці вирішать залишити все, як є, чи скоротити кількість послуг - це теж їхнє право. Але законодавством передбачений перелік обов'язкових послуг, і якщо мешканці вирішать відмовитись від котроїсь із них, то вони мають сказати, хто буде надавати цю послугу. Тобто, у протоколі громадських слухань буде записано, що, наприклад, мешканці будинку вирішили відмовитись від вивезення твердих побутових відходів, і одразу ж має бути зазначено, хто буде виконувати цю функцію. І тоді у випадку судових суперечок щодо не прибирання території, ми зможемо довести, що мешканці певного будинку відмовились від цієї послуги і взяли її виконання на себе. Це ж стосується утримання ліфта, миття сходових клітин тощо. Рішення буде приймати більшість у кожному окремо взятому будинку, тобто якщо у будинку 30 мешканців, то треба, щоб 16 з них підписали таке рішення.
РБК-Україна: Тобто, плату за утримання будинків будуть визначати самі мешканці. А тарифи на тепло, гарячу і холодну воду буде встановлювати КМДА, як і зараз?
А.Г.: Є різні думки з цього приводу. Деякі політики вважають, що за встановлення тарифів має відповідати мерія. А, наприклад, міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко заявляє, що хоче створити комісію, яка буде встановлювати тарифи. Я підтримую Кучеренка обома руками. Хай забирає собі формування тарифів на холодну і гарячу воду, на тепло, вирішує ці питання відповідно до законодавства і визначає, яка вартість послуг є економічно обґрунтованою, і сам відповідає за це.
РБК-Україна: Який рівень розрахунків населення за житлово-комунальні послуги?
А.Г.: За грудень - 106%, за листопад - 103%, за підсумками 2009 р. - 93%. Значне скорочення розрахунків населення спостерігалось тоді, коли уряд скасовував розпорядження КМДА, яким встановлювались тарифи. Тоді рівень розрахунків знизився до 55-56%. Внаслідок цього показник за підсумками року складає менше 100%.
РБК-Україна: Які результати роботи робочої групи з вирішення ситуації між «Київенерго» і «Київводоканалом»?
А.Г.: Зараз «Київенерго» та «Київводоканал» домовляються між собою. Коли буде все вирішено - ми одразу поінформуємо. Але я підтримаю будь-яке рішення, в якому буде чітко визначено, яка компанія буде виконавцем послуг з тепло- і водопостачання. Якщо ж це не буде вирішено, компанії не домовляться, то я звернуся до депутатів Київради з пропозицією передати центральні теплові пункти місту. У нас є комунальне підприємство «Київтеплокомуненерго» і ми будемо за ці послуги відповідати. Тому що далі так тривати не може. Люди не задоволені ні якістю послуг, ні їхньою вартістю, але ми нічого не можемо зробити. Адже цінова інспекція дає висновки щодо собівартості послуг, тож говорити про те, що ці висновки нічого не значать, - це просто обманювати людей. Тариф складається із собівартості і 10-12% рентабельності. Ми у тариф для населення заклали рентабельність 4%, для інших споживачів - до 50%, а в цілому вийшло близько 12% .
РБК-Україна»: Анатолію Костянтиновичу, як виконувався бюджет Києва у 2009 р.?
А.Г.: Погано, але остаточні цифри поки не можу назвати.
РБК-Україна: Які прогнозні показники столичного кошторису на 2010 р?
А.Г.: Бюджет на 2010 р. буде дуже важкий. Я цифри назвати не можу, але скажу, що він буде дуже важкий, приблизно такий, як фактичний у 2009 р.
РБК-Україна: Які це приблизно цифри?
А.Г.: Десь 8 млрд грн.
РБК-Україна: Наскільки можливо у 2010 р. будівництво метрополітену і транспортних розв'язок, виходячи з такого бюджету?
А.Г.: Будівництво метрополітену і транспортних розв'язок можливо тільки з урахуванням субвенцій з держбюджету на виконання функцій столиці та на підготовку до Євро-2012. За програмою підготовки до футбольного чемпіонату у 2010 р.і передбачено 1 млрд грн. Ці кошти можна використати для реконструкції Московської площі, аеропорту «Жуляни», будівництва електропідстанцій «Європейська» та «Олімпійська» і ремонту доріг. А кошти, передбачені у субвенції на виконання функцій столиці, можна спрямувати на будівництво метрополітену.
РБК-Україна: На скільки у 2009 р. були профінансовані ці субвенції з державного бюджету міському?
А.Г.: У 2009 р. уряд жодної копійки не профінансував. Але це вже запитання не до нас.
