7 перемог і 3 незавершених справи Максима Мартинюка на посаді глави Держгеокадастру
Фото: Максим Мартинюк
У п'ятницю, 22 липня, Кабінет міністрів призначив нового першого заступника міністра аграрної політики та продовольства. Ним став Максим Мартинюк, який останні півтора року керував Державною службою геодезії з питань геодезії, картографії та кадастру, - реорганізованому на базі колишнього Держземагентства відомством, яке розпоряджається близько 10 млн га державних земель, є держателем Державного земельного кадастру і відповідає за земельну політику в державі.
На посаді першого заступника міністра Максим Мартинюк змінить Ярослава Краснопольського, який працював у Мінагропроді з січня 2015 року у команді Олексія Павленка. У зону відповідальності першого заступника, згідно організаційною Структурою міністерства, входить фінансовий блок, управління державними підприємствами, напрямки рослинництва і тваринництва, а також сектор тендерних процедур. Крім того, як було заявлено в день призначення, Максим Мартинюк продовжить роботу над проведенням земельної реформи. Враховуючи, що Держгеокадастр був оперативно перепідпорядкований від Мінрегіонбуду до Мінагропроду і таким чином залишився в зоні впливу колишнього керівника, швидше за все, напрямок роботи по запуску ринку землі буде основним.
Чим запам'ятався новий заступник Тараса Кутового на своїй попередній посаді і чого від нього можна чекати на новій посаді, читайте далі в матеріалі.
7 досягнень і 3 невдачі
Сам Максим Мартинюк, підбиваючи підсумки своєї майже півторарічної каденції глави Держгеокадстру, на брифінгу в Кабінеті міністрів виділив сім основних досягнень, які вдалося досягти за цей період і три незакінчених проекта. До перших він відносить, зокрема, запуск електронних послуг Кадастру і демонополізацію доступу до нього, напрацювання законодавчої бази для завершення земельної реформи та поступове наближення умов оренди государтсвенних земель до ринкових. До других - в черговий раз відкладений запуск ринку землі, не проведену децентралізацію в частині повноважень розпорядження землями і відсутність платформи для проведення земельних аукціонів.
У період каденції Максима Мартинюка дійсно був демонополізований доступ до Державного земельного кадастру – до нього отримали можливість підключитися нотаріуси та органи місцевого самоврядування, а для пересічних громадян були відкриті нові можливості контролю за процесом розподілу земель держвласності. Зокрема, на Публічній кадастровій карті з'явився новий шар, на якому публікувалися всі накази щодо розпорядження землями, а сам процес виділення землі став публічним, починаючи з етапу подачі заяви від претендента на ділянку.
Також за ініціативою Мартинюка був узятий курс на перегляд умов договорів користування державними землями, більше половини з яких, станом на початок року, були укладені зі ставкою менше 3% і на тривалі терміни. У листах, які були розіслані орендарям, відомство зазначало як оптимальні умови термін оренди 7 років і ставку – 8%.
"Те, що робив Держгеокадстр – особливо в останній рік роботи – мені дуже імпонувало", - говорить Анатолій Даниленко, який очолював Державний комітет України по земельних ресурсах у 1999-2005 рр. За його словами, команда Держгеокадастру під керівництвом Максима Мартинюка напрацювала пакет законопроектів, спрямованих на оптимізацію земельних відносин, активно залучаючи до цього процесу експертів і профільні громадські організації. "Я його роботу на цій посаді оцінюю позитивно", - говорить він.
До безумовно позитивних змін у земельній сфері останніх півтора років відносять і запуск електронних послуг, які дозволили частково скасували необхідність фізичної присутності за місцем знаходження ділянки для здійснення найпростіших операцій або отримання довідок.
