2016 рік стане роком реалізації потенціалу аграрної галузі

Одним із стратегічних завдань 2016 року стане позиціонування української агропродукції на світових ринках як товарів "без ГМО"
2015 рік став викликом для всієї економіки України. Песимізм та відчай панували серед українського суспільства на початку року. АТО на сході, анексія Кримського півострова і, як наслідок, втрата значної території з виробничими потужностями. Це був несприятливий фундамент для побудови та реформування закостенілих економічних відносин. Не легко було і вітчизняним аграріям.

2015 рік став викликом для всієї економіки України. Песимізм та відчай панували серед українського суспільства на початку року. АТО на сході, анексія Кримського півострова і, як наслідок, втрата значної території з виробничими потужностями. Це був несприятливий фундамент для побудови та реформування закостенілих економічних відносин. Не легко було і вітчизняним аграріям.

Але, попри всі негаразди та завдяки зусиллям вітчизняного АПК, вдалося повністю забезпечити продовольчу безпеку населення України на 2015 рік, у дуже складних соціальних та економічних умовах провести посівну, заручитися підтримкою нових партнерів на світовій арені, зібрати рекордний урожай зернових (більше 61 млн тонн). Це лише частина наших здобутків за цей рік, які ми будемо розвивати і у 2016 році.

Аграрна галузь - не просто одна з найпотужніших галузей виробництва в країні, але і одна з найбільших перспективних. Нам є куди розвиватися і до чого прагнути. 2016 рік повинен стати роком реалізації потенціалу агросфери.

Серед ключових завдань на наступний рік - розширення міжнародного співробітництва та залучення інвестицій. Так склалося у сучасному світі, що успіх країни залежить від того, наскільки розвинуті її міжнародні зв'язки та скільки друзів і надійних партнерів за її плечима. Визнання провідних держав - один із шляхів до успіху у світі глобальної економіки.

Відтак, наш першочерговий план дій на 2016 рік - укладання Угод про Зону вільної торгівлі з державами-партнерами України - Ізраїлем, Туреччиною та В'єтнамом. Крім того, планується підписати ряд Угод та Меморандумів у галузі сільського господарства з Індонезією, Індією, Китаєм та Іспанією.

З метою популяризації виробничого потенціалу АПК України, передбачається проведення двосторонніх переговорів з керівниками відповідних міністерств та відомств іноземних держав, а також поглиблення двостороннього співробітництва з ключовими партнерами України, серед яких - США, Німеччина та Франція, та з представниками Єврокомісії (DG AGRI, DG SANTE, DG TRADE).

Одним з головних аспектів покращення становища в агросекторі є пошук і залучення інвестиційних ресурсів у національний АПК, без чого неможлива модернізація виробничих потужностей. У наступному році Мінагрополітики продовжить переговорний процес з міжнародними та регіональними фінансовими інституціями з метою залучення фінансових ресурсів.

Зокрема, серед перспективних інвесторів такі значимі світові установи, як Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк.

Вже сьогодні бачимо результати активної співпраці з Європейським інвестиційним банком - нам вдалося підписати угоду стосовно залучення 10 млрд грн кредитних грошей для аграріїв. І це відбулося до кінця цього року, як ми і обіцяли.

Наступна зупинка - залучення інвестицій у відновлення систем зрошування на півдні України, що дозволить утричі підвищити урожайність та збільшити виробництво у сфері агропромислового комплексу.

Зрошування - це не просто примха наших аграріїв, це безвихідь. В такі посушливі роки, як цей, без води сотні тисяч гектар можуть перетворитися на пустелю. Тому реалізація проекту зрошення на півдні України, який охоплює 5 областей, стратегічно важлива для продовольчої безпеки України.

Влітку МінАПП разом із представниками Світового банку проаналізувало стан зрошувальної інфраструктури та винесло вердикт - фізична зношеність насосних станцій, каналів і трубопровідних мереж досягає 82%. Зрозуміло, що модернізація цих систем потребує великих фінансових вливань і самостійно Україні з цим не впоратися.

Тому у 2016 році ми очікуємо залучити до 1 млрд дол. інвестицій. Передбачуваний ефект від реалізації проекту - зрошення майже 400 тис. га сільського господарських угідь, а звідси - збільшення урожайності в три рази та підвищення доходів сільгоспвиробників виробників.

