Заступник глави АП Костянтин Єлісєєв: Москва істерично боїться введення миротворчої місії на Донбас

Як просуваються переговори щодо розміщення миротворців на Донбасі, коли відбудеться зустріч лідерів "Нормандського формату" і чому погіршуються відносини України з країнами-сусідами – у інтерв'ю заступника голови АП Костянтина Єлісєєва

Останнім часом істотно актуалізувалася тема миротворчої місії на Донбасі. І не дивно. Адже раніше Москва категорично відкидала цю ідею Києва, а у вересні раптово подала свій проект резолюції в ООН. Те, що Кремль почав обговорювати питання миротворців на Донбасі – серйозний прогрес, але далеко ще не перемога української сторони. Як буде далі просуватиметься це питання, наскільки важливий для миру на Донбасі законопроект про реінтеграцію, а також чого чекати від погіршення відносин з Польщею та Угорщиною, в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. Саме він курирує в АП питання міжнародної політики.

- У МЗС заявили, що практично завершена розробка з міжнародними партнерами проекту резолюції ООН по миротворцях на Донбасі. Що передбачає ця резолюція і хто її буде вносити? Чиї це повинні бути миротворці і в якій кількості? Де вони будуть розташовані?

- Я б не хотів робити жодних прогнозів щодо часових рамок внесення резолюції і за чиїм підписом. Це - питання політичних домовленостей. Але, дійсно, зараз ми працюємо в тісній координації з нашими міжнародними партнерами. Важливо відзначити, що у нас є повна підтримка і спільне бачення цього процесу. Зокрема, наявність потужної підтримки підтвердили результати переговорів президента України в Брюсселі. Тобто майбутня миротворча місія повинна бути розміщена на всій окупованій території Донбасу, включаючи неконтрольовану ділянку російсько-українського державного кордону, і без участі агресора. А кордон - це ключове. Останні події в Луганську ще раз підтверджують - без закриття кордону ситуація буде продовжувати тліти, тому що Москва буде зберігати всі можливості для перекидання своїх військ через неконтрольовану ділянку і проводити політику контрольованої ескалації.

Якщо говорити про змістовне наповнення, то бачення параметрів місії після детальних консультацій із нами було представлено російській стороні спецпосланцем США Куртом Уолкером. Хоча, як ви знаєте з коментарів самого Курта, Росія намагається грати свою гру. Однак хотів би наголосити, що ця ініціатива буде реалізована тільки як класична місія, а не гібридна, яку безуспішно намагається продавити Росія.

Також дивно чути час від часу коментарі російської сторони, що місія суперечить існуючим домовленостям. Очевидно, що це спроба створити димову завісу, оскільки Москва чудово розуміє, що місія, власне, є інструментом, який дозволить відновити територіальну цілісність і принести мир на Донбас. У мене є підозри, що Москва істерично боїться введення миротворчої операції на Донбас, оскільки це буде означати катастрофічну втрату Росією впливу на процеси в Україні.

- Коли відбудеться чергова зустріч лідерів "Нормандського формату"? Чи ведеться підготовка, в тому числі для обговорення питання миротворчої місії?

- Робота в рамках "Нормандського формату" з приводу імплементації Мінських домовленостей йде постійно і на різних рівнях. Зокрема, під час візиту президента України до Брюсселя відбулася плідна зустріч з канцлером Німеччини, де обговорювалися майбутні контакти в цьому форматі. Так, очікуємо, що вже у грудні відбудеться чергова зустріч на рівні дипломатичних радників четвірки лідерів. І якщо вона стане результативною, то, звичайно, не варто виключати подальших контактів на вищому рівні.

Але хотів би підкреслити, що робота йде не тільки в "Нормандському форматі", але і на інших майданчиках, включаючи Мінську платформу, двосторонні і багатосторонні контакти.

Ключове зараз - виконання частині безпеки Мінських домовленостей. Насамперед, мова йде про повне і безумовне припинення вогню, отримання місією ОБСЄ повного доступу до окупованих територій, включаючи кордон, створення зон, вільних від важкої зброї, виведення російських військ і військової техніки, поступове відновлення контролю над кордоном.

Триває робота і на гуманітарному треку. Є певні напрацювання, які дають надію на звільнення українських заручників, які утримуються на окупованих територіях. Зокрема, президент докладає максимальні зусилля для позитивних зрушень у цьому питанні вже найближчим часом. Але знову ж таки, не хочу загадувати наперед.

- Чи наближає прийняття законопроекту про реінтеграції Донбасу проведення місцевих виборів на території Донецької та Луганської областей?

- Що стосується місцевих виборів, їх проведення може наблизити тільки повне виконання компонента безпеки. Це чітка і однозначна позиція України.