"Були запущені електронні послуги, був повністю відкритий доступ до Кадастру. Цього сервісу ніколи не було – він був запроваджений з ініціативи Максима Мартинюка, коли він очолив Держгеокадстр", - говорить Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного уряду, додаючи, що при масштабній регіональній представленості відомства екстериторіальність надання послуг є принципово необхідною. При цьому він підкреслює, що впровадження цих сервісів на практиці було апріорі неможливе без волі керівництва Держгеокадастру, так як вимагало донесення завдань до співробітників на всіх рівнях у всіх регіонах, а в деяких випадках – змін нормативної бази.
Незважаючи на консервативність земельної сфери та переважно похилий вік користувачів послуг, електронні сервіси виявилися дуже затребувані. "Спочатку був зроблений вибір на користь найбільш масових послуг, якими користуються сотні тисяч людей у рік. Електронною версією тепер користуються десятки тисяч. Офіційна статистика це підтверджує", - говорить Риженко.
У свою чергу Іван Томич, почесний президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України відзначає слабку законодавчу активність Держгеокадастру – на його думку, на розгляд Кабміну вносилось дуже мало законопроектів, спрямованих на поліпшення земельних відносин (при цьому вони були розроблені всередині Держгеокадастру).
Анатолій Даниленко пояснює це ускладненою комунікацією з Верховною радою після реорганізації Держземагентства, як окремого органу влади. "Тому я вважаю великим позитивом, що Держгеокадстр був перепідпорядкований МінАП, це дозволить концентрувати процеси управління земельними ресурсами, які раніше були просто розірвані", - говорить він.
Що стосується особистих якостей нового заступника міністра, то їх оцінки різняться. "Моя особиста думка про Мартинюка – він грамотний юрист, дуже зважений, настирливий у вирішенні питань. Мені такі якості симпатичні", - говорить Анатолій Даниленко.
Співробітники, які працювали з Мартинюком, характеризують його як непростого керівника, радикального в прийнятті кадрових рішень. "У нас був "чорний понеділок", "чорний вівторок", коли в один день буквально пачками звільнялися голови в районах, які були спіймані в результаті перевірок навіть не на хабарі, а на рекомендації якихось дружніх їм фірм, - згадує один із співробітників Держгеокадастру. - До речі, ці методи перевірок методом "таємного покупця" він же і впровадив".
Новий перший
Практично ніхто з опитаних експертів не сумнівається, що призначення в Мінагропрод екс-глави земельного відомства вказує на те, що Кабмін де-факто дав зелене світло земельній реформі та запровадженню ринку землі.
"Повноваження першого заступника не зводяться до земельної реформи, це і питання фінансів, управління державними підприємствами, за які, до речі, йде велика боротьба. Але, тим не менше, виходячи з логіки цього призначення, я впевнений, що його основна причина - бажання прискорити проведення земельної реформи", - каже Іван Томич.
За його словами обидва базові концепти реформи, які активно обговорюються - продаж права оренди та двоетапний запуск ринку мають низку недоліків, в першу чергу в частині визначення правил гри і обмежень. "Законопроект про продаж права оренди не вводить взагалі ніяких правил і запобіжників. У двоетапному концентрі від Держгеокадастру вони є, у тому числі щодо заборони на купівлю землі іноземцям, але теж не вичерпні", - говорить він. За його словами, обидва ці документа програють законопроекту про ринок земель, підготовлений ще до Революції Гідності командою Присяжнюка-Тимченка. "Я його критикував, але не можу не визнати, що правила там були виписані набагато чіткіше, і обмежень було більше", - говорить він.
Він також вважає, що на поточному етапі, враховуючи корупцію на місцевому рівні, а також вплив великого капіталу, в тому числі транснаціонального на процеси – досить ризиковано відкривати ринок землі.
Анатолій Даниленко зазначає, що, незважаючи на поточні ризики, альтернативи відкриття ринку землі немає. "Звичайно велика помилка, що ми дозволили сформуватися величезним агрокомпаніям з земельним банком по 100 - 500 тис га. Тепер цю проблему потрібно вирішувати. Ідеї, які я чув від тепер уже колишнього глави Держгеокдкадастру, дозволяють сподіватися, земельна реформа буде проведена в дуже зваженому форматі, що максимально захищає власників землі", - говорить він.
