"Північний", "Південний", "Блакитний": недопотоки "Газпрому" та український транзит
Формальним приводом для закриття настільки гучного на останні роки "Південного потоку" стала відмова Болгарії дозволити прокладання газопроводу на своїй території плюс протидія російському проекту з боку Єврокомісії. Тепер "Газпром" спільно з турецькою Botas Petroleum Pipeline Corp. оголосили про підписання меморандуму, в рамках якого планують розширити поставки по газопроводу "Блакитний потік". Як реалізація цього проекту відіб'ється на Україні і її транзитних можливостях, в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.
РБК-Україна: Які сьогодні прогнози по "Блакитному потоку"?
Валентин Землянський: По "Блакитному потоку" газопроводу планується, що, в разі реалізації, це будуть дві нитки, здатні перекачувати по 15 млрд куб. м газу на рік, тобто, сумарно - до 30 млрд куб. м.
По "Південному потоку" прогнози були на рівні 63 млрд куб. м на рік - чотири гілки по 15 млрд куб. м з хвостиком кожна. Будуватися, за словами (глави "Газпрому") Міллера, вони повинні були за схемою "1+2+1".
Також зависло питання з "Північним потоком": рішення по газопроводу "Опал" досі не прийнято Єврокомісією. Відповідно, поки рішення не прийнято, "Північний потік" працює на 50% - 27 млрд куб. м в рік. Рішення по "Опалу" весь час переноситься, оскільки воно знаходиться в політичній площині і не має нічого спільного з економікою. Його підтримають, якщо виникнуть перебої з транзитом газу через Україну, як резервний варіант.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте стан української ГТС?
Валентин Землянський: Вона нічим не гірша і не краща російської, тільки трохи молодші. На виході українська ГТС може видавати 140 млрд куб. м газу в рік - без усіляких модернізацій та іншого. У 2009 році вона працювала на рівні 135 млрд куб. м. Напрямок зрозуміло - ми накриваємо всю Європу: центр, південь і північ.
Уряд зараз хоче зайнятися зміною умов транзиту газу через Україну, але без перегляду договорів і з "Газпромом", і між ЄС і "Газпромом" зробити це буде досить складно. Я розумію, що основний тренд зараз - це антиросійська риторика, але, якщо ми хочемо реалізувати проект газового хаба, потрібно знати, що без російського ресурсу це неможливо. Ніхто із заходу на схід газ не потягне.
(Фото: ieport.ru)
РБК-Україна: Яка сьогодні місткість ринку споживання газу в Євросоюзі?
Валентин Землянський: ЄС споживає приблизно близько 500 млрд куб. м газу в рік. З них 25-30% газу забезпечує "Газпром": торік їм було поставлено до Європи приблизно 112 млрд куб. м.
РБК-Україна: Якими можуть бути в перспективі обсяги поставок в Європу скрапленого газу, наприклад, з Алжиру, Катару?
Валентин Землянський: Та скільки завгодно. Це питання ціни. Якби було цікаво, то цей газ поставлявся б на іспанські термінали, які завантажені лише на 30%. Питання ціни не розкривається, але, судячи з усього, ціна "кусається" - в порівнянні з трубопровідним газом. В іншому випадку вони давно б завантажили термінали.
РБК-Україна: А американський газ?
Валентин Землянський: Це фантастика. США продовжують залишатися імпортозалежної країною. Якщо подивитися цифри - споживання близько 770 млрд куб. м газу на рік, з яких 70 млрд імпортуються з Канади. У США не видобувають газ навіть щоб виходити в нуль.
По експорту у них були плани на 2016 рік. Але, принаймні, два роки тому всі експортні обсяги були вже законтрактовані країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Можливо, щось виділять для України, але обсяг, думаю, не буде перевищувати 1 млрд куб. м в рік. Цей обсяг істотно не вплине - при загальному споживанні нашою країною імпортного газу 30 млрд куб. м на рік, навіть якщо ця цифра знизиться до 20-22 млрд куб. м.
РБК-Україна: Вплив фактора Норвегії?
Валентин Землянський: На нас цей фактор точно ніяк не впливає, тому що всі поставки реверсного газу, який закуповується, скажімо, в тій же Норвегії, або міг би закуповувати в Катарі або Алжирі, все одно буде йти за принципом заміщення. Так працює європейська ГТС. А коли говорять про надкалорійний норвезького газу - це не більше, ніж PR-хід.
РБК-Україна: Але в ЄС працюють програми із заміщення вуглеводнів.
Валентин Землянський: Вони рухаються в напрямку "зеленої енергетики". Але в .найближчі роки замінити традиційні джерела енергії альтернативними нереально. Є програма "20-20-20" (до 2020 року рівень викидів вуглекислого газу в атмосферу повинен скоротитися на 20%, порівняно з 1999 роком, частка енергії з відновлюваних джерел в загальній структурі енергоспоживання - зрости до 20%, а загальні енерговитрати - скоротитися на 20%), але відсутність сонця чи вітру все одно має бути компенсовано традиційними потужностями.
РБК-Україна: Як може вирішитися поточний конфлікт між - створенням тристороннього консорціуму з управління нашою ГТС, укладанням контрактів між європейськими споживачами "Газпромом", умовно, на східному кордоні України?
Валентин Землянський: Потрібно змінити всю нормативно-правову базу. А питання модернізації ГТС прямо залежить від обсягів транзиту. Зрозуміло, що труба ніколи сухий не залишиться. Але якщо прокачувати мінімальні обсяги газу, то така ГТС не буде приваблива для європейців з точки зору інвестування.
У будь-якому проекті, окрім політики, потрібно бачити економіку. Росія може собі дозволити геополітичні проекти в енергетиці. Україна, на жаль, собі дозволити такі проекти не може, тому в кожному конкретному випадку необхідно вважати економіку.
Спілкувався Валерій Іванов