Що стосується законопроекту, то це дуже важлива ініціатива президента України. Його внесення в парламент поставило крапку, насамперед, у спекуляціях щодо державної стратегії щодо Донбасу в умовах агресивної політики Росії. Президент ще раз підтвердив, що ми ніколи не відмовимося від цих територій, і нашим безумовним пріоритетом є їхня повна реінтеграція. Повірте, це дуже важливий сигнал, як для міжнародного співтовариства, так і українських громадян, які з тих або інших причин не змогли залишити окуповані території. Законопроект має на меті створити сприятливу основу для звільнення українських територій за рахунок активного залучення політичних, гуманітарних, соціально-економічних, навіть інформаційних інструментів, використання наявних міжнародних механізмів, у тому числі судових, а також захист прав та інтересів наших громадян і наших захисників на передовій. Крім того, ініціатива президента містить ключові елементи правової позиції України в питанні відсічі збройної агресії з боку Росії і ліквідації її наслідків. Саме така логіка була закладена в президентський законопроект.

Дуже розраховуємо на те, що народні депутати проявлять відповідальність, державний підхід і підтримають цю стратегію. Важливо, щоб зміни в законопроект не відкинули нас назад і не послабили позиції України в переговорному процесі, а також не зруйнували проукраїнську міжнародну коаліцію. І такий ризик дійсно існує, адже звучали окремі пропозиції, які не тільки ламають логіку законопроекту, але і порушують міжнародні зобов'язання. Такої розкоші ми не можемо собі дозволити. Хотів би нагадати про черговий перегляд Євросоюзом санкційного режиму щодо Росії. Не хочу лякати, але в цьому питанні немає жодного автоматизму, і президент України веде напружену роботу для отримання позитивного для нас рішення. Тому ми не повинні забувати просту аксіому - не нашкодь собі.

- Спецпредставник США Уолкер вже п'ять разів бував у Києві на переговорах. Чи дають ці переговори результати і які?

- Що стосується місії Уолкера, то ми вітаємо його активну та професійну діяльність. Завдяки його роботі нам вдалося повернутися до того питання, яке ще два роки тому підняв президент України. Мова йде про розгортання міжнародної миротворчої місії на Донбасі. Дійсно вже відбулося дві зустрічі Уолкера в Белграді з російською стороною, очікуються ще такі зустрічі. Дуже важливо, що ми працюємо в тісній координації і дуже важливо, що американська сторона підтримує підхід і ключові принципи розгортання миротворчої місії. Ключове – розміщення її на всій території окупованого Донбасу, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону. Крім того, виключається участь російської сторони у складі такої миротворчої місії.

Також ми працюємо разом з німецькою та французькою сторонами в цьому напрямку, з боку яких у нас теж є повна підтримка. Але знову хочу відзначити, що тут важлива позиція Росії. А саме - чи є політична волі Кремля врегулювати ситуацію на Донбасі або ж вони хочуть потягнути час і використовувати будь-який привід для того, щоб такої міжнародної місії на Донбасі не було. На мій погляд, російська сторона катастрофічно боїться розміщення миротворців, адже тоді у них більше не буде можливості впливати на ситуацію на Донбасі і здійснювати політику так званої контрольованої ескалації.

- А чий це план щодо миротворців, який Уолкер возив Суркову?

- Це погоджений з українською, німецькою та французькою сторонами документ, який містить орієнтири щодо концепції розміщення міжнародної миротворчої місії на окупованій частині Донбасу. Він представив цей план від імені України, Франції, Німеччини та США і ми і далі будемо продовжувати працювати в цьому напрямку.

- Які шанси на отримання Україною летальної зброї з боку США?

- Хотів би нагадати слова Петра Порошенка під час його спільної прес-конференції з міністром оборони США Джеймсом Меттісом в Києві, про те, що такі чутливі питання вимагають тиші і певного рівня конфіденційності. Це питання не потребує реклами.

Більш того, всі ви знаєте, що українська сторона вже давно отримує певні види американської зброї і про це преса вже писала. Я вважаю, що Росія буде тільки аплодувати, якщо ми будемо розповідати всі подробиці цього процесу. Це не та тема, яка вимагає оприлюднення деталей, адже мова йде про обороноздатність нашої держави.

"Жодних ультиматумів про перспективу членства в ЄС для України ми не ставили"

- Нещодавно відбувся саміт "Східного партнерства". Чи задоволена його результатами Україна?

- Візит президента до Брюсселя був дуже насиченим не тільки в організаційному, але, в першу чергу, змістовному аспектах. Крім, власне, п'ятого саміту "Східного партнерства", глава держави взяв участь у шостій зустрічі лідерів Європейської народної партії щодо "Східного партнерства", а також провів близько двадцяти двосторонніх зустрічей з лідерами інституцій, держав-членів ЄС і країн-партнерів.