РБК-Україна: Коли в такій ситуації можна очікувати завершення реконструкції Московської площі?
А.Г.: Ми плануємо її завершити до кінця року, але для цього потрібно отримати кошти з держбюджету у вигляді субвенції. А це, у свою чергу, залежить від збалансованості державного кошторису, від того, як Уряд зверне увагу на Київ і на підготовку до Євро-2012, адже реконструкція Московської площі підпадає під програму підготовки до змагань, а також буде залежати від політичної ситуації в країні, від відповідальності посадових осіб не тільки КМДА, а й центральної влади. Як можна говорити про те, що київська влада не будує метро, якщо з передбачених у бюджеті 200 млн грн. уряд не виділив жодної копійки?
Мене критикували за те, що я на доручення Президента спрямував 10 млн грн. з цих 200 млн. грн. на будівництво пам'ятника Івану Мазепі. Але ж залишалось ще 190 млн грн. для будівництва метро. А де ці гроші? Куди вони поділись? Нехай тепер Мінфін відповідає, чому не виконується державний бюджет, чому відомство не забезпечило виконання прийнятих рішень? Чому тимчасова слідча комісія Верховної Ради розглядає діяльність КМДА, а не розглядає виконання Міністерством фінансів своїх зобов'язань? Це виключно вибірковий підхід.
РБК-Україна: Коли планується завершити будівництво станцій метро «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська»?
А.Г.: Безумовно, будемо будувати. Я вірю, що здоровий глузд переможе. Ми можемо завершити ці три станції до кінця року, але для цього потрібні гроші. Там уже майже все готово.
РБК-Україна: Яка сума потрібна для завершення цих станцій?
А.Г.: Близько 800 млн грн.
РБК-Україна: Вся ця сума буде з державного бюджету?
А.Г.: Ні, чому? Ми закладемо певну суму у міському кошторисі. Але при такому обмеженні місцевого бюджету для того, щоб добудувати ці три станції, необхідно спрямувати всі 100% коштів, передбачених у програмі соціально-економічного та культурного розвитку. Але ж такого не можна допустити, адже треба ремонтувати вулиці, прибудинкові території, дахи, ліфти. Є певні питання, які неможливо не виконати. Якщо не працює ліфт у будинку, його треба відремонтувати. Так, недобудовану Московську площу всі бачать. А коли ліфт не працює, то це не просто бачать, а й відчувають на собі усі мешканці цього будинку. І це набагато гірше, ніж пробка на Московській площі з автомобілів, яких уже мільйон у Києві. Нам необхідно замінити близько 9 тис. ліфтів. Ось це питання.
РБК-Україна: Які плани КМДА стосовно будівництва метро на Троєщину?
А.Г.: Це питання йде в розрізі будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Там тільки на будівництво метрополітену необхідно близько 5 млрд грн. в цінах 2008 р., а зараз - це вже 7 млрд грн., а щоб міст добудувати - ще 1,5-2 млрд грн. Загалом треба приблизно 10 млрд грн. для того, щоб завершити весь цей комплекс. Тому це питання важливе і стратегічне, але Київ самостійно його не вирішить.
РБК-Україна: Начальник КП «Київський метрополітен» Петро Мірошников заявляє про необхідність підвищення вартості проїзду у цьому виді транспорту. Яка позиція КМДА з цього приводу?
А.Г.: Це його особиста думка. Я не дозволю підвищувати тариф на проїзд у метро зараз, під час кризи. Поки ми не подолаємо кризу і не стабілізується ситуація, про жодне підвищення не може бути і мови.
РБК-Україна: КМДА планувала брати кредит на реконструкцію Бортницької станції аерації. Про яку суму йдеться? На якому етапі оформлення позики?
А.Г.: Ми підготували всі необхідні документи і передали їх до Кабінету міністрів, до Міністерства фінансів, і вони там «застрягли», тому що всі чекали вказівки прем'єр-міністра, а вона не дала цієї вказівки. Чому? Я не знаю. Але я звернувся до бюджетного комітету Верховної Ради з проханням заслухати нас. Я буду продовжувати цю роботу. Вірю, що здоровий глузд переможе. Адже будівництво двох сміттєспалювальних заводів і реконструкція Бортницької станції аерації дуже важливе, і не можна не звертати на це увагу на державному рівні, виходячи з того, що столиця - це обличчя держави. Треба зрозуміти, що те, що будувалося у радянські часи, уже стало непридатним і його необхідно реконструювати. Я буду про це говорити доти, доки ми не отримаємо допомогу для вирішення цієї проблеми. Нам потрібно або дозволити взяти кредит під гарантії уряду, або під місцеву гарантію, випустивши цінні папери, але на це теж необхідно отримати дозвіл Кабінету міністрів. За будь-яких обставин треба дозвіл уряду. Ми не знайдемо стільки коштів, щоб виконати ці роботи лише за рахунок бюджету. Нам потрібно залучати кредити.