Крім фінансових вливань, наступного року очікуємо на отримання міжнародної технічної допомоги від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та низки відомств європейських країн. Успішний досвід реформування аграрної галузі та ознайомлення з передовими досягненнями в галузі - ось, що нам потрібно для удосконалення існуючих відносин.

Наприклад, технічна допомога USAID передбачає підтримку кооперативного руху на селі, підтримку малого і середнього бізнесу, розвиток ринкової інфраструктури, доступ до фінансування та розвиток меліоративних систем. Програма допомоги розрахована на 5 років, протягом яких буде виділено до 30 млн дол. на розвиток аграрної галузі.

Також вже цього року, завдяки технічній допомозі від Норвегії та Естонії, у сфері рибного господарства нам вдалося запустити проект «Рибний патруль». 15 грудня у Києві стартував набір до патруля. У середині лютого відповідний конкурс розпочнеться у Чернігові, Черкасах, Полтаві, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Одесі, в регіоні Чорного та Азовського морів. В 2016 році плануємо запустити проект по всій Україні.

Крім того, в 2016 році запрацює також електронна система моніторингу та звітності промислового рибальства, напрацювання якої надасть Україні норвезька сторона. Економічний ефект від впровадження нововведень за даними експертів складе 100 млн грн щороку. Ці гроші Україна втрачає через браконьєрство.

Україна сьогодні - важливий гравець на світовому аграрному ринку. Ми займаємо передові позиції по експорту соняшникової олії, кукурудзи, ячменю, пшениці, сої та курятини. Наша мета на 2015/2016 маркетинговий рік - досягти рекордного експорту по ключовим експортним позиціям та збільшити обсяги експорту аграрної продукції у 2016 році на суму до понад 16 млрд дол.

Такий результат - не тільки свідчення потужності аграрного сектору, але й запорука покращення валютного балансу в Україні. Державна скарбниця отримає додаткові валютні надходження на суму понад 1 млрд дол., що майже на 7% більше показника 2015 р.

Також ми плануємо нарощувати виробництво та експорт продукції переробки з високою часткою доданої вартості. А це - нові робочі місця, розвиток інфраструктури, збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Непогано було б задуматися про виробництво нішевої продукції, яка посяде своє місце на світовому ринку. Нашою візитною карткою може стати органічна продукція.

Продукція «без ГМО» має перевагу на ринку, довіру споживача і попит на неї буде завжди. У найближчому майбутньому ми плануємо приділити значну увагу її виробництву.

Але через недосконалість діючого законодавства та невідповідність його європейським нормам, аграрії не мають можливості виробляти та реалізовувати органічну продукцію у повній відповідності з найкращими практиками європейських та інших країн. Тому першочерговим завданням для нас є сприяння прийняттю нової редакцію закону «Про органічне виробництво та обіг органічної продукції».

Завдяки дерегуляційним заходам, які залишаються пріоритетним напрямком реформ в агросекторі, великі шанси на успіх має розвиток біологічних видів палива. Дерегуляція відкрила бізнесу раніше монополізований ринок виробництва біоетанолу та створила додаткові стимули для виробництва альтернативного палива в Україні.

Наступного року передбачається зосередити сили на розробці законопроекту, який забезпечить створення сприятливих умов для розвитку таких видів палива. Зокрема, законопроектом передбачається скасування необхідності ліцензування виробництва біопалив, виключення біоетанолу та біодизельного палива з переліку підакцизних товарів, а також гармонізації законодавства у сфері виробництва біопалива з нормами Євросоюзу та Енергетичного Співтовариства.

Прийняття цього законопроекту сприятиме дерегуляції виробництва біопалива та зменшенню залежності держави від імпорту нафтопродуктів за рахунок їх заміщення вітчизняним біопаливом.

Можливо, комусь здається, що такі плани є досить амбітними, але я впевнений, що нам під силу виконати накреслені завдання.

Агросектор залишається найбільш динамічною та перспективною галуззю української економіки. Розуміючи, наскільки є важливим процвітання аграрної галузі для усієї економіки України, ми не збираємося збавляти обертів роботи над реформуванням агросектору, розширенням міжнародної співпраці, залученням інвестицій до сільського господарства України.

On Top