"Європі необхідна нова угода про ЄС", - Меркель
Берлін налаштований поглиблювати євроінтеграцію й вимагатиме від партнерів розробки нової європейської угоди. Про такі наміри канцлера Німеччини Ангели Меркель повідомляє журнал "Der Spiegel", передає Deutche Welle.
Ще до кінця року, за планами Ангели Меркель, керівники держав та урядів Євросоюзу мали б сформувати конвент (установчу раду), перед яким стоятиме завдання щодо розробки принципів нової європейської угоди. За даними часопису, радник німецького канцлера з європейської політики Ніколаус Майєр-Ландрут намагається в Брюсселі переконати в цьому партнерів Німеччини по ЄС.
Меркель хоче, щоб уже ухвалений фіскальний пакт, спрямований на посилення бюждетної дисципліни в країнах ЄС, був доповнений політичним союзом. Необхідність такого союзу пояснюється, в тому числі економічними чинниками. Так, Європейський суд міг би бути наділений повноваженнями здійснювати контроль за держбюджетами країн-членів Європейського Союзу та штрафувати їх за надмірний дефіцит.
Відповідні кроки міг би ініціювати європейський саміт у грудні. Однак поки що ініціатива Меркель, яку оголосили ще в листопаді 2011 року на партійному з'їзді ХДС, більшістю держав ЄС була зустрінута прохолодно.
Нині Європейський Союз напружено шукає виходів з боргової кризи. Найголовнішим донором європейських програм допомоги "дефіцитним грішникам", таким як Греція, Ірландія або Іспанія, є ФРН. Афіни навіть із зовнішньою підтримкою не можуть нормалізувати ситуацію зі своїми фінансами, і лише перебування в єврозоні стримує греків від оголошення їх банкрутами. Водночас канцлер Меркель прагне не допустити виходу Греції з єврозони, однак заявляє, що Греція повинна завершити реформи.
Раніше, президент Німецького федерального банку Йенс Вайдман висловив сумнів у тому, що єврозона виживе без створення фіскального союзу. "Європейський валютний союз не зможе довго існувати в його нинішній формі. Необхідна ясність щодо того, чи збираємося ми створювати фіскальний союз або будемо і надалі робити ставку на самостійну національну політику в бюджетній сфері, при якій спільна фінансова відповідальність, природно, дуже обмежена", - заявив Вайдман.
30 травня ц.р. Європейська комісія оприлюднила документ, в якому говориться, що єврозоні слід рухатися по шляху створення "банківського союзу" і розглянути питання прямої рекапіталізації банків за допомогою постійного стабілізаційного механізму ESM.
В той же час, за повідомленням журналу Der Spiegel, європейські інститути розробляють принципи формування фіскального союзу, в якому окремі країни вже не зможуть самостійно накопичувати нові борги. В рамках цього союзу уряду національних держав зможуть розташовувати лише тими засобами, які покриваються її власними доходами. Якщо ж їм знадобиться більше грошей, ніж вони самі мають, то їм доведеться просити про допомогу у ради міністрів фінансів країн єврозони.
Нагадаємо, що бюджетний пакт, підписаний 2 березня 2012 р. тодішнім Президентом Франції Ніколя Саркозі і главами ще 24 країн ЄС (відмовилися підписати пакт тільки глави Чехії і Великобританії), зобов'язує його учасників мати профіцитний або хоча б бездефіцитний бюджет, причому це правило має бути закріплено законодавчо. Витрати держав-учасників пакту не можуть перевищувати його доходи більш ніж на 0,5% ВВП. Порушникам загрожує великий штраф (до 0,1% ВВП), кошти від якого повинні направлятися в Стабфонд Євросоюзу. Додатково зазначається, що країни, державний борг яких перевищує 60% ВВП, зобов'язуються знижувати його як мінімум на 5% в рік.
Для того щоб пакт, покликаний допомогти Європі вийти з боргової кризи, набув чинності, його повинні ратифікувати щонайменше 12 країн. Поки це зробила тільки Португалія.
Як розходяться в думках провідні країни зони євро
|
Захід |
Позиція Німеччини |
Позиція Франції та Італії |
|
Загальний банківський нагляд
|
Виступає за централізований нагляд ЄЦБ і якомога раніше
|
Підтримують нагляд ЄЦБ в поєднанні з прямою рекапіталізацією банків за допомогою EFSF / ESM |
|
Гарантії по депозитах, що фінансуються податком на банки
|
Виступають за додатковий податок на банки, але виручені кошти повинні йти на фінансування національних гарантій по депозитах. Бундесбанк, зокрема, виступає проти об'єднання коштів |
Підтримують об'єднання коштів для забезпечення гарантій по депозитах
|
|
EFSF/ESM будут рекапитализировать банки напрямую |
Проти до тих пір, поки не буде встановлено централізований контроль, а самі банки не приведуть свої фінанси в порядок |
Виступають за і вважають, що стабфонди повинні стати доступними ще до встановлення централізованого нагляду |
|
EFSF / ESM будуть купувати суверенний борг
|
Визнає, що це можливо, але стверджує, що час для цього ще не настав, а будь-яка можлива покупка буде супроводжуватися умовами |
Виступають за скупку і як можна швидше
|
|
Євробонди або фонд з погашення боргу
|
Вважає неприпустимим до тих пір, поки національні уряди контролюють свої витрати |
Виступають за випуск спільного боргу і як можна швидше |
|
Більш централізований контроль за бюджетом
|
Виступають за. Повинен настати до будь-якої форми об'єднання боргу
|
В цілому, проти втрати суверенітету, особливо Франція. Можуть розглянути посилення централізованого контролю вже після початку випуску спільного боргу |
