ua en ru

Боротьба з COVID-19: хто у владі відповідальний за вакцинацію українців

Боротьба з COVID-19: хто у владі відповідальний за вакцинацію українців Михайло Пасічник є одним з відповідальних за вакцинацію українців від COVID-19 (фото: facebook.com)

У той час як усі країни Євросоюзу уже почали вакцинацію від коронавірусу, українці можуть лише сподіватися, що і вони найближчим часом отримають шанс захистити себе від хвороби. Влада обіцяє, що ресурсу на закупівлю вакцини буде достатньо.

Так, наприкінці грудня Кабінет міністрів уже виділив 1,3 млрд грн. У бюджеті на 2021 рік закладені майже 3 мільярди гривень, також гроші будуть виділятися зі спеціального фонду, створеного для закупівлі вакцини і доплати лікарям. Загалом МОЗ розраховує на 15 мільярдів гривень.

Темою вакцинації українців займається одночасно і уряд, і Офіс президента. За інформацією РБК-Україна одним з відповідальних за вакцинацією є радник голови ОП – Михайло Пасічник, його раніше також називали претендентом на пост міністра охорони здоров'я замість Максима Степанова.

Пасічник уже кілька разів був пов'язаний із МОЗ, зокрема двічі очолював Державну службу лікарських засобів. Втім, кожного разу його перебування на посаді закінчувалося корупційними скандалами, розслідуваннями, протестами, зловживанням службовим становищем та навіть звинувачуванням у багатомільйонних втратах бюджетних коштів. Про те, який вплив наразі має політик та чи можна йому довіряти вакцинацію українців в розпал пандемії – детальніше РБК-Україна.

Ще у 2014 році фармацевти зі всієї України провели під Кабміном акцію протесту, під час якої прикріпили зображення Михайла Пасічника на старій "нафталіновій" валізі. На той момент, якраз після Майдану, Пасічник вже вдруге очолював Держлікслужбу. Підприємці вимагали звільнити чиновника, який був замішаний у корупційний схемах часів Януковича.

У 2020 році його прізвище знову з'явилося у владних прес-релізах, він є учасником нарад Офісу президента щодо теми вакцинування.

Як показують соціологічні дослідження, епідемія коронавірусу стала подією номер один для українців у 2020 році. Майже половина українців сподіваються, що у 2021 році епідемію все-таки буде подолано. Отже, кожна дійова особа, причетна до менеджменту у медичні галузі, буде розглядатися "під мікроскопом". Михайло Пасічник – менеджер часів Кучми і Януковича, якого знову дістали зі "старої валізи" – заслуговує на те, аби під мікроскопом була розглянута і його біографія.

Тим більше, що йдеться не тільки про здоров'я українців, а й про те, як будуть витрачені багатомільярдні кошти платників податків.

Схеми у стилі Януковича

Про досвід Пасічника в освоєнні бюджетних засобів йдеться у звіті Контрольно-ревізійного управління, яке проводило перевірку діяльності МОЗ у 2002-2003 роках.

Як з'ясувалося, за бюджетний кошт чиновники закуповували у "своїх" фірм ліки для держлікарень за цінами, які більш ніж на 500% перевищували вартість аналогічних препаратів на ринку. Цією "своєю" фірмою стала фармацевтична компанія "Фалбі", яка належала Пасічнику.

Суть у тому, що на той час Михайло Пасічник якраз очолював Державну службу лікарських засобів. Саме він на своїй посаді формував Перелік ліків, які можна закуповувати для закладів охорони здоров'я за бюджетні кошти.

За даними Контрольно-ревізійного управління, Пасічник лобіював включення до "Переліку..." лікарських засобів тих виробників, дистриб'ютором яких була його компанія "Фалбі". А лікарські засоби конкурентів просто блокувалися.

Щобільше, за даними КРУ, ТОВ "Фалбі" при наявності знач­них порушень умов постачання лікарських засобів практично постійно вигравало тендери в МОЗ України, що вказує на відповідне протегування компанії чиновником. Компанія Пасічника дозволяла собі постачати лікарські засоби з меншим терміном придатності, ніж це передбачалося в тендерній документації, недотримуватися вимог їх зберігання. Втім це жодним чином не впливало на процес визнання фармацевтичної компанії переможцем тендерів у МОЗ України.

"Надані КРУ та Рахунковій палаті України результати перевірок свідчать про жахливі багатомільйонні втрати бюджетних коштів, їх нераціональне використання, що ставить під загрозу виконання централізованих Державних програм по боротьбі з туберкульозом, онкологічними захворюваннями та СНІДом...", - повідомив вже у 2005 році голова Тимчасової парламентської слідчої комісії Сергій Осика.

Апетити на мільярд

Щодо самої компанії "Фалбі", то з нею пов'язана ще одна скандальна історія з використанням державних коштів. Свій фармацевтичний бізнес Михайло Пасічник заснував у 1994 році. Вже тоді він, очевидно, зрозумів, наскільки важливо для розвитку бізнесу бути наближеним до перших осіб держави. З нагоди п'ятиріччя компанії Пасічник виділив фонду "Україна – дітям" медикаменти на 200 тис. гривень. Хоча з огляду на те, що фондом керувала дружина тодішнього президента Людмила Кучма, така доброта викликала певні запитання. Відповіді на них були отримані, коли керівникові аптечної мережі запропонували очолити службу, що контролює багатомільйонні потоки.