Мабуть, неправильно було б звужувати наші оцінки до того, чи задоволені ми результатами візиту. Ми завжди прагнемо ставити найвищу планку і все більш амбітні цілі. Єдине, що хотів би одразу зазначити, що жодних ультиматумів про перспективу членства для України ми не ставили. Не час і не місце. Тому дивно було читати про ці "фейкові" вимоги практично в кожному другому виданні. Ми максималісти, але одночасно прагматики і реалісти.

Чого ми досягли? По-перше, прийнято спільну декларацію саміту "Східного партнерства", яка підсумовує досягнуті результати і визначає наші пріоритети у відносинах з ЄС до 2020 року. Звичайно, декларація далека від ідеалу. Занадто різні рівні амбіцій партнерів по зближенню з ЄС і ставлення до російського агресора.

Разом з тим, всі ті амбітні речі, які нам завадили включити "друзі Путіна" у фінальний документ саміту, ми змогли включити в заяву зустрічі лідерів Європейської народної партії. А це - і засудження триваючої російської агресії, і підтвердження підтримки відновлення територіальної цілісності України, і невизнання спроби анексії Криму, і підтримка режиму санкції проти Росії, і розробка нового амбітного "Європейського плану для України".

Україна довела, що залишається лідером "Східного партнерства" і готова просувати новий порядок денний для подальшого розвитку політики. Це так звана модель "Східне партнерство плюс", яка 15 листопада була підтримана Європарламентом, а напередодні саміту Європейської народної партії, членами якої є лідери ключових держав ЄС.

Вона передбачає поступову інтеграцію України та інших асоційованих з ЄС країн-партнерів у рамках "Східного партнерства" в секторальні політики Європейського Союзу. Для початку - в Енергетичний союз ЄС, загальний цифровий ринок ЄС, Митний союз і асоціацію з Шенгенською зоною.

За підсумками зустрічей президента України з президентом Єврокомісії та президентом Європейської Ради була досягнута домовленість вже найближчим часом розпочати роботу над розробкою "дорожніх карт" інтеграції України в Енергосоюз і Загальний цифровий ринок, а також підготовку при координації Єврокомісії дослідження про вплив на економіку України і ЄС інтеграції України в Митний союз ЄС. Домовилися продовжити обговорення перспектив асоціації нашої держави з Шенгенською зоною, тобто тут мова йде про здійснення тих глибинних реформ, які дозволять нам асоціюватися з Шенгеном. Зараз українська сторона вивчає досвід Норвегії, Ісландії, Швейцарії щодо участі в Шенгенській зоні, а також оновлене Шенгенське законодавство.

Важливим результатом наших переговорів стала також домовленість про розробку Єврокомісією нового амбітного плану підтримки на основі "Європейського Плану для України", представленого Литвою і схваленого Європейською народною партією. Наша мета - отримати певні результати, напрацювання до Міжнародної інвестиційної конференції щодо допомоги Україні в 2018 році, про яку було домовлено на липневому саміті Україна-ЄС у Києві.

І, останнє, як вам вже відомо, Європейська Комісія найближчим часом планує оголосити про початок нової амбітної програми макрофінансової допомоги Україні на 2018-2019 роках.

- Останнім часом ми спостерігаємо погіршення відносин України з європейськими сусідами - Польщею, Угорщиною. В якійсь мірі це шкодить європейським прагненням Києва? Адже вже лунали погрози заблокувати шлях України в ЄС і НАТО...

- Не думаю, що було б вірним узагальнювати окремі епізоди аж до всього комплексу відносин, які нібито псуються. Це емоції, і вони часто не йдуть на користь адекватній оцінці ситуації і справи в цілому.

Ми виходили і продовжуємо виходити з того, що якщо і виникають якісь питання, які потребують вирішення, то розв'язувати їх треба без емоцій, без політизації, без погроз. Спокійно і аргументовано, як партнери і друзі. Такий підхід сповідує Україна. І вірю, що і наші колеги - і в Варшаві, і в Будапешті - виходять з таких же принципів.

Тому, якщо хтось і хоче побачити погіршення наших відносин з європейськими сусідами, то це точно не Україна. І наші європейські сусіди так питання не ставлять. Про це свідчать численні контакти глави держави з лідерами відповідних країн, в тому числі і названих вами в рамках саміту "Східного партнерства" минулого тижня. Узагальнюючих висновків з цих контактів - два. Перше - це прагнення співпрацювати і шукати шляхи вирішення розбіжностей, які, до речі, не є непереборними. Друге - це визнання, що нинішня ситуація не йде на користь нашим відносинам. А ось кому на користь йде, так це гібридній пропаганді. У Кремлі, мабуть, навіть руки потирають, так хочуть розколу в європейській єдності і солідарності з Україною.

- А як ви реагуєте на заяви Угорщини про блокування зближення України з ЄС і НАТО?

- Я думаю, що це питання пов'язане із зайвою політизацією питання захисту прав нацменшин на території України. Це викликано, насамперед, політичною кампанією в Угорщині, яка пов'язана з парламентськими виборами в цій країні в 2018 році. Чесно, мені було смішно спостерігати, як прем'єр-міністр Угорщини Орбан у Брюсселі постійно уникав зустрічі з нашим президентом. Як тільки глава держави десь з'являвся, Орбан відразу ж кудись тікав. Але йому не вдалося уникнути зустрічі з президентом України, відбулася дуже змістовна розмова. Я думаю, що в результаті переможе здоровий глузд і ми знайдемо з ними спільну мову. Тим більше, що найближчим часом очікуються висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, в тому числі щодо статті 7. І як ми вже неодноразово заявляли, ми готові уважно розглянути ті рекомендації, які будуть в цих висновках.

- Яка ситуація з "чорними списками" Польщі?

- Це дуже непросте питання. Я вважаю, що ненормально, коли з польської сторони лунають критичні, емоційні та упереджені заяви. Ми їх не сприймаємо. Хочу також відзначити, що це напруження у відносинах створила не позиція української сторони, а позиція польської. Ми сподіваємося, що це все-таки тимчасове явище, епізод в наших відносинах, адже ми повинні думати про стратегії. Президент України робить все можливе, щоб це питання вирішити максимально конструктивним способом і усунути всі подразники у наших відносинах. Звичайно ж, у нас є непрості сторінки спільного минулого, але ми повинні не забуваючи про минуле, думати про майбутнє. Керуватися принципом, який сповідував великий поляк Іван Павло II: "Прощаємо і просимо прощення".

Ми дуже сподіваємося, що все-таки здоровий глузд буде переважати в позиції польської сторони. Українська сторона ініціювала питання оптимізації так званих "чорних списків", запропонувавши їх істотно скоротити. Повністю ми не можемо їх скасувати, адже в цих списках є певні громадяни Польщі, які, наприклад, воювали з боку бойовиків на Донбасі чи нелегально відвідували територію окупованого Криму і, звичайно ж, заборона на їхній в'їзд в Україну збережеться. Але ми вважаємо, що історики, представники академічних, наукових кіл, не повинні так суворо каратися за висловлення своїх поглядів щодо нашого історичного минулого.

Тому ми будемо робити все для того, щоб ці списки скоротити. І я хочу зазначити, що польська сторона позитивно сприйняла це і на сьогоднішній день триває переговорний процес на різних рівнях. Україна прагне мати хороші відносини з Польщею, адже у нас багато спільних викликів, які ми повинні спільно долати.

- Чи йдуть переговори з НАТО про отримання Україною плану дій щодо членства? Як НАТО реагує і які умови ставить на цьому шляху? На ваш погляд, це перспектива якого терміну?

- Зараз діалог з НАТО знаходиться на найвищому рівні з моменту відновлення незалежності України. Хотів би нагадати, що при повній підтримці президента України в червні цього року були ухвалені зміни до закону, які відновили і закріпили стратегічний курс України на членство в НАТО. І що дуже важливо, нещодавно генсек НАТО Столтенберг під час форуму безпеки в Галіфаксі (17 листопада, Канада) в черговий раз підтвердив, що двері Альянсу залишаються відкритими для України. Глава держави мав можливість звірити годинники з генсеком під час згаданого візиту в Брюссель. Тобто маємо досить інтенсивний діалог і інтерес до співпраці обох сторін.

У той же час, президент неодноразово наголошував формулу зближення України і Альянсу, де першим і головним елементом є впровадження широкого комплексу реформ для досягнення відповідності критеріям членства в Альянсі. Швидкість і якість виконання цієї задачі має ключове значення як для самого членства, так і для зміцнення обороноздатності та можливості дати відсіч російській агресії.

Саме з таким розумінням ми разом з Альянсом працюємо над виконанням Річної національної програми, яка, власне, і є нашим національним планом дій щодо членства в НАТО. Також ми отримали унікальні можливості разом з всеосяжним пакетом допомоги під час варшавського саміту НАТО в липні 2016 року. Це найамбітніший пакет підтримки, яку союзники колись надавали своїм партнерам. Як тільки ми абсорбуємо всі ці можливості, питання про наше запрошення буде стояти вже зовсім в іншій площині.

- Чи відбудеться в грудні саміт Україна-НАТО?

- Мабуть, ви маєте на увазі проведення засідання Комісії Україна - НАТО. Але це - міністерський захід. Проте дійсно, зараз ми працюємо з нашими партнерами, щоб під час майбутнього Брюссельського саміту НАТО засідання Комісії вже відбулося на рівні глав держав і урядів Альянсу. Мова йде про липень 2018 року.