ua en ru

5 помилок уряду, що найбільше "б’ють" по українцях

5 помилок уряду, що найбільше "б’ють" по українцях
Александр Мазурчак
Александр Мазурчак
сопредседатель партии "Наш край"

Урядовці часто дивуються: чому українці так критикують владу і постійно незадоволені тими, хто керує країною? У таких випадках згадую автора грузинських реформ Каху Бендукідзе, який говорив, що українці постійно обирають популістів. Популісти багато говорять, мало роблять, а потім дивуються, чому бідніє країна.

У квітні 2016-го у міністерські крісла сіла ціла плеяда діячів, які вміли гарно обіцяти. Результати їхньої роботи – це 60% українців, що живуть за межею бідності. Кількість тих, хто не зможе жити без соціальної допомоги – росте щомісяця. Майже 7 мільйонів українських родин не можуть самотужки платити за комуналку.

Якщо нічого не змінити в політиці уряду – незадоволення українців переросте в соціальні протести. Партія "Наш край" пропонує уряду 5 рішень, які врятують ситуацію.

Рішення 1: Максимальні "мінімалки"

Кабмін ухвалив правильне рішення підняти мінімальну зарплату до 3200 гривень, але у цій добрій справі урядовці примудрилися вчинити несправедливо. Слід було підвищити, окрім зарплати, пенсії та соцвиплати. А головне — підвищити до реального показника прожитковий мінімум.

Окрім того, кваліфіковані працівники-бюджетники почали отримувати зарплату на рівні із некваліфікованими. У підсумку, зарплати у бюджетників майже зрівнялися, і збільшення доходів відчули лише найнижче оплачувані робітники. Ця ситуація може призвести до того, що бюджетна сфера почне втрачати дипломованих спеціалістів та зникне стимул для професіоналів.

Партія “Наш край” пропонує урядовцям прив’язати до мінімальної заробітної плати у 3200 гривень, а не прожиткового мінімуму, оклади працівників бюджетної сфери.

Рішення 2: Тарифи та справедливість

Минулий рік, а особливо зима, іще сильніше загострили тему комунальних тарифів. Тарифна політика уряду може привести усю комунальну систему до колапсу. Країну охопила криза комунальних неплатежів. Сьогодні українці масово не платять за комуналку, оскільки вважають, що тарифи необґрунтовані, та вже не мають грошей платити за “золоті” платіжки. Борг станом на лютий вже склав рекордні 19,5 мільярдів гривень.

А тому система ЖКГ отримує все менше грошей на розвиток. Держава також не виконує свої зобов’язання и не відшкодовує субсидії постачальникам послуг, від чого страждають комунальні підприємства та ОСББ. Із іншого боку, гроші, які надходять, ніхто не збирається вкладати не те що в розвиток, а хоча б у підтримку робочого стану тепломереж та водогонів.

"Наш край" вкотре вимагає від уряду Гройсмана привести тарифи до економічно обґрунтованих показників та реального рівня доходів українців. Якщо цього не зробити, то наступну зиму вітчизняне ЖКГ може не пережити.

Це добре, що Уряд нарешті почув наші вимоги щодо скасування “податку на газові труби”. Але для влади це рішення має стати початком перегляду всіх комунальних тарифів. Сьогодні тарифи на тепло, електроенергію, воду – необґрунтовані. Їх треба кардинально переглядати.

Рішення 3: Енергоефективність

Чималі кошти на комунальних тарифах люди можуть заощадити, якщо активніше впроваджувати енергозберігаючі технології. Кабмін має збільшити видатки на енергоефективність та вдосконалити механізми, які стимулюватимуть людей самим опікуватися енергоефективністю. Сьогодні держава витрачає гігантські кошти на субсидії, а люди при цьому гріють квартиру газовою конфоркою.

Державне агентство з енергоефективності нещодавно відрапортувало, що лише за один тиждень понад 5 тисяч українських родин скористалися "теплими" кредитами. Йдеться про приблизно 20 тис. родин на місяць. Разом з тим, за даними Держстату, у середньому за місяць в опалювальний сезон за субсидіями звертається понад 400 тисяч українських родин. Виходить, що замість того, щоб допомогти людям платити менше, уряд продовжує спалювати бюджетні кошти — цього року на субсидії передбачено понад 50 млрд гривень!

“Наш край” пропонує — збільшити видатки на енергоефективність: якби уряд витратив на тепломодернізацію будинків принаймні на 10 мільярдів гривень більше, ніж зараз, це б дало можливість за короткий час відчутно зменшити споживання комунальних послуг.

Рішення 4: Пенсійне порозуміння

Для Уряду Гройсмана пенсійна реформа здатна стати або історією успіху, або ж історією невдачі.

Кожен розуміє, що реформа потрібна, але люди мають її прийняти та підтримати. Поки що Кабмін не здатний донести до людей ті зміни, які хоче запровадити в пенсійній системі. То він каже про підвищення віку, то вже заперечує.

“Наш край” ніколи не підтримає підвищення пенсійного віку та зменшення розміру пенсій. Який сенс у реформі, якщо вона погіршить життя людей?

Партія радить Уряду — окрім великих реформаторських планів, слід виконати ті законодавчі вимоги, які вже діють в нашій державі.

Йдеться про щорічне осучаснення пенсій. Згідно із законом, щороку має відбуватися перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати. Востаннє норми закону було дотримано ще у 2012 році. Сьогодні в Кабміну є шанс стати першим урядом, який це зробить за останні 5 років.

Рішення 5: Позбутися МВФ

Як тільки українці нарешті побачили меморандум з Міжнародним валютним фондом, то зрозуміли, що майбутні реформи від Уряду Гройсмана прописані саме у цьому документі.

І тепер урядовці, прикриваючись "вимогами" МВФ, готові впроваджувати будь-які антисоціальні ініціативи. У меморандумі прописана фактично капітуляція української влади перед вимогами МВФ. Це і розпродаж держпідприємств, і суттєве скорочення бюджетників та працівників держсектору, і продаж землі, у часи, коли українці зубожіють. Там навіть прописаний “податок на газові труби”.

Уряду вкрай потрібні кредити, аби розрахуватися за попередні запозичення. Тому він і погоджується на вимоги Фонду.

"Наш край" пропонує Уряду на майбутнє вести переговори з МВФ про умови надання кредитів публічно та із врахуванням інтересів українців. Кабмін повинен надати суспільству державну стратегію відмови від зовнішніх запозичень.

Замість кредитів варто змістити акценти на пошук внутрішніх резервів за рахунок боротьби з корупцією, розкраданнями на державних підприємствах та оптимізації фіскальної політики щодо великих фінансово-олігархічних груп.