"Міжнародна амністія" знов критикує Росію
У черговій доповіді правозахисної організації "Міжнародна амністія" про стан прав людини в світі в 2005 р. містяться серйозні претензії в адресу Росії щодо ситуації в Чечні, стану правоохоронної системи і сплеску расизму. На думку авторів доповіді, порушення прав людини в Чечні в 2005 р. практично залишалися безкарними. "Сили безпеки під керівництвом першого віце-прем'єра Рамзана Кадирова і підрозділи федеральних сил, укомплектовані чеченцями, все більше втягуються в процес довільних арештів, тортур і викрадань людей в Чечні", - наголошується в доповіді. Генеральний директор Центру політичної кон'юнктури Костянтин Симонов відзначив, що не "можна сказати, що Чечня вже повноцінно входить до складу Росії. Це територія, яка багато в чому є terra incognita і навколо неї існує багато спекуляцій". "Існують певні проблеми з контролем з боку федерального центру тих процесів, які відбуваються", - вважає політолог. Він сказав, що не знає, звідки "Міжнародна амністія" бере дані для своїх доповідей по Чечні, але також складно судити, чи можна вірити Рамзану Кадирову. "Чечня - складна територія для моніторингу. Звідси всякі міфи як з тією, так і з іншого боку", - вказав К.Симонов, передає Бі-бі-сі. У документі згадуються і справи екс-глави Юкоса Михайла Ходорковського і його бізнес-партнера Платона Лєбєдєва, які отримали по вісім років в'язниці за економічні злочини. "Ці справи продемонстрували серйозні проблеми по частині кримінального правосуддя в Росії, особливо в тому, що стосується його незалежності, доступу до послуг адвоката, умов змісту, застосування тортур і поганого звернення з метою вибити свідчення", - наголошується в доповіді. "Коли відзначають такі справи, як справу Ходорковського, це виглядає трохи дивно. Виникає питання, цікавить Ходорковський або реальний стан російської правової системи", - вважає К.Симонов. За його словами, "система нездійснена і потребує достатньо серйозного реформування, але я не бачу ніякої активної діяльності правозахисників (у цьому напрямі). Правозахисники різко критикують виконавчу владу і складається враження, що це головне їх завдання". "Міжнародна амністія" також виразила стурбованість зростанням ксенофобії в Росії: "Іноземні громадяни з різних країн світу, зокрема прохачі притулку, біженці, студенти і працівники-мігранти, ставали жертвами нападів на расовому грунті, у ряді випадків - із смертельним результатом". Минулого року в країні відбулося не меншого 28 вбивств і 365 нападів на грунті расової ненависті, мовиться в доповіді. "Об'єктами нападів також ставали громадяни Російської Федерації, особливо чеченці і представники інших північнокавказьких етнічних груп, євреї, цигани і що сповідають іслам", - мовиться в доповіді. Правозахисники убачають серйозні порушення прав людини також в Білорусії і Узбекистані. "Діячів опозиції довільно заарештовують, в міліції з ними звертаються погано", - указується в доповіді. Також міжнародні правозахисники вважають, що власті Узбекистану скористалися подіями в Андижані минулого року для настання на основні цивільні свободи нібито в ім'я національної безпеки. У доповіді приводиться цілий список порушень, що включає таємні страти, загрози в адресу активістів різних організацій, а також журналістів. Наголошується також, що Ташкент заблокував незалежне розслідування подій в Андижані. В результаті несправедливого суду десятки людей були визнані винними по звинуваченню в "тероризмі" і засуджені до термінів від 12 до 22 років висновку, відмічено в доповіді правозахисної організації. При цьому офіційні особи і провладні ЗМІ в Узбекистані ще до вироку говорили про винність підсудних, сказано в доповіді правозахисної організації. "Міжнародна амністія" відзначає, що Туркменії не вдалося належним чином відповісти на міжнародну критику стану прав людини в цій країні. Релігійні меншини, активісти громадських організацій і родичі інакодумців піддавалися тиску з боку властей, заарештовувалися або були вимушені покинути Туркменію. Мінімум 60 чоловік відбувають тюремний термін в одиночній камері у зв'язку з нібито що мала місце в 2002 р. спробою замаху на розділ держави. Ашхабаду також дорікають за практику "таємних і несправедливих судів", що продовжується, над політичними опонентами. Серед інших згадуються в доповіді "Міжнародної амністії" також Україна і Грузія, де правозахисники убачають загальне поліпшення положення справ з правами людини. Так, Україна внесла зміни до Кримінального кодексу, згідно яким можна порушувати проти офіційних осіб справи по фактах тортур. До вересня минулого року було збуджено 226 таких справ. Проте в документі указується на випадки міліційного свавілля і нападу на грунті расизму, а також тиск з боку властей на суд в Україні і використання тортур співробітниками правоохоронних органів в Грузії.