РБК-Україна: Яка сума позики необхідна?
А.Г.: Я оцінюю, що будівництво двох сміттєспалювальних заводів і реконструкція Бортницької станції аерації у комплексі можуть коштувати 600 млн євро.
РБК-Україна: Скільки готелів ще необхідно побудувати до Євро-2012? На скільки це реально?
А.Г.: Відповідно до плану підготовки до турніру, треба побудувати 16 готелів, здебільшого 5-зіркових. Вони будуються за рахунок інвестиційних коштів. Гарантовано буде побудовано сім, а решта - в межах помірного ризику. Я думаю, що з будівництвом готелів у нас проблем не буде, оскільки уже сьогодні підписано угод на 5 633 номери.
РБК-Україна: Чи існують якісь пільги на місцевому рівні для підприємців, які будують інфраструктурні об'єкти до Євро, зокрема готелі?
А.Г.: Ми йдемо назустріч підприємцям, які будуть робити ремонти у готелях, і звернулись до нас із проханням зменшити плату за землю і місцеві податки. Ми готуємо проект відповідного рішення Київради про зменшення орендної ставки, платежів за землю і місцевих податків.
РБК-Україна: Чи велика кількість таких підприємців?
А.Г.: Ні, не велика. Їх буде близько 15-20. Це ті, хто будуть робити поточні ремонти.
РБК-Україна: Чи можливі певні пільги для підприємців, які планують будувати готелі?
А.Г.: Ми не можемо давати ніяких пільг для будівництва, оскільки не маємо таких прав. Ми створюємо всі умови, щоб підприємці отримали дозвільну документацію і землю.
РБК-Україна: На якому етапі виділення земельних ділянок для будівництва електропідстанцій?
А.Г.: Все вирішено. Ці земельні ділянки виділені.
РБК-Україна: Для будівництва всіх підстанцій?
А.Г.: Земельні ділянки виділені для будівництва двох підстанцій, які будує місто. Я відповідаю за будівництво двох підстанцій, які необхідні до Євро-2012, - «Європейської» і «Олімпійської». А стосовно виділення земельних ділянок для будівництва інших підстанцій я не маю інформації, оскільки не займався цим питанням. Але підкреслюю, що безпосередньо до футбольного чемпіонату планується побудувати дві підстанції і земля для цього виділена. Якщо необхідно будувати інші підстанції, звісно, треба вирішувати питання виділення землі. Але це не настільки критично.
РБК-Україна: В Верховній Раді активно обговорюється можливість проведення дострокових виборів київського міського голови та Київради. Якщо таке рішення буде прийнято, чи плануєте брати участь у виборах?
А.Г.: Якщо говорити про закон, то є вичерпний перелік підстав для проведення дострокових виборів. А бажання чи небажання народних депутатів до цього переліку не входить. На жаль, ми вже звикли до того, що приймаються рішення, кому які заманеться. У нас є рішення Конституційного суду, є закон, Конституція і вичерпний перелік підстав, з яких можуть проводитись дострокові вибори. Бажання депутатів не підпадає під ці причини. Тому я не можу коментувати беззаконня і безлад в Україні.
РБК-Україна: Якщо все-таки Верховна Рада прийме рішення про проведення позачергових виборів, Ви будете брати в них участь?
А.Г.: Як представник Київської міської адміністрації - так. А кандидатом у мери не буду.
РБК-Україна» А кандидатом у депутати Київради?
А.Г.: У депутати - може бути. Скоріше за все, коли будуть чергові вибори у 2012 р., я буду балотуватись у депутати Київради.
РБК-Україна: А якщо будуть позачергові вибори?
А.Г.: Я думаю, що буде тільки за законом. Не може бути постійного беззаконня.
РБК-Україна: Але деякі депутати Верховної Ради підготували проекти постанов про проведення дострокових виборів у Києві...
А.Г.: Це їхнє побажання. Якщо вони хочуть діяти незаконно, то невже і я повинен діяти так само? Я не хочу підтримувати незаконні рішення. Не хочу. Принципово.
РБК-Україна: Все ж таки, якщо будуть оголошені дострокові вибори, Ви будете балотуватись?
А.Г.: Я не буду підтримувати жодне з незаконних рішень. І балотуватись в депутати на підставі незаконного рішення не маю намірів.
Спілкувалася Ірина Мартинюк
