5 показових прикладів: які ознаки монополії не помічає АМКУ

Година запитань до уряду у Верховній Раді в минулу п'ятницю 22 вересня ледь не коштувала посади голові Антимонопольного комітету Юрію Терентьєву. Формальним приводом, який викликав різку критику прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і припущення про можливе ініціювання відставки глави АМКУ, став тендер, що так і не відбувся, на придбання сканерів для Державної митної служби – обладнання, яке повинно підвищити ефективність і прискорити огляд вантажів на кордоні. 19 вересня Антимонопольний комітет скасував цей тендер, зіславшись на порушення процедур. 

Володимир Гройсман охарактеризував це рішення як "злочин проти держави, проти надходжень у державний бюджет" та ініціював розслідування дій АМКУ і його керівника.

Юрій Терентьєв очолює відомство з травня 2015 року, прийшовши на цю посаду з великих бізнес-структур – тютюнового гіганта JTI, міжнародного рітейлера "Метро Кеш енд Керрі", металургійного холдингу "Арселлор Міттал Кривий Ріг". У статусі голови Антимонопольного комітету Терентьєв продовжує взаємодіяти зі своїми колишніми роботодавцями – тільки тепер з позицій ревізора та аудитора коректності їх дій на ринках. Таким чином, можна сформувати перелік з п'яти найбільш показових прикладів, які ставлять питання до діяльності АМКУ набагато більш серйозні, ніж провал тендерів на придбання сканерів.

ПриватБанк

Ще задовго до того, як проблеми найбільшого банку країни стали публічними і закінчилися його націоналізацією, позиції "ПриватБанку" на ринку депозитів були як мінімум промовистими. Кожен третій депозит, залучений у банківську систему у населення, лежав тут. Високі процентні ставки, пропоновані за вкладами укупі з безперечним лідерством на ринку, змушували ігнорувати застереження Нацбанку пересічних громадян.

Точно такої ж позиції дотримувався і Антимонопольний комітет. За словами Терентьєва, комітет оцінював ринок банківських послуг як конкурентний і як такий, що не потребує втручання. При цьому в окремих сегментах (у випадку з ПриватБанком - в депозитах) могли існувати монополії, що вважалося допустимим. З посиланням на те, що на "Приват" не надходило системних скарг з боку клієнтів, АМКУ переклав відповідальність на рішення проблеми з банком на регулятора.

Споживчі ринки

Ціни на бензин, тютюнова дистрибуція, м'ясо птиці, аптечні мережі, продуктовий рітейл – ось неповний перелік проблем ринків і товарів, на яких періодично виникають цінові спотворення, викликані загрозливо великою часткою одного з гравців. При цьому в силу соціальної чутливості до цін на ці товари питання про необхідність внести ясність у функціонуванні відповідних ринків порушувалося неодноразово, в тому числі і Кабміном. Правда, треба визнати, що це не перший уряд, який намагався навести на ньому лад і не перший голова АМКУ, якому це не вдалося.

Те, що проблема існує, визнавав і сам Терентьєв: "Ми вважаємо, що конкуренція за ціною між мережами або дуже низька, або її немає взагалі",- сказав він в інтерв'ю ЗМІ.

За його словами, синхронний рух цін на бензин не вказує на змову, а лише на моніторинг гравцями цін один одного.

"Це не змова в прямому сенсі, коли один учасник узяв і подзвонив іншому, але це мовчазна згода. Фактично вони погодилися не конкурувати між собою за ціною. І ми хотіли б побачити економічне обгрунтування цієї ситуації, чи дійсно це мовчазна змова", - пояснював позицію Терентьєв.

В частині дистрибуції сигарет АМКУ просунувся далі, наклавши на компанію Тедіс Україна (колишня "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна") штраф у 431 млн гривень. Частка цього гравця на ринку тютюнової дистрибуції наближається до безпрецедентних 99%. Компанію звинувачували, що вона має прямий доступ до контрактів з 4 найбільшими виробниками сигарет.

За однією з версій, реальне підґрунтя цієї справи – єдиної, яку вдалося привести до проміжного результату (Тедіс оскаржила цей штраф), це стимулювання з боку тютюнових компаній, які таким чином домагалися у посередника більш гнучких для себе умов. На кінцевих цінах для споживачів це справа ніяк не позначилася.