Апетити зростали і у 2006 році "Фалбі" підписала із державним "Укрексімбанком" кредитну угоду з лімітом на 40 млн доларів. Втім "проковтнути" жирний шмат бюджетних надходжень не вдалося. Пасічник вліз у борги, які не віддав і досі. Борг перед "Укрексімбанком" зріс до 1 млрд гривень.

Хоч пройшло уже багато років, банк здаватися не планує. Про це свідчить інтерв'ю голови "Укрексімбанку" Євгена Мацгера від квітня 2020 року, де він розповідає про цей "нехороший випадок".

"У таких кейсах в хід йде і фіктивне банкрутство, і відверті спроби зриву торгів по їх закладеним активам, і інші прийоми з арсеналу недобросовісних позичальників. У таких ситуаціях ми будемо реагувати гранично жорстко в рамках закону", – заявив він.

"Кодеїнова мафія"

Друге призначення Пасічника у Державну службу лікарських засобів у 2014-15 роках ознаменувалося звинуваченнями у "наркотичному геноциді" українців. Термін придумали самі фармацевти, які виходили до Кабміну з вимогами звільнити Михайла Пасічника із займаної посади.

Серйозні претензії до Михайла Пасічнику назріли у фармацевтів давно, але останньою краплею стала відмова відомства вводити облік продажу кодеїновмісних препаратів, які можуть призводити до наркотичної залежності.

Під протекцією Пасічника було прийнято рішення про те, що кодеїновмісні препарати в Україні можна вільно продавати в аптеках. Такі препарати (а це можуть бути навіть, здавалося б, нешкідливі знеболюючі або ліки проти кашлю) використовуються для приготування "крокодилу". Через відносну дешевизну компонентів його ще називають "наркотиком для бідних". З цієї ж причини "крокодил" посів друге місце за поширеністю після героїну. Уже після двох ін'єкцій цей наркотик викликає стійке звикання. Через 4 місяці вживання людину, яка підсіла на "крокодил", практично неможливо вилікувати. Якщо середня тривалість життя "героїнщиків" становить близько 7 років після початку вживання наркотику, то наркоман, який підсів на "крокодил", найчастіше вмирає упродовж року.

Проте, чиновники з МОЗ не побоялися випустити "кодеїнового джина" з пляшки. За даними Національного бюро розслідувань України, причини такого рішення до непристойності банальні. Йдеться знову про великі гроші. При розслідуванні спливло ім'я одного з найбільших гравців вітчизняного ринку фармацевтики - Петра Багрія. І назва одного з підприємств, які входять у його групу, - одеського заводу "Інтерхім". Він є найбільшим в Україні виробником кодеїнових препаратів.

У період з 2010 по 2013 рік обсяги реалізації препарату "Кодтерпін" збільшилися втричі, до 14 мільйонів упаковок в рік. Це – офіційні дані, озвучені колишнім керівником Держслужби з контролю наркотичних засобів Володимиром Тимошенком.

За найскромнішими підрахунками, на цьому "Інтерхім" заробив не менш 780 млн грн. Тимошенко запропонував ввести систему предметно-кількісного обліку кодеїновмісних препаратів - але вже через місяць, з приходом Пасічника, ця робота була заблокована.

Пасічника називали ставлеником групи Петра Багрія, і його дії на посаді Держлікслужби це тільки підтверджували.

З його другим приходом на цю посаду почався також переділ фармацевтичного ринку, зокрема фармацевти з усієї України скаржилися на те, що ринок монополізує саме група Багрія. Компанії цього фармацевтичного магната отримали можливість не тільки вигравати тендери МОЗ, а й встановлювати ціни на ліки в роздрібній торгівлі.

Розпорядженням Кабінету міністрів від 4 березня 2015 року Михайло Пасічник був звільнений з посади голови Державної служби України лікарських засобів.

"Фармацевтична ліга"

На сьогодні Михайло Пасічник вказує, що він є президентом громадської організації "Фармацевтична ліга України". Сайт цієї ГО інформує, що їхнім головним завданням є об’єднання учасників фармринку, представництво та захист їх інтересів, участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики у фармацевтичному секторі охорони здоров’я та ще безліч завдань.

Втім жодної суттєвої інформації за останні роки про діяльність Ліги немає ні на інформаційних ресурсах, ні на самому сайті організації. Від імені "Фармацевтичної ліги" в основному опубліковані хіба що привітальні листівки з Новим роком, Різдвом або Днем фармацевтичного працівника. Публічно не вказуються навіть члени цієї організації.

Чиї інтереси захищає така громадська організація? Чи не є вона ширмою для того, аби відбілити статус президента Пасічника, замішаного у безлічі скандалів? Або тихою гаванню, з якої можна відправитися у чергове велике корупційне плавання?

Очевидно, що українці слідкуватимуть за цим плаванням. Бо з новим 2021 роком пов'язані нові надії, передусім зі здоров'ям нації. І українці здатні сказати своє слово у випадку, якщо за штурвал вакцинації схопляться не ті руки.