"Укрзалізніця" "кує" гроші з повітря з дозволу суду
Незважаючи на те, що Україна твердо взяла шлях на європейські цінності, окремі державні підприємства продовжують паплюжити правову систему та обезцінювати принципи законності в своїй діяльності.
Одним з таких підприємств є ДАЗТ "Укрзалізниця".
Почнемо з того, що дане підприємство для врегулювання своєї діяльності створило та затвердило через Кабінет Міністрів України певний документ, що має назву "Статут залізниць України", який з точки зору чинного законодавства України не можна навіть назвати нормативно-правовим актом, оскільки він не пройшов процедуру реєстрації в Міністерстві юстиції України, яка є обов'язковою для нормативно-правових актів України.
Більше за те, керуючись даним документом, Укрзалізниця практично "кує" гроші з повітря.
Виходячи зі змісту положень Статуту залізниць України, права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом регламентується Статутом залізниць України.
Згідно з положеннями ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Проте масу вантажу далеко не завжди можливо визначити точно і, наприклад, відповідно до п. 9 Розділу 2 Правил приймання вантажів до перевезення маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно.
Водночас, відповідно до ст. 125 Статуту залізниць України після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.
Таким чином, наявна колізія норм права, що регламентують питання відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах після прибуття вантажу на станцію призначення.
Проте, суди при розгляді спорів щодо відповідальності за неправильне зазначення маси вантажів виходять з того, що оскільки відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України відповідальність за неправильне зазначення маси вантажу несе вантажовідправник, положення ст. 125 Статуту залізниць України не можуть бути застовані до спірної ситуації. При цьому суди не беруть до уваги, що ст. 125 Статуту залізниць України конкретизує час настання відповідальності, а саме "після прибуття на станцію призначення" та не містить виключень та обмежень іншими статтями Статуту залізниць України або будь-яких інших нормативно-правових актів.
Також не враховуються судами й позиції, виражені в роз'ясненні Вищого Господарського суду України від 29.09.2008 року No 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року No 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (далі - Роз'яснення ВГС України). Зокрема, згідно з п. 3.18 Роз'яснення ВГС України пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
"Як правило" носить імперативний характер, що визнається, в тому числі й представниками Укрзалізниці, проте, вперто не сприймається судами.
Більше за те, не хочуть враховувати суди й роз'яснення керівних документів Укрзалізниці, виданих для виконання їх підлеглими при виникненні спірних ситуацій з неправильним зазначенням маси вантажу. Так, наполегливо не помічають судді господарських судів лист начальника головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" від 16.03.2007р. № ЦМКО-1/242, який вказує, що у разі встановлення невідповідності маси вантажу, яка визначалася умовно, фактичній масі, вагон відправляється за призначенням без оформлення відповідних документів для стягнення штрафу згідно ст. 122 Статуту залізниць України.
Таким чином, не зважаючи на процеси очищення влади, приведення держави до європейських цінностей та боротьби з корупційними проявами державні підприємства, накшталт Укрзалізниці, продовжують "кувати" гроші з повітря при повній підтримці судової гілки влади, представники якої поза судовими засіданнями визнають неправомірність та необгрунтованність позовних вимог Укрзалізниці, проте, в судових засіданнях, незважаючи на розпочаті в державі люстраційні процеси, повністю задовольняють позовні вимоги Укрзалізниці та не враховують жодних доводів відповідачів.