ДТЕК

Часто під час розмов про енергетику ми маємо на увазі ДТЕК і навпаки. У випадку з цією компанією, чия частка на ринку генерації, на думку експертів, значно перевершує ліміт на 35%, АМКУ тільки вивчає ринок і перші підсумки цього вивчення має намір представити до середини листопада, до початку опалювального сезону, коли тиск на одного з ключових гравців сектора навряд чи буде можливий через ризик відповідних дій.

"Завдання дослідження — побачити якомога більше проблем, щоб потім системно їх відпрацьовувати. Ми отримали і проаналізували інформацію більш ніж 200 суб'єктів господарювання, НКРЕКП, Міненерговугілля, експертів ринку", - говорив Терентьєв.

При цьому вже на цьому етапі АМКУ встановив, що "можливості імпорту електроенергії обмежені технічно", а розвиток конкуренції стримує неякісне державне адміністрування галузі, а не вплив основного гравця. Ключове питання - чи коректно проведено розрахунок собівартості електроенергії ПЕК і відповідно чи коректно встановлюються тарифи й досі не закрито. На думку фахівців АМКУ, якщо дивитися на енергосистему України в цілому, то підприємства групи Рената Ахметова в ній займають допустимі 25%.

У цьому контексті не можна не згадати чисто бутафорську справу "АМКУ проти "Газпрому" за договором купівлі-продажу газу і його транзиту. На його піар-складову як на основний мотив вказує нульовий його вплив на український ринок (так як "Нафтогаз" і "Газпром" врегулюють господарські відносини у Стокгольмському арбітражі) і нульова здатність стягнути з "Газпрому" те, що належить.

"Навіть якщо у цій справі, наприклад, буде вирішено, що порушення з боку суб'єкта є, і він повинен нести відповідальність за законами України, я думаю, що можуть бути проблеми з практичним виконанням такого рішення", - визнавав Терентьєв.

МАУ

Мабуть, ні в одній країні національний авіаперевізник не стикається з такою запеклою критикою клієнтів, як українська авіакомпанія МАУ. І якщо рівень сервісу, і точність розклади рейсів – це справа усвідомленого вибору громадян, то ціноутворення на квитки компанії, яка займає провідне становище на ринку – зона відповідальності АМКУ.

За даними Державіаслужби, у 2016 році обсяг пасажирських перевезень в Україні досяг 8,27 млн, збільшившись на третину. Майже на стільки ж – на 25% - за вказаний період збільшився обсяг авіаперевезень авіакомпанії МАУ. На внутрішніх перевезеннях частка ринку компанії близька до 90%. Загальний обсяг ринку оцінюється в 25 млрд гривень.

Тарифи МАУ значно (в 1,5-2 рази) перевищують тарифи конкурентів. При цьому авіакомпанія пропонує кращі тимчасові слоти і максимальна кількість напрямів і базується в найбільшому аеропорту країни – Борисполі. Позицію МАУ називають одним з факторів, що завадив виходу на український ринок найбільшого європейського лоукостера - авіакомпанії Ryanair.

Однак поки АМКУ розглядає кейс МАУ з позиції получениями непрозорих понижуючих коефіцієнтів до аеропортових зборів з боку аеропорту "Бориспіль" - комітет розглядає справу "за ознаками вчинення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку спеціалізованих послуг".

Ostchem

Хімічні підприємства групи Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа утримують частку ринку на ринку азотних добрив в 70%. Розслідування щодо деяких підприємств Ostchem було розпочато ще в 2015 році, однак донині воно не завершене і будь-яких рішень щодо нього не прийнято.

За цей період компанія не тільки домоглася введення антидемпінгових мит на імпортні добрива, чим не лише суттєво зміцнила своє становище, але й спровокувала колапс на аграрному ринку, залишивши в односторонньому порядку всі три основні виробничі майданчики, штучно створюючи дефіцит і заборгованість перед клієнтами у 2 млрд гривень.

Щоб хоч якось стимулювати комітет і не допустити повторення подібного, напередодні осінньої посівної кампанії одна з аграрних асоціацій на випередження заявила, що АМКУ визнав зловживання заводами Дмитра Фірташа. Компанія спростувала це, назвавши подібні заяви "тиском на комітет". Пізніше й саме відомство офіційно заявило, що ніяких рішень по групі Ostchem не приймалося і комітет продовжує вивчати ситуацію.

На практиці це означає, що сільгоспвиробники залишаються залежними від єдиного постачальника азотних добрив в країні, що вже проявив себе як непередбачуваний торговий партнер.